“Заяви про те, що атомна енергетика є “низьковуглецевим” джерелом енергії, не витримують критики”, – пише Кейт Барнгем. Реальні показники викидів СО2 на електростанції “Хінлкі С” [Hikley C] становлять, ймовірно, понад 50 грамів на одну одиницю електроенергії, але аж ніяк не 6 грамів, як вважає Комітет з питань зміни клімату. Ці цифри порушують рекомендований Комітетом з питань зміни клімату граничний рівень викидів, якого повинні дотримуватися нові електростанції починаючи з 2030 року.
При використанні уранових руд з концентрацією 0,005% атомний реактор матиме більший вуглецевий слід порівняно з енергетичною установкою, яка працює на природному газі. Крім того, малоймовірно, що атомний реактор зможе виробити бодай якусь чисту електроенергію.
Уряд Великобританії готовий виділити серйозне фінансування для нових атомних реакторів, оскільки вони, як заявляють, виробляють “низьковуглецеву” електроенергію.
Який вуглецевий слід має атомна енергетика? Я опрацював багато наукової літератури і дійшов висновку, що наразі в наукових колах немає консенсусу щодо викидів вуглецю в атмосферу атомними електростанціями протягом їхнього життєвого циклу.
Цікаво, що за результатами половини найбільш точних аналізів вуглецевий слід атомних електростанцій виявився більшим за граничний рівень, рекомендований офіційним радником уряду Великобританії з питань зміни клімату – Комітетом з питань зміну клімату (CCC).
Комітет з питань зміни клімату вважає, що, якщо ми хочемо уникнути найгірших наслідків зміни клімату, то починаючи з 2030 року вся електроенергія повинна вироблятися з рівнем викидів, що становитиме менше 50 грам двоокису вуглецю на одну вироблену кіловат-годину електроенергії (50 г CO2/кВт.г).
Оскільки всі нові генеруючі установки мають термін експлуатації, що перевищує 20 років, цей граничний рівень, на мою думку, повинен застосовуватися до всіх нових систем електропостачання вже від сьогодні. Ще актуальнішою ця вимога є для тих енергоблоків, термін експлуатації яких розрахований на багато десятиліть.
Зверніть увагу на те, що через тривалий час будівництва ЄАР і потенційні проблеми юридичного характеру, цілком можливо, що будівництво запроектованого реактора “Хінклі “С” не буде завершено до 2030 року. Крім того, він отримуватиме державні субсидії протягом перших 35 років з його прогнозованого 60-річного терміну експлуатації, який завершиться в 2090 році.
Який вуглецевий слід має відновлювана енергетика?
При порівнянні вуглецевих слідів різноманітних технологій виробництва електроенергії ми повинні враховувати викиди двоокису вуглецю на всіх етапах життєвого циклу генеруючої установки і паливо, яке вона використовує. Таке дослідження називається аналізом життєвого циклу (АЖЦ).
Існують також інші гази, наприклад, метан, які є набагато небезпечнішими, ніж двоокис вуглецю. Найбільш достовірні АЖЦ враховують всі парникові гази і поточні еквівалентні викиди двоокису вуглецю.
У нещодавньому документі з Енергетичної політики Деніел Наджент [Daniel Nugent] і Бенджамін Совакул [Benjamin Sovacool] уважно вивчили опубліковані АЖЦ генеруючих установок, що працюють на відновлюваних джерелах енергії. Обсяги викидів для всіх відновлюваних технологій склав менше граничного рівня, що становить 50 г CO2/кВт.г.
Найнижчий рівень викидів продемонструвала велика гідроелектростанція, вуглецевим слід якої склав одну п’яту від граничного значення, рекомендованого Комітетом з питань зміни клімату, тобто 10 г СО2 / кВт.г. Приблизно аналогічний результат продемонструвала електроенергія, що виробляється в анаеробних умовах (11 г CO2/кВт.г). Середній показник енергії вітру склав 34 г CO2 / кВт.г, а фотоелектричної сонячної енергії – 49,9 г CO2/кВт.г (що зовсім трохи менше за граничний рівень у 50 г). Втім, зважаючи на стрімкий розвиток фотоелектричних технологій, цей показник постійно зменшується.
