Атомна енергетика

Вуду-економіка


Економіка нових атомних електростанцій для Великобританії не має сенсу. Неможливо досягнути того, що обіцяє зробити уряд – побудувати нове покоління атомних електростанцій в Англії без державних субсидій.

Будівництво нових АЕС не буде можливим без гарантування великих сум коштів платників податків і надання необмежених гарантій щодо страхування усіх боргів існуючої і майбутньої ядерної промисловості.

Ця стаття викриває те, наскільки погану ефективність демонструвала ядерна промисловість протягом усіх своїх 50 років невиконаних обіцянок, і рахунок для платників податків, що вже збільшується.

Важливими пунктами є:

  • Платник податків вже виступив гарантом усіх заборгованостей і зобов’язань компанії «Брітіш Енерджи» («British Energy»), так що вона ніколи не збанкрутує. Це зобов’язання створює враження меншого розміру ризику для платника податків націоналізації банку «Норзерн Рок».
  • Знадобиться від 10 до 20 років до того, як зможуть бути збудовані і вироблятимуть електроенергію перші нові атомні електростанції в Великобританії. На той момент боргові зобов’язання існуючої приватизованої промисловості будуть такими великими, що урядові доведеться її ренаціоналізувати.
  • Криза може виникнути набагато раніше. Компанія «Брітіш Енерджи» може бути вимушена розпочати зупинку деяких зі своїх 11 АЕС, оскільки єдине залишкове місце зберігання відпрацьованого палива на ядерному об’єкті «Селафілд» («Sellafiled»), у Камбрії, закінчується.
  • Маючи штат з понад 10000 працівників, величезний ядерний комплекс на об’єкті «Селафілд» перебуває у кризі. Його переробний завод і завод з виробництва плутонієвого палива зазнають величезних збитків – щороку вже 100 фунтів-стерлінгів кожний на кожного платника податків у країні – і ця цифра зростає.
  • Три з чотирьох конструкцій нових реакторів, що пропонуються для будівництва у Великобританії, ще ніколи не будувалися. Єдиною АЕС «третього покоління», що перебуває в стадії будівництва, і яку найбільше прагнуть збудувати в Великобританії, є напівзбудованою в Фінляндії. Вона на два роки відстає від графіку і на мільйони фунтів перевищує бюджет.
  • Ядерна промисловість стверджує, що якщо планування буде прискорено, так само як видачу ліцензій на будівництво АЕС, і якщо будівництво йтиме чітко за графіком, нова АЕС може бути введена в експлуатацію вже через 10 років. Державні посадовці прогнозують 2021 рік, але попередній досвід Великобританії із невипробуваними конструкціями АЕС говорить про те, що це може затягнутися ще на десятиліття.

Основними проблемами на об’єкті «Селафілд» є:

  • Провідний переробний завод типу THORP (Thermal Oxide Reprocessing Plant –завод з переробки термічно утворених оксидів), побудований для видобутку плутонію и невідпрацьованого урану з відпрацьованого ядерного палива, з 2005 року закритий на три роки. Він залишається під суворими експлуатаційними обмеженнями і не може завершити свої давно прострочені угоди для опрацювання зарубіжного відпрацьованого палива.
  • Зупинку старого переробного заводу «Магнокс» було відкладено, що унеможливило виконання Великобританією своїх міжнародних зобов’язань щодо скорочення радіоактивних викидів до Ірландського моря.
  • Заводи для здійснення решти переробки – небезпечних тепловиділяючих високоактивних рідких відходів, що легко випаровуються, – не працюють належним чином. Випарники для зменшення обсягу і система для перетворення рідини у склоблоки постійно ламалися і демонстрували погані результати роботи. У результаті вся виробнича лінія «Селафілд»-у для переробки відпрацьованого палива з електростанцій заклинює.
  • Завод з переробки змішаних оксидів («МОХ»), який має приносити дохід завдяки перетворюванню плутонію і урану на нове паливо, є технічною і фінансовою катастрофою. Таке паливо мало бути безпечним засобом повернення тонн плутонію, відновленого під час переробки на заводі з переробки термічно утворених оксидів («THORP») до його країни походження. Цей план виявився невдалим, проте в уряду немає жодної політики для врегулювання подальшої економіко-політичної кризи.
  • У результаті, обіцянки чергових урядів, що «Селафілд» не стане ядерним смітником світу і всі зарубіжні ядерні відходи буде репатрійовано, не може бути виконано.
  • У той час, як Великобританія накопичує свої власні і зарубіжні відходи, на даний момент немає жодних планів чи об’єктів для сховища, де можна було б їх зберігати чи утилізувати. Найшвидша дата для глибоко розташованого підземного сховища для відходів середньої активності теоретично припадає на 2045 рік, а для високоактивних відходів – на 2075 рік. Насправді планів щодо нього також немає.

*Вуду-економіка, іменник – 1. Термін, створений Джорджем Бушем-старшим для опису економічної політики Рональда Рейгана, оскільки вона обіцяла зменшити податки і водночас збільшити прибутки.
2. Будь-яке використання економіки, що ґрунтується на суперечливих поняттях і пишномовній, малозрозумілій офіціозній мові.

Уся доповідь на англійській мові:
PDF icon http://www.foe.co.uk/resource/reports/voodoo_economics.pdf