Питання збільшення випадків захворювання на лейкемію та інші види раку у дітей біля ядерних електростанцій обговоруюється від початку вісімдесятих років минулого століття. У вісімдесятих та дев’яностих роках ця тема з’являлася на багатьох телевізійних каналах, нею займалися урядові комісії та комітети, міжнародні конференції, було опубліковано сотні наукових статей. Відбулись навіть щонайменше два гучні судові процеси.
На початку дев’яностих у Великій Британії гриміла, так звана Гарднерова справа (М. Дж. Гарднер та інші, 1990), яка звернула увагу на збільшення випадків захворювання дітей на лейкемію в сім разів в околицях заводів по переробці ядерного пального у Селлафілді. З часом спори затихли, але у Німеччині та в інших європейских країнах на цю тему більш-менш звертали увагу. На помітне відновлення дискусії щодо небезпеки для здоров’я ядерних електростанцій останнім часом вплинуло масштабне дослідження, яке замовив німецький уряд у 2007-2008 рр. Мова йшла про епідеміологічні дослідження появи раку у дітей, внесених до німецького онкологічного дитячого реєстру – Deutsches Kinderkrebsregister, так зване дослідження KiKK.
Завданням було перевірити деякі попередні дослідження, що у дітей, які живуть біля ядерних реакторів лейкемія та деякі інші види раку з’являються частіше. Автори досліджували дані з реєстру з 1980 року по 2003 рік та виявили статистично значне збільшення появи пухлин у малих дітей, а саме на 60 %, при чому у більшості випадків мова йшла про лейкемію. У дітей до п’яти років, що живуть на відстані до п’яти кілометрів від електростанції, було виявлено збільшення випадків захворювання на лейкемію на 120 %.
Хоча про збільшення випадків захворювання на лейкемію у дітей з околиць ядерних електростанцій заявляє ряд проведених епідеміологічних досліджень, найбільшою проблемою залишається пояснити причину. Жодна з сучасних офіційних теорій не пов’язує ці випадки з роботою ядерних електростанцій. Незалежний консультант з впливу радіації на середовище доктор Ян Ферлі, вважає, що зв’язок між збільшенням появи злоякісних пухлин та лейкемії у дітей та роботою ядерних електростанцій все ж існує. У своїй статті він вказує, що до такої думки він прийшов завдяки наступним висновкам дослідження KiKK:
- зв’язок між підвищенням рівня появи злоякісних пухлин та лейкемії та віддаленістю від вентиляційних труб ядерних електростанцій
- збільшення випадків появи, так званих солідних пухлин, вже на стадії ембріону та плоду або розвиток пухлини після народження
Масовий викид радіоактивних газів під час зміни пального, так званий спайк (spike)
Через вентиляційні труби ядерні електростанції викидають у атмосферу під час своєї звичайної роботи радіоактивні речовини. У інтерв’ю для nuclearhotseet.com Ферлі зазначає, що донедавна громадськість не мала уявлення, як здійснюються викиди:
„Тепер ми знаємо, що більшість – від двох третин до трьох чвертей річних викидів з реакторів здійснюється одноразово під час заміни пального. Протягом одного – півтора днів радіоактивні гази виходять у повітря через клапани у реакторі. Замість рівномірного випуску малої кількості викидів протягом 365 днів, у нас є один спайк протягом одного чи півтора днів.“
Ферлі припускає, що збільшення випадків захворювання на лейкемію та появи злоякісних пухлин пов’язана саме з цим одноразовим підвищенням радіаційного навантаження на околиці електростанції. Таким чином, люди піддаються впливу у 20-100 разів більшої дози опроміненням, ніж звичайно. Має значення також напрямок вітру, чи люди рухаються на вулиці, чи йде дощ.
Як спайк може впливати на збільшення випадків захворювання дітей на лейкемію біля ядерних електростанцій?
У зв’язку з проблематикою виявленого збільшення випадків захворювання дітей на лейкемію біля реакторів, Ферлі вважає, що дози радіації при спайку можуть викликати появу, так званих “прелейкемічних” клонів, а після народження під час впливу подальшого навантаження ці клони можуть розвинутися у лейкемічні клітини. Діти народжуються “прелейкемічними”, що неможливо виявити і лейкемія діагностується тільки через кілька років після народження.
Автор: Даніела Магерстайн, для громадського об’єднання Jiho?esk? matky // фото: Wikimedia Common. Джерело: temelin.cz