Який вуглецевий слід має атомна енергетика?
Впродовж останніх років в наукових журналах було опубліковано понад триста доповідей і наукових праць, присвячених вивченню вуглецевого сліду атомної енергетики. Відповідна наукова література була уважно вивчена в двох рецензованих дослідженнях згідно з методом, за допомогою якого Наджент і Совакул порівняли АЖЦ генеруючих установок, що працюють на поновлюваних джерелах енергії.
Першим було дослідження, проведене самим Бенджаміном Совакулом [1]. Він переглянув 103 опублікованих дослідження АЖЦ і відібрав з них лише 19, в яких використовувався достатньо точний науковий підхід. Вуглецеві сліди коливалися від 3 до 200 г CO2 / кВт.г. Вуглецевий слід в середньому становив 66 г СО2 / кВт.г, що перевищує граничний рівень, рекомендований Комітетом з питань зміни клімату.
В 2012 році (тобто через чотири роки після опублікування праці Совакула) Етан Уорнер [Ethan Warner] і Гарвін Хіт [Garvin Heath] віднайшли 274 наукових праці, присвячених АЖЦ атомних енергоблоків [2]. З них вони відібрали 27 документів для подальшого вивчення. В результаті було отримано 99 оцінок вуглецевих слідів, які автори вважають “незалежними”.
За їхніми оцінками викиди вуглецю коливалися від 4 до 220 г CO2 / кВт.г. Вони отримали не середнє, а скоріше серединне значення: за результатами половини оцінок рівень викидів становив менше 13 г CO2/кВт.г.
В рамках цих двох оглядів опублікованих наукових праць, які ще часто називають мета-аналізами, було отримано суперечливі результати. Результати одного з них говорять про те, що вуглецевий слід перевищує граничний рівень, рекомендований Комітетом з питань зміни клімату, у той час як в рамках другого він виявися меншим за цей граничний рівень.
Якщо більш докладно ознайомитися з мета-аналізом Уорнера і Хіта, стає очевидно, що їхні 99 оцінок не є “незалежними”, тобто не є незалежними одна від іншої, оскільки їх було отримано лише з 27 наукових праць.
По суті, істотну кількість їхніх оцінок отримано з АЖЦ, у розрахунках яких було змінено одне або декілька припущень: наприклад, концентрація урану в руді, географічне місцезнаходження реактора або тип реактора.
Опрацювання цих змінних як “незалежних”, що, власне, й роблять у своєму дослідженні Уорнер та Хіт, надає необґрунтованого значення дослідженням, що містять велику кількість різних припущень стосовно однієї й тієї ж самої моделі АЖЦ. Ви побачите, що це, переважно, аналізи, результати яких вказують на незначний вуглецевий слід.
Тому недивно, що серединне значення Уорнера і Хіта є набагато меншим за середнє значення Совакула. На мою думку буде більш доцільно представити ці різні оцінки з одного АЖЦ як середнє значення або діапазон значень. Саме це я зробив для найбільш точних АЖЦ.
П’ять етапів виробництва атомної електроенергії
Ще однією проблемою оглядів Совакула та Уорнера-Хіта є те, що серед відібраних ними АЖЦ (в обох оглядах) є декілька аналізів, які не враховують всі п’ять етапів життєвого циклу атомного реактора.
Викиди парникових газів відбуваються на всіх етапах життєвого циклу атомного реактора: будівництво, експлуатація, виробництво палива, демонтаж і утилізація відходів. Залишення без уваги будь-якого з цих п’яти етапів призводить до похибки в оцінках, в результаті чого отримують занижені значення.
Останні два фактори (демонтаж і утилізація відходів) вкрай складно оцінювати. На даний час лише невелика кількість промислових атомних реакторів були виведені з експлуатації повністю. Крім того, сьогодні немає наукового або політичного консенсусу стосовно підходу, який слід застосовувати до довгострокового зберігання відходів.
Також проблематичним фактором є підготовка палива. Значні обсяги вуглецю виділяються під час видобування, збагачення і відокремлення урану від руди. Крім того, викиди вуглецю великою мірою залежать від концентрації урану в руді.
Слід відзначити, що ці три проблематичні фактори (виробництво палива, демонтаж і утилізація відходів) або повністю відсутні або є дуже незначними у випадку виробництва електроенергії за допомогою відновлюваних технологій. Таким чином, оцінки вуглецевого сліду електроенергії, що виробляється з відновлюваних джерел, повинні бути більш достовірними, ніж оцінки вуглецевого сліду електроенергії, яка виробляється атомними електростанціями.
Відбір найбільш точних аналізів
Я переглянув АЖЦ всіх легководних реакторів і реакторів з водою під тиском, які були відібрані або для мета-аналізу Совакула, або для мета-аналізу Уорнера-Хіта. Крім того, я покращив вибірку, виключивши будь-які АЖЦ, в яких вуглецевий слід не оцінюється для всіх п’яти етапів життєвого циклу. В кінцевому рахунку я відібрав лише вісім АЖЦ.
На графіку відображено вуглецеві сліди восьми АЖЦ, які пройшли цей більш жорсткий відбір. Всі вісім АЖЦ враховували різні припущення, що призвело до отримання низки різних оцінок вуглецевих слідів, які продемонстровано вертикальними лініями похибки. Кола позначають середній вуглецевий слід в діапазоні оцінок.
Зверніть увагу на те, що чотири кола знаходяться під горизонтальною пунктирною лінією (що позначає 50 г CO2/кВт.г) і ще чотири над нею. Одна половина результатів найбільш точних з опублікованих АЖЦ знаходяться нижче граничного рівня, рекомендованого Комітетом з питань зміни клімату, у той час як інша половина перевищує його.
Таким чином, враховуючи ці вісім найбільш точних АЖЦ можна зробити висновок, що вуглецевий слід атомних електростанцій може як перевищувати, так і бути нижчим за граничний рівень, що складає 50 г CO2/кВт.г. Наявні наукові дані поки що не можуть підтвердити, що вуглецевий слід атомних електростанцій є нижчим за граничний рівень, якому згідно з рекомендаціями Комітету з питань зміни клімату повинні відповідати всі генеруючі установки починаючи з 2030 року.
Важливо також відзначити той факт, що, як видно з графіка, розсіювання оцінок відповідає найменшому з двох найнижчих результатів АЖЦ (посилання 4 і 5). Ці два АЖЦ врахували лише малий діапазон припущень у їхніх моделях АЖЦ. Втім вони врахували велику кількість різних припущень (13 у першому посиланні і 9 у другому) порівняно з більшістю АЖЦ, в яких встановлено високий рівень вуглецевого сліду.
Уорнер та Хіт вважають ці 22 оцінки “незалежними”. Саме тому серединне значення (13 г CO2/кВт.г) їхніх 99 оцінок є настільки низьким порівняно з середнім значенням Совакула. Я здивований, що незалежні експерти “Journal of Industrial Ecology” не заперечили щодо застосування цієї хибної методології.
Чим пояснюється таке значне розсіювання результатів АЖЦ?
Два з восьми АЖЦ заслуговують на особливу увагу. В них зазначено декілька можливих причин такого значного розсіювання результатів. Їх взято з наукової праці Джефа Беертена [Jef Beerten] та ін. [3], які вирішили провести повний повторний аналіз трьох раніше опублікованих АЖЦ: одного з низьким вуглецевим слідом, другого – з середнім і третього – з високим.
Ці широкі повторні аналізи допомагають встановити причини значного розсіювання результатів. Повторні аналізи Беертена є незаперечно незалежними від оригінальних аналізів. Відповідно, на графіку наведено оригінальні результати і результати повторних аналізів. АЖЦ, за результатами якого було встановлено низький вуглецевий слід, і його повторний аналіз були виключені, оскільки вони не враховували фактор утилізації відходів.
Беертен і його колеги дійшли висновку, що невідповідності між трьома проблематичними факторами (виробництво палива, демонтаж і утилізація відходів) є основною причиною істотних коливань оцінок.
Вони також відзначили, що оцінки великою мірою залежать від припущень, зроблених стосовно вуглецевого сліду електроенергії, що постачатиметься, зокрема, під час видобування, підготування і збагачення палива. Ця точка вказана на графіку.
Вертикальна шкала похибки двох повторних аналізів Беертена [3] відображає граничні значення коливання вуглецевого сліду атомної енергії в результаті припущень щодо викидів парникових газів структурою енергетики, яка використовується для виробництва ядерного палива. Повторні аналізи Беертена також підтверджують, що вуглецевий слід атомної енергії великою мірою залежать від концентрації урану в руді. Вперше цей факт був встановлений Стормом ван Леейвеном [Storm van Leeuwen], автором АЖЦ, зазначеного в посиланні [9].
При використанні руди з концентрацією урану 0,005% атомна енергія має більші викиди вуглецю, ніж природний газ
Підготовка ядерного палива розпочинається з видобування руди, що містить уран, після чого відбувається подрібнення руди і видобування урану з подрібненої руди хімічним способом. Всі три етапи потребують багато енергії, більшу частину якої отримують з органічного палива. Незаперечним фактом є те, що чим нижчою є концентрація урану в руді, тим більше потрібно енергії, яку отримують з органічного палива, для видобування урану.
У таблиці № 12 наукової праці Беертена підтверджено результат, отриманий ван Леейвеном, згідно з яким вуглецевий слід атомної електроенергії при використанні уранової руди з концентрацією 0,01% може бути так само високим, як у випадку виробництва електроенергії за допомогою спалювання природного газу.
Це унікальне спостереження пізніше було підтверджено в доповіді Австрійського інституту екології, підготовленій Андреа Уолнер [Andrea Wallner] та ін. Вони також підкреслили, що використання руди з концентрацією урану близько 0,01% може призвести до використання більшого обсягу енергії для підготовки палива, будівництва реактора тощо порівняно з обсягом електроенергії, який буде вироблено реактором протягом його терміну експлуатації.
Згідно з даними, які ван Леейвен взяв з проекту “WISE Uranium”, близько 37% досліджених запасів урану мають сорт руди нижче 0.05%.
Обережна оцінка майбутнього АЖЦ атомних електростанцій, які планується експлуатувати до 2090 рр. і надалі, повинна припускати використання найнижчої концентрації урану, яка сьогодні спостерігається в розвіданих запасах, і становить 0.005%.
Виходячи з того, що запаси руди з високою концентрацією легше виявити і легше експлуатувати, ця низька концентрація є, ймовірно, більш типовою для поки що нерозвіданих покладів.
Використовуючи уранові руди з концентрацією урану 0,005%, ван Леейвен, Беертен і Уолнер в своїх аналізах погоджуються, що атомний реактор матиме вуглецевий слід, більший за вуглецевий слід генеруючої установки, яка працює на природному газі. Крім того, малоймовірно, що атомний реактор зможе виробити бодай якусь чисту електроенергію.
Яким є вуглецевий слід реактору “третього покоління” на АЕС “Хінклі-Поінт “С”?
Всі АЖЦ в опублікованих мета-аналізах посилаються на генеруючі установки, які вже були побудовані. Крім проблем, зазначених вище, існує принаймні ще три перешкоди для оцінки вуглецевого сліду реакторів третього покоління:
Два прототипи Європейського атомного реактора (ЄАР), запропоновані для АЕС “Хінклі-Поінт”, все ще будуються і будівництво істотно відстає від графіка. У всіх інженерних проектах завершення прототипу призводить до внесення змін до конструкції, які неможливо було передбачити заздалегідь. Ось чому необхідно побудувати прототип. Крім того, до тих пір, поки реактор не попрацює протягом певного проміжку часу, буде важко сказати, чи досягне він своєї проектної генерованої потужності і як довго він експлуатуватиметься між дозаправленням палива. Ці два останніх фактори є важливими для оцінки загального обсягу електроенергії, який ЄАР вироблятиме протягом свого життєвого циклу. Щоб визначити вуглецевий слід необхідно викиди вуглецю поділити на загальний обсяг енергії.
- ЄАР є набагато більшим і набагато складнішим, ніж будь-який існуючий атомний реактор або навіть будь-яка система виробництва електроенергії, що була побудована. Основні зміни в дизайні повинні бути враховані, щоб зробити висновки з катастрофи на АЕС “Фукусіма”. Все це означає, що вартість ЄАР зросла і продовжуватиме зростати по мірі внесення змін до прототипу. Крім того, викиди вуглецю протягом етапу будівництва також будуть більшими порівняно з існуючими реакторами.
- З метою зменшення вартості електроенергії планується, що паливні стержні ЄАР довше залишатимуться в активній зоні реактора порівняно з існуючими реакторами. Це означає, що відпрацьоване ядерне паливо буде більш радіоактивним. Це створить додаткові проблеми при демонтажі реакторів і утилізації відходів. Така ситуація неодмінно призведе до збільшення вуглецевих слідів.
- Враховуючи ці три фактори викликає здивування той факт, що в доповіді, підготовленій на замовлення Комітету з питань зміни клімату в 2013 році, вуглецевий слід АЖЦ вказано на позначці 6 г CO2/кВт.г. Такий результат можна порівняти з двома найнижчими результатами АЖЦ, які відображено на графіку.
Доповідь була підготовленою компанією “Ricardo-AEA”, яка була створена в 2012 році в результаті придбання компанією “Ricardo” компанії “AEA Technology”, що раніше була підконтрольною Управлінню з питань атомної енергії Великобританії. У своєму аналізі компанія зробила дивний висновок, що обидва ЄАР на АЕС “Хінклі-Поінт С” працюватимуть за потужності, що на 1 ГВт перевищуватиме проектну потужність впродовж 85% часу кожного року їх 60-річного терміну експлуатації.
Це дуже оптимістичний прогноз, згідно з яким загальні обсяги електроенергії, вироблені протягом терміну експлуатації, є нереально високими. Але це тільки одна причина отримання дуже низького вуглецевого сліду.
У доповіді “Ricardo-AEA” наводиться розсіювання результатів з аналізу Уорнера-Хіта. Втім, вони порівнюють свій результат з шістьма іншими АЖЦ, кожний з яких мав вуглецевий слід на позначці, нижчій за 8 г СО2 / кВт.г. Три з них зазначено у посиланні [5] і ще три не було включено до дослідження Уорнера-Хіта.
У доповіді не пояснюється, чому результати компанії настільки суттєво відрізняються від результатів більшості АЖЦ в аналізі Уорнера-Хіта. Не можна витрачати величезні обсяги грошей платників податків на цей проект, оскільки наукова оцінка його впливу на довкілля є непереконливою.
Оцінка вуглецевого сліду ЄАР
В моїй книзі “The Burning Answer: a User’s Guide to the Solar Revolution” я торкаюся простого порівняння АЖЦ ЄАР і великої гідроелектростанції (або, можливо, декількох гідроелектростанцій), що виробляють однакову кількість електроенергії.
На відміну від атомної енергії вуглецевий слід гідроенергії є давно відомим і становить 10 г СО2 / кВт.г. У світі побудовано багато великих гідроелектростанцій і такі невизначені фактори, як викиди вуглецю під час виробництва палива і довготривалого зберігання відходів, у випадку гідроенергії відсутні.
Спочатку давайте порівняємо вартість будівництва. Вартість будівництва першого ЄАР потужністю 1.6 ГВт на АЕС “Хінклі-Поінт” приблизно в п’ять разів перевищує вартість будівництва гідроелектростанції, яка виробляє такий самий обсяг електроенергії. Така висока ціна означає більші обсяги викидів вуглецю.
Ціна ЄАР відображає високу вартість більш складної з технологічної точки зору атомної енергетики, виробництва і транспортування сталевого корпусу атомного реактора, дорогих високоточних ядерних компонентів, парогенераторів і систем безпеки.
Більшість цих додаткових витрат атомної енергії виникають в результаті спалювання органічного палива безпосередньо під час виробництва або транспортування чи генерування електроенергії на всіх етапах будівництва. Той факт, що вартість ЄАР в п’ять разів перевищує вартість будівництва гідроелектростанції, дає підстави вважати, що будівництво може призвести до викидів вуглецю, обсяг яких вп’ятеро перевищуватиме обсяг викидів вуглецю від гідроелектростанції аналогічної потужності.
Цей підхід був вперше запропонований Гансом Бете [Hans Bethe] (вчений-фізик, лауреат Нобелівської премії) в 1960 рр. і широко застосовується як компаніями, так і урядами як перша оцінка їхніх вуглецевих слідів.
Якщо припустити, що реактор і гідроелектростанція мають однаковий термін експлуатації і виробляють електроенергію в один і той самий час кожного року, вуглецевий слід ЄАР у грамах CO2 на кожний кВт електроенергії може бути в п’ять разів більший порівняно з гідроелектростанцією, тобто становити близько 50 г CO2/кВт.г.
Зверніть увагу: ця приблизна оцінка стосується виключно викидів двоокису вуглецю під час будівництва. Вона не враховує викиди вуглецю протягом трьох проблематичних етапів життєвого циклу атомного реактора (виробництво палива, демонтаж і утилізація відходів).
Цей простий аргумент наводить мене на думку, що, як у випадку з атомними реакторами першого і другого покоління, наразі немає переконливих наукових даних, які підтверджують, що вуглецевий слід ЄАР буде меншим за граничний рівень у 50 г CO2/кВт.г, рекомендований Комітетом з питань зміни клімату. Справді, якщо врахувати додаткові викиди вуглецю, то цей вуглецевий слід буде істотно вищим за такий граничний рівень.
Отже, заяви у доповіді Ricardo-AEA, підготовленій на замовлення Комітету з питань зміни клімату, про те, що вуглецевий слід ЄАР, запроектованих для АЕС “Хінклі “С” буде настільки низьким, що становитиме 6 г CO2/кВт.г, є абсолютно безпідставними.
Яких заходів слід вжити сьогодні?
Уряду Великобританії слід дотримуватися належної будівельної та інвестиційної практики і провести в повному обсязі комплексну юридичну перевірку перед тим, як підписати договір про фінансування ЄАР. Ця робота повинна включати в себе повний і ретельний АЖЦ викидів парникових газів, включаючи дані щодо експлуатаційних характеристик робочого прототипу.
Ймовірна скарга Австрії щодо затвердження Європейською комісією фінансування може затримати підписання договору, яке може відбутися вже після дати завершення будівництва ЄАР в 2016 році. В будь-якому випадку, підписання договору до введення в експлуатацію прототипу буде вкрай неприйнятною будівельною практикою і практикою токсичного інвестування. АЖЦ повинен бути ретельно вивчений незалежними експертами як у випадку проведення попередньої технічної оцінки комерційної інвестиції.
Проект “Хінклі “С” безсумнівно є найбільшим і найдорожчим британським електрогенеруючим проектом. Він, безумовно, є найбільш складним. Сьогодні уряд Великобританії прагне підписати контракт на будівництво проекту з французькими і китайськими компаніями, багато з яких належать урядам цих держав.
Договір зобов’яже населення Великобританії фінансувати серйозні субсидії і може бути підписаний ще до того, як з’ясується, чи є прототип придатним до експлуатації і якими будуть впливи на довкілля. Це буде будівельною, інвестиційною і, можливо, політичною дурістю.
Висновки
В науковій літературі немає єдиної думки стосовно вуглецевого сліду існуючих атомних реакторів. Я більше довіряю шести АЖЦ, в рамках яких було отримано найвищі рівні, оскільки двоє з них були незалежно переглянуті і, на відміну від двох АЖЦ, в рамках яких було отримано найнижчі рівні вуглецевого сліду, аналізи, за результатами яких було отримано високий вуглецевий слід, враховують невизначеності, пов’язані з трьома основними проблематичними етапами життєвого циклу атомного реактора.
