Атомна енергетика

Ядерна промисловість поступово відновлюється після спаду, який виник через аварію на Фукусімі, але надлишок виробничих потужностей, внаслідок якого ціни на уран тримаються на рекордно низькому рівні, змушують гірничодобувні компанії законсервувати шахти, скорочувати витрати і  зменшувати борг у намаганні вижити.

Після катастрофи, що сталася в березні 2011 на Фукусімі, Японія закрила свої ядерні реактори, які складають  близько десяти відсотків від більш ніж 400 реакторів, що працюють по всьому світу.

В ряді інших країн, включаючи Німеччину, також оголосили про свій план відходу від АЕС, а протягом останніх трьох років кілька ядерних реакторів були закриті у США , оскільки стали не конкурентоспроможними у порівнянні з дешевим сланцевим газом.

П’ять років по тому, тільки три з 42 реакторів Японії повернулися в експлуатацію, але нові реактори, що були запущені в Китаї та інших країнах, частково компенсували ті, що були закриті у Японії.

У найближчі кілька років очікується відкриття восьми реакторів Westinghouse у Сполучених Штатах і Китаї, чотири реактори компанії Areva у Фінляндії, Франції та Китаї, а енергетична компанія КEPKO планує будівництво чотирьох реакторів у Об’єднаних Арабських Еміратах.

За словами Всесвітньої Ядерної Асоціації (WNA) цілком можливо