Атомна енергетика

Виведення з експлуатації старих реакторів радянської ери в ЄС відбувається з затримками і вимагає більше коштів, ніж очікувалось

decommisstio

“Вивід з експлуатації радянських ядерних реакторів в Європі відбувається зі значним відставанням від графіку і все ще вимагає міліардів євро”, — таких неприємних висновків дійшов Аудиторський суд у своєму звіті, який було оприлюднено сьогодні (20 вересня).

Вісім реакторів у різних містах трьох країн — Литви, Болгарії і Словаччини, мали вивести з експлуатації в якості умови вступу цих країн ЄС.

Менше з тим кожна з цих країн має серйозні складності з фінансуванням цього процесу, а сховища для довготермінового зберігання відпрацьованого ядерного палива знаходяться все ще на стадії “розробки” і на десятки років відстають від графіку будівництва і введення в експлуатацію, зазначено у звіті.

У звіті використовуються незвично жорсткі формулювання, а головний автор, Філ Вінн Овен сказав: “Я стурбований тим, що ключові проекти з виведення з експлуатації відстають від графіку, що фінансування недостатнє, а також тим, що не робиться майже нічого для того, щоб вирішити питання остаточної утилізації небезпечних відходів”.

За попередніми оцінками вартість виведення з експлуатації радянських реакторів першого покоління становить 5,7 млрд євро, і це ще не враховуючи вартості об’єктів для глибокого довготермінового зберігання.

Якщо додати і ці об’єкти, вартість процесу, на думку аудиторів, збільшиться до 11,4 млрд євро.

Найбільше занепокоєння викликає Ігналінська АЕС у Литві, де у 1985 і 1987 роках було встановлено реактори такого самого типу, як на Чорнобильській АЕС.

Чорнобильська АЕС в Україні вибухнула в 1986 році.

Реактор з графітовими сповільнювачами за планом мали вивести з експлуатації у 2029 році, хоча його зупинили ще в 2004. А тепер ця дата перемістилась на 2038 рік.

Це буде перший випадок в світі, коли буде виведено з експлуатації реактор подібний до чорнобильського (замість термінового будівництва бетонного саркофагу, такого як над енергоблоком ЧАЕС).

І хоча автори звіту утримуються від того, щоб зайняти чітку позицію “за” чи “проти” атомної енергетики як такої, або аналізувати ризики від поточної ситуації з будівництвом сховищ, вони рекомендують Європейській комісії, більше не виділяти на це прямого фінансування з 2020 року.

Аудитори також вказують на відсутність технологій, відсутність історичних даних і неповні товарно-матеріальні запаси, як фактори, що перешкоджають процесу виведення з експлуатації.

Не висуваючи звинувачень у корупції, автори звіту також скаржаться, що частина грошей ЄС, що були виділені на процес виведення з експлуатації, в результаті було витрачено на зарплати працівникам АЕС, як це трапилось в Литві.

Всі три країни погодилися вивести з експлуатації радянські реактори в рамках приєднання до ЄС, оскільки їх модернізація до західних стандартів була б економічно невигідною.

В місті Ігналіна в Литві встановлено реактор такого самого типу як в Чорнобилі. Вперше в історії одного з цих ровесників радянської ери, буде виведено з експлуатації.

В місті Ігналіна в Литві встановлено реактор такого самого типу як в Чорнобилі. Вперше в історії одного з цих ровесників радянської ери, буде виведено з експлуатації.

Негласним припущенням доповіді є те, що радянські реактори першого покоління по своїй суті або небезпечні, або застарілі технічно в порівнянні із західними моделями.

Європейський союз надав початкові кошти для відшкодування витрат на закриття атомних станцій, а також для того, щоб країни могли створити інші джерела енергії, до кінця терміну роботи реакторів.

І хоча автори звіту не звинувачують жодну конкретну країну, вони недвозначно заявлять: «Уряд країни-члена стверджує, що станцію остаточно закрито. Однак, не всі умови, які висуває Європейська комісія до процесу остаточного закриття, були виконані».

«Дефіцит фінансування» зараз складає 1,56 млрд євро в Литві, 28 млн євро Болгарії і 92 млн євро в Словаччині, і це без урахування вартості сховища для довгострокового зберігання, яке має прослужити десятки тисяч років.

У звіті розглядається лише питання виведення з експлуатації, країна-член має привести ділянки, яка використовувалась під реактор, до стану вільних виробничих площ, або вільної земельної ділянки.

Запланований полігон для зберігання ядерних відходів у Фінляндії, який відвідала команда аудиторів, за рішенням парламенту Фінляндії буде використовуватись лише для побутових ядерних відходів.

Через це Литві, Болгарії та Словаччині доведеться розробити свої власні рішення для зберігання відходів, які мають працювати протягом кількох десятків тисяч років.

У доповіді уїдливо зазначено що: «Майбутні витрати на виведення з експлуатації та остаточне захоронення відпрацьованого ядерного палива не завжди включають в список необхідних статей витрат та/або зазначають в примітках до рахунків”.

«Це знижує прозорість і не дозволяє владі адекватно планувати, як майбутнє виведення з експлуатації, так і витрати на утилізацію”.

Одне з критичних зауважень звіту, з яким переважно згодна Європейська комісія, зазначає, що: «Цільові програми ЄС на виведення з експлуатації не стимулювали отримувачів до своєчасного і економічно-ефективного закриття атомних реакторів”.

Були проаналізовані наступні станції: Богуніце в Словаччині, Ігналінська АЕС в Литві і Козлодуй в Болгарії.

У доповіді наголошується, що на всіх трьох станціях «бракує масивної сталевої і бетонної захисної оболонки, яка буде останнім бар’єром проти масованого викиду радіації у випадку аварії реактора або контура охолодження».

 

Автор: Метью Темпест
Джерело: EurActiv.com