Атомна енергетика

Який урок слід винести з зразкового фінського атомного реактора

Острів Олкілуото, розташований біля західних берегів Фінляндії, здається ідеальним утіленням скандинавської безтурботності. Оточений спокійними, ідилічними водами Ботнічної затоки, він виглядає ідеальним місцем для мирного усамітнення від світської суєти. Усі, хто бажає відвідати острів, мають проїхати по довгій, самотній дорозі, щільно оточеній з обох боків глухим хвойно-березовим лісом, об’їжджаючи велику кількість лосів, що вільно собі блукають.
Проте багато-хто все уважніше слідкує за цим віддаленим куточком Північної Європи – і зовсім не через живописний пейзаж. Укінці цієї звивистої дороги, що ховається за таким густим лісом, розташований будівельний об’єкт, який спершу став національною «притчею во язицех», а зараз одержав міжнародний резонанс. Оскільки острів є осередком проблемного будівництва «Олкілуото-3» — першого ядерного реактора, збудованого в Західній Європі за більш, ніж десять років.
«Олкілуото-3» мав стати електростанцією 21 сторіччя, взірцем для ядерної промисловості. Новий тип реактора вигнав би привід Чорнобиля, залишався б безпечним навіть у разі руйнування активної зони через розплавлювання, а його сталева оболонка витримала б пряме падіння на неї літака. Але перш за все, він виробляв би величезну кількість дешевої і екологічно чистої енергії, щоб допомогти Фінляндії досягнути свої планових показників з викидів парникових газів у м. Кіото.
Оскільки будівництво було розпочато в 2005 році, для нової електростанції у м. Фламанвіль, Франція, було обрано той ж самий проект – Європейський реактор під тиском (European Pressurised Reactor (EPR)). Неважко зрозуміти, чому реактор типу EPR став вибором Європи для нових АЕС. Реактор «Олкілуото-3» може виробляти на 10% більше електроенергії, ніж будь-який інший реактор в Європі, у той час, як він є на 4% більш ефективним, ніж два інші існуючі на електростанції реактори. І він має забезпечувати Фінляндією електроенергією протягом одного покоління – період експлуатації електростанції становить 60 років.
Прибічники проекту реактора типу EPR наполягають на тому, що світлокопії полегшують швидке будівництво, на відміну від інших реакторів. Його системи безпеки є також найбільш удосконаленими з тих, що коли-небудь впроваджувалися. Окрім того, що реактор є захищений оболонкою із арматурної сталі, його основні будівлі також мають захист від землетрусів і ударних хвиль, спричинених вибухами. Будь-який радіоактивний витік блокується від проникнення у навколишнє середовище трьома шарами захисту. Навіть у малоймовірному випадку розплавлювання активної зони ректора, коли не спрацьовують усі решта захисні пристрої, конструкція реактора типу EPR «Олкілуото» має рішення. Радіоактивний матеріал буде спрямовано до основи реактора, де він ізолюється і обробляється системою аварійного охолодження.
Оскільки має бути побудовано перший реактор типу EPR, світ спостерігає, щоб побачити, чи дотримає «Олкілуото-3» усіх своїх обіцянок. У Великобританії реактор типу EPR є одним із чотирьох проектів, що змагаються між собою за право отримати «добро» від регулюючих органів Великобританії. Компанія «Арева» («Areva»), що бажає побудувати ідентичний реактор у цій країні, є частиною консорціуму, що здійснює злощасне будівництво «Олкілуото-3», партнером якої у цьому консорціумі є компанія «Сіменс» («Siemens»). Проте сказати, що досвід Фінляндії слугує доброю ознакою, було б, м’яко кажучи, оптимістичним. Не так давно будівництво «Олкілуото-3» потерпало від маси хвилювань щодо безпеки реактора, грубих будівельних помилок, різко зростаючих витрат і хронічних затримок.
Передбачалося, що новий проект запропонує щось, що матиме абсолютну превагу над двома існуючими на електростанції «Олкілуото» реакторами, побудовані в 1970-их роках. Проте низку основних комплектуючих вже довелося переробити, оскільки вони не відповідали нормам безпеки. Консорціум, що здійснює будівництво реактора, зазнав неприємностей через обрання дешевих і недосвідчених субпідрядників. Затримки означали, що об’єкт майже не сприятиме виконанню зобов’язань фінського міста Кіото щодо зниження рівня викидів парникових газів до показників 1990 року в термін до 2012 року.
Реактор потужністю 1600 МВт, який мав виробляти електроенергію вже починаючи з 2009 року, зараз вже приблизно на 2 роки відстає від графіка. Кошти на його будівництв