11 серпня 2009 року представники громадських організацій «Голос Природи» і «Дніпродзержинська Правозахисна Спілка» провели обстеження стану захоронень відходів уранового виробництва, розташованих в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Напередодні виїзного засідання Міжвідомчої комісії, яке відбудеться у вересні поточного року в Дніпродзержинську і буде присвячено підведенню підсумків виконання державної програми по приведенню об’єктів уранового виробництва в екологічно безпечний стан, представники громадськості вирішили самостійно оглянути окремі об’єкти та оцінити ефективність виконання програми.
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути
Громадські діячі, журналісти, працівники державного підприємства «Бар’єр», співробітники екологічної прокуратури відвідали три об’єкти – «база С» і дві секції хвостосховища «Сухачівське». В ході обстеження були виявлені факти, що свідчать про низький рівень виконання державної програми. Огорожа об’єктів в багатьох місцях або зруйнована, або взагалі відсутня. Водонасосні станції і трубопроводи повністю демонтовані, подача води на хвостосховища припинена. Вода на хвостосховищах використовувалася для захисту прилеглих територій від радіоактивного пилу. Впродовж останніх років вода на хвостосховища не подається, що призвело до появи відкритих ділянок. Фахівці називають ці ділянки «радіоактивними пляжами». З усіх боків до радіоактивних захоронень прилягають сільськогосподарські землі, що належать агрофірмі «Наукова». Навіть невеликий подих вітру несе пісок і пил за межі хвостосховища прямо на поля з соняшниками і кукурудзою.
Обережно! Зона підвищеного радіаційного випромінювання!
Охоронці розповідають, що були випадки, коли в спекотні дні, під час збирання врожаю, трактористи вмивалися водою прямо з хвостосховищ. Було і таке, що до берегів «мертвих озер» під’їжджають звичайні люди, іноді прямо цілими сім’ями, загоряють і трапезують на лоні природи. У цьому немає нічого дивовижного, – зовні хвостосховища виглядають досить привабливо і нагадують, швидше, покинуте рибгоспне озеро, а не небезпечний об’єкт. Живописні яри, відсутність побутового сміття, прозора вода і чистий пісок, чагарники очерету й аромат квітучих соняшників. На фоні такої краси маленькі скромні таблички, що інформують про радіаційну небезпеку, або не помічаються, або не сприймаються серйозно. На прохання представників громадськості співробітники державного підприємства «Бар’єр» заміряли рівень гамма-випромінювання на першій секції хвостосховища «Сухачівське». На обстежених ділянках було зафіксовано від 100 до 350 мкР/год, що значно перевищує рівень природного випромінювання, характерного для даної місцевості. Природним фоном для Дніпродзержинська є 12-13 мкР/год. Після Чорнобильської катастрофи в світі змінилося не тільки відношення до атомної енергетики, але й до радіаційного випромінювання, як явища. Ученими виявлена здатність радіонуклідів мігрувати по харчовому ланцюжку (сіно-корова-молоко-людина) і накопичуватися (акумулюватися) в тканинах тварин і людей. Поняття «гранично допустима концентрація» для радіоактивного випромінювання немає. Ще в 2007 році міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) розробило новий вид радіаційного знаку, який не просто інформує про радіаційну небезпеку, а чітко вказує на можливість швидкого залишання місцевості з підвищеним радіаційним випромінюванням. З урахуванням того, що хвостосховища знаходяться поряд з жвавими автотрасами і населеними пунктами, організація «Голос Природи» вважає, що доцільно використовувати знаки радіаційної небезпеки нового зразка.
Куди зникли радіоактивні труби?
Ще в січні 2009 року керівництво організації «Дніпродзержинська Правозахисна Спілка» інформувало прокуратуру Дніпропетровської області, про факти розкрадання труб в районі хвостосховища «Сухачівське». По цих трубах у минулому перекачувалася радіоактивна пульпа, а також вода, необхідна для утримання хвостосховищ в екологічно безпечному стані. Незважаючи на звернення правозахисників, прокуратура впродовж п’яти місяців не вживала кардинальних заходів, що дало можливість зловмисникам безперешкодно продовжувати красти трубопровід, руйнувати насосні станції. Державний збиток внаслідок таких дій обчислюється в декілька десятків мільйонів гривень. Діаметр трубопроводів складав 350 і 500 мм, – такі магістралі дуже складно демонтувати без використання екскаваторів, тракторів і потужних вантажних автомобілів. Навіть якщо припустити, що зловмисники знали карту розміщення трубопроводів і мали можливість використання спеціальної техніки, вкрасти і вивезти непомітно труби великого діаметру, тим більше радіоактивні, дуже складно. Розкрадання подібного характеру можливі тільки за наявності кримінальних зв’язків з правоохоронними органами влади.
Уряд не може забезпечити радіаційну безпеку!
Після закриття підприємства «Придніпровський хімічний завод» на території Дніпропетровської області, біля Дніпродзержинську було створено сім хвостосховищ з переробленою урановою рудою (близько 42 млн. т) і два сховища з відходами уранового виробництва (0,2 млн. т). Практично всі захоронення здійснені в природних глиняних кар’єрах, які спеціально для цього не були призначені. Саме тому громадськість Дніпродзержинська і інших населених пунктів Дніпропетровської області цікавить стан цих об’єктів і їх вплив на навколишнє середовище. Оцінити вплив радіоактивних захоронень на підземні води, поверхневий грунт і атмосферу можна тільки за допомогою створення сучасної системи моніторингу. На сьогоднішній день організації «Голос Природи» відомо три державні програми, в рамках яких планувалося створити ефективну систему моніторингу і сучасну систему інформування, проте поставлені задачі залишаються невиконаними. Очевидним є те, що уряд більше п’яти років не в змозі виділити необхідні фінансові кошти для забезпечення радіаційної безпеки в Дніпропетровській області.
Ограни державної влади бояться співробітничати з громадськістю
В Україні необхідно створити систему оперативного реагування на заяви громадян про екологічні злочини. Для таких міст, як Дніпродзержинськ, це особливо важливо. «Дніпродзержинська Правозахисна Спілка» письмово зверталася до обласного керівництва міліції, СЕС, МНС, прокуратури та інших інстанцій з пропозицією колективного обстеження об’єктів ВО «ПХЗ» з метою ознайомлення з фактами розкрадання радіоактивних трубопроводів і незадовільним станом хвостосховищ. Нажаль, більшість державних органів проявила повну нездатність діяти спільно з громадськими організаціями. Така ситуація є абсолютно ненормальною і заслуговує особливої уваги керівництва Дніпропетровської області.
Громадський контроль примусить владу працювати ефективніше
Ведення громадського контролю процесу реалізації державної програми стимулюватиме відповідальних осіб сумлінно виконувати свої обов’язки. Саме з цією метою громадські організації «Голос Природи» і «Дніпродзержинська Правозахисна Спілка» добилися включення своїх представників до складу Міжвідомчої комісії. У вересні заплановано проведення виїзного засідання комісії в Дніпродзержинську, на якому екологи і правозахисники відстоюватимуть право громадян Дніпропетровської області на життя в безпечному навколишньому середовищі. На прес-конференції, 19 серпня 2009 року, яка відбулася в інформаційному агентстві «Новий Міст», виконавчий директор організації «Голос Природи» Євген Колішевський звернувся до журналістів з проханням відвідати виїзне засідання в Дніпродзержинську і проінформувати населення про результати виконання програми по приведенню об’єктів уранового виробництва в екологічно безпечний стан.
Євген Колішевський,
виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи»