Засідання Колегії ДКЯР по питанням подовження терміну експлуатації ядерних енергоблоків – погляд громадськості - Атомна енергетика в Україні

Атомна енергетика

Засідання Колегії ДКЯР по питанням подовження терміну експлуатації ядерних енергоблоків – погляд громадськості

no_extension_20100416Питання подовження роботи ядерних енергоблоків у понадпроектні терміни є досить актуальним для України, оскільки, згідно планів Уряду, протягом наступних 10 років планується продовжити роботу 12 реакторів. Це призведе до того, що 80% ядерної енергетики України буде складати потенцій небезпечне устаткування, яке відпрацювало свій проектний термін. Очевидно, що дане питання буде хвилювати населення України.

Міністерство палива та енергетики України і НАЕК «Енергоатом», нажаль, не приділяють достатньої уваги обґрунтуванню своєї діяльності для населення. Тому, не тільки громадські організації несхвально відносяться до процесу подовження експлуатації ядерних реакторів, але й таку ж думку має населення, що проживає навколо об’єктів атомної галузі. Саме такий результат показує соціологічне дослідження, яке було зроблене на замовлення Державного комітету ядерного регулювання України (ДКЯР) в 2009 році.

На засіданні Колегії ми констатували, що головним чинником негативного ставлення суспільства до подовження роботи реакторів, на нашу думку, є саме незадовільна роз’яснювальна робота представників атомної галузі.

Використовуючи можливість безпосередньо поспілкуватись з президентом НАЕК «Енергоатом», ми сформулювали три основні питання:

1. Згідно запиту Національного екологічного центру України до НАЕК «Енергоатом», було отримано відповідь, що подовження терміну експлуатації 1-го енергоблоку Рівненської АЕС (РАЕС) у понадпроектний термін буде коштувати приблизно 300 млн. доларів США. Подовження роботи аналогічних реакторів в інших країнах коштувало 50-110 млн. доларів. Ми попросили президента НАЕК «Енергоатом» відповісти, чому в Україні це так дорого, і чи повернуться такі значні інвестиції.

П. Недашківський відповів, що коли подовжувалась робота аналогічних блоків в інших країнах, то вартість 1-го кВт встановленої ядерної потужності коштувала 800 доларів США, й наразі зросла до 3000-5000 євро. Відповідно й зросла вартість робіт по подовженню. А вкладені інвестиції безсумнівно повернуться. НАЕК «Енергоатом» готує розгорнутий лист для НЕЦУ по даному питанню.

Тут варто додати, що досі «Енергоатомом» не презентовано жодного документу, де є економічне обґрунтування подовження експлуатації ядерних енергоблоків, хоча Уряд прийняв це рішення вже 6 років тому.

2. Наступне питання було по безпеці роботи АЕС з блоками, що працюють у понадпроектні терміни — який вплив це матиме на населення та довкілля. У таких країнах як США, Канада чи, наприклад, Японія, екологічна експертиза і, відповідно, підготовка документу «Оцінка впливу на навколишнє середовище», є необхідною умовою початку робіт. На 1-му блоці РАЕС роботи по подовженню вже добігають кінця, але чи безпечною буде його експлуатація з точки зору екологічної безпеки населенню досі невідомо. Нажаль не почули ми відповіді й від п.Недашківського.

3. В кінці ми хотіли отримати відповідь, чи має НАЕК «Енергоатом» ресурси на вивід з експлуатації 1-го блоку РАЕС, якщо ДКЯР не видасть ліцензію на подовження його роботи. Це може статись з об’єктивних причин, наприклад, при аварії схожої на інцидент на 3-му блоці РАЕС в вересні 2009-го року. Хоча заявляється, що ймовірність значної аварії на АЕС є, приблизно, одна стотисячна чи одна мільйонна, проте практика показує зовсім інші цифри. На дане питання ми також не отримали відповіді.

На засіданні Колегії ми намагались виступити з конструктивною критикою і отримати відповіді на важливі питання, які до цього не були озвучені з боку Мінпалиенерго та НАЕК «Енергоатом», а не розпочинати емоційні дискусії. Нажаль конкретних роз’яснень на всі поставлені питання (окрім, чому це так дорого) ми не отримали, хоча дуже на це розраховували.

Не якийсь «чорнобильський синдром», а саме незадовільна робота Мінпаливенерго і НАЕК «Енергоатом» формують негативне відношення до процесу подовження роботи ядерних реакторів у понадпроектний термін. І не тільки на думку екологічних громадських організацій, але й на переконання фахівців ядерної галузі, документи, що прозоро обґрунтовують процес подовження роботи енергоблоків з економічної та екологічної точок зору, а також підготовка «запасного варіанту», вразі відмови від процесу подовження, – все це вже дано мало бути підготовлено і презентовано населенню України, а особливо людям, які проживають навколо Рівненської АЕС.

В кінці є бажання додати наступне. Ми не будемо «хвататись» за слова Юрія Олександровича, про вартість будівництва 1-го «ядерного» кВт в розмірі до 3000-5000 євро, оскільки, як показує досвід провідного європейського реактора Олкілуото у Фінляндії, то 5000 євро – це ще не ліміт. Наприклад, коли Уряд канадської провінції Онтаріо, поставив умову, що при будівництві значну частину фінансових ризиків має взяти на себе компанія-будівельник, а не платники податків і комунальних тарифів, то вартість 1 кВт буда піднята до 10800 доларів (http://www.thestar.com/comment/columnists/article/665644).

Дякуємо всім фахівцям Державного комітету ядерного регулювання України за співпрацю з громадськістю. Ми вважаємо, що всім органами державної влади потрібно у Вас вчитись!

Дмитро Хмара, Національний екологічний центр України