В 1986 році Україна пережила атомну катастрофу в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, яка продовжує визначати ситуацію щодо поводження з відходами у країні. Сьогодні радіоактивні відходи на території Чорнобильської АЕС і зони відчуження навколо неї складають понад 98% від усіх твердих радіоактивних відходів в Україні.

Відпрацьоване ядерне паливо не враховано в розрахунках, оскільки воно має особливий правовий статус і не вважається радіоактивними відходами. Після здобуття незалежності від Радянського Союзу Україна постійно перебуває у процесі структурних змін. Інституційне забезпечення вирішення проблем, пов’язаних з ядерними відходами, продовжує змінюватися, але поки що воно не стало зрозумілим та ефективним, оскільки за різноманітні питання продовжують нести відповідальність різноманітні установи. Проте дискусії щодо необхідності в такій зрозумілості регулярно ведуться в експертному середовищі, яке активно обговорює чітко сформульовані пропозиції щодо централізації системи поводження з відходами. Фінансування з боку ЄС і МАГАТЕ дозволяє проводити дослідження, включаючи дослідження з питань глибокого геологічного захоронення відходів, поліпшення системи регулювання та матеріальної бази. Наближення українських стандартів і процедур до європейських вимог буде прискорено завдяки Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Через триваючий воєнний конфлікт з Росією Україна втратила контроль над своїм дослідницьким реактором в Севастополі і центром збирання ядерних відходів в Донецьку.