Результати всіх шести аналізів перевищують або мають величину похибки, яка досягає граничного рівня викидів 50 г CO2/кВт.г., якого згідно з рекомендацією Комітету з питань зміни клімату повинні дотримуватися всі електростанції починаючи з 2030 року. Відповідність наукових даних шести найбільш точних АЖЦ полягає в тому, що вуглецевий слід атомної енергії перевищує граничний рівень, рекомендований Комітетом з питань зміни клімату.
Звичайно ж ці цифри застосовуються до існуючих атомних електростанцій, а не до запроектованого ЄАР для АЕС “Хінклі “C”. Як вже відзначалося, висока вартість ЄАР передбачає істотно більші викиди на етапі будівництва. Так само достовірним є факт, що протягом свого прогнозованого терміну експлуатації АЕС використовуватиме уран з руди дуже низької якості.
Ймовірна затримка через скаргу Австрії на рішення Європейської комісії про фінансування ЄАР надає можливість провести вичерпну, незалежну і рецензовану оцінку впливу на довкілля цієї складної і дорогої нової технології.
Дякую! Автор висловлює подяку за цінну допомогу Нілу Пауеллу [Neal Powell], Бенджаміну Совакулу [Benjamin Sovacool] і Сторму ван Леейвену [Storm van Leeuwen].
Кейт Барнгем [Keith Barnham], Почесний професор фізики Імперського коледжу Лондона, під керівництвом якого група вчених цього коледжу розробила фотоелектричний елемент третього покоління, ефективність якого втричі перевищує ефективність сонячних панелей, які сьогодні встановлюються на дахах будинків. Він є співавтором єдиного опублікованого дослідження, присвяченого виробництву плутонію з британських атомних реакторів цивільного призначення. Він є автором статті “The Burning Answer: a User’s Guide to the Solar Revolution”, опублікованої видавництвом “Weidenfeld and Nicolson”. ISBN 9780297869634.
Використанні джерела:
- Benjamin K. Sovacool, Energy Policy, 36, 2940, (2008), sovacool@vt.edu
- Ethan S. Warner and Garvin A. Heath, Journal of Industrial Ecology, 16, S73, (2012)
- Jef Beerten, Erik Laes, Gaston Meskens, William D’haeseleer, Energy Policy, 37, 5056, (2009)
- C. Lecointe, D. Lecarpentier, V. Maupu, D. Le Boulch, and R.Richard. 2007. “Final report on technical data, costs and life cycle inventories of nuclear power plants.” EDF R&D. www.needs-project.org/RS1a/RS1a%20D14.2%20Final%20report%20on%20nuclear.pdf
- R. Dones, C. Bauer, R. Bolliger, B. Burger, T. Heck, A. Roder, M. F. Emmenegger, R. Frischknecht, N. Jungbluth, and M. Tuchschmid, ‘Life cycle inventories of energy systems: Results for current systems in Switzerland and other UCTE countries’, EcoInvent Report No. 5. Villigen, Switzerland: Paul Scherrer Institut Villigen, Swiss Centre for Life Cycle Inventories, (2007).
- V.Fthenakis and H.C.Kim, Energy Policy, 35, 2549, (2007)
- M. Lenzen, C. Dey, C. Hardy, and M. Bilek., ‘Life-cycle energy balance and greenhouse gas emissions of nuclear energy in Australia’, Report to the Prime Minister’s Uranium Mining, Processing and Nuclear Energy Review (UMPNER). Sydney, Australia: Integrated Sustainability Analysis, University of Sydney.
- Koji Tokimatsu, Takanobu Kosugi, Takayoshi Asami, Eric Williams, Yoichi Kaya, Energy Policy 34, 833, (2006).
- J. W. Storm van Leeuwen and P. Smith, ‘Nuclear Power: The Energy Balance’, www.stormsmith.nl.
Джерело: theecologist.org