ЄС марнує гроші на дослідження ядерного синтезу, нехтуючи енегоефективністю - Атомна енергетика в Україні

Атомна енергетика

ЄС марнує гроші на дослідження ядерного синтезу, нехтуючи енегоефективністю

iter200811211Нещодавно Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало свій перший огляд енергетичної політики Європейського Союзу. Цей огляд охоплював декілька проблем атомної енергетики.

У своїй доповіді агентство далеко трималося від проблем проліферації і охрестило ядерні відходи просто „перешкодою для співпраці”. Оскільки споріднена з ним організація – Агентство з ядерної енергії (МАГАТЕ) – також вихваляє атомну енергетику як засіб зменшення енергетичної залежності і досягнення кліматичних цілей, не стане несподіванкою те, що МЕА загалом підтримує атомну енергетику. Проте в огляді було зроблено декілька цікавих спостережень щодо політики енергетичних досліджень, які варто тут розглянути.

Фінансування досліджень ЄС зосереджено на FP7 – „Сьомій рамковій програмі дослідження і технологічного розвитку”. Бюджет FP7 простягається на декілька років і як на ядерну, так і на неядерну частини. МЕА зауважило, що загальний обсяг витрат ЄС на дослідження в сфері атомної енергетики поступово зменшився. „Більшість європейських енергетичних компаній зараз витрачає менше 1% своїх чистих прибутків від продажів на запровадження екологічно-чистих технологій”. Воно також зауважило, що проект програми FP7 було складено до того, як енергетика стала основною проблемою для Європи.

Як наслідок, на дослідження, що не проводяться в сфері ядерної енергетики, зарезервовано лише 2,4 мільярди євро – та й ті розтягнуто на понад сім років і для 27 держав-членів. Для порівняння, за той ж період, 9,1 мільярдів інвестується у дослідження в сфері інформаційних технологій. Ядерна частина FP7 одержує 2,8 мільярди євро в розподілі на 5 років, 1,7 мільярди євро з яких йде безпосередньо на дослідження ядерного синтезу.

Автори МЕА піддають сумніву правильність розстановки Європою пріоритетів в дослідженнях. ЄС має амбіційні енергетичні та кліматичні цілі, яких він планує досягнути до 2020 року, проте найбільша частина бюджету в області енергетичних досліджень, яка і без того є малою, інвестується в технологію, яка окупиться (якщо взагалі окупиться) лише після 2050 року, що МЕА, між іншим, назвало „малоймовірним”. МАГАТЕ терміново порекомендувала ЄС переробити свою програму FP7 до її завершення для забезпечення проведення більшої кількості енергетичних досліджень для того, щоби змогти досягнути амбіційних цілей Європейського Союзу.

Впливові дослідники ІТЕР назвали позицію МАЕ щодо ядерного синтезу „організаційною випадковістю”. МАЕ буцімто каже, що замість скорочення кількості досліджень ядерного синтезу, воно хотіло домогтися збільшення фінансування неядерних досліджень. Огляд МАЕ енергетичної політики залишився без змін. МАЕ схвалило спробу Комісії ЄС виправити нестачу (FP7) фінансування в сфері енергетичних досліджень, приступивши до виконання плану „Стала енергетична технологія” (Sustainable Energy Technology – SET). Проте, знов ж таки, під час розстановки пріоритетів ЄС припустився помилки.

„Викликає занепокоєння те, що технології з боку попиту не входять до жодної з шести пріоритетних областей плану СЕТ”, — написали автори. У цьому відношенні здається, що план СЕТ є банальним продовженням помилок FP7, де „з дев’яти неядерних тематичних областей лише одна охоплює бік попиту”. Для плану СЕТ бюджет ще не було виділено – виділення бюджету очікується протягом осені.

План СЕТ зосереджений на відновлювальних джерелах енергії і сонячній енергетиці, вітровій енергетиці та біомасі, а також на технології „smart grid”, CCF та на реакторах 4-го покоління. Повільно зростає розуміння того, що ми маємо менше 100 місяців, щоби запобігти небезпечним рівням зміни клімату. І оскільки як CCF, так і реактори 4-го покоління мають з’явитися після 2030 року, вони з’являться занадто пізно, щоби хоч якось допомогти вирішити проблему зміни клімату.

Проте треба взагалі не знати процес прийняття рішень ЄС, або бути вкрай наївним, щоби очікувати, що ЄС буде готовий і здатний переробити свою робочу програму FP7 в середині її реалізації і якомога скоріше зробити пріоритетом №1 енергоефективність і регулювання попиту.

Джерела:
МЕА „Огляд енергетичних політик: Європейський Союз 2008”

http://www.iea.org/textbase/publications/free_new_Desc.asp?PUBS_ID=2045

NRC Handelsblad, Eeuwige hoop op kernfusie

WISE Амстердам

http://www10.antenna.nl/wise/ncidx.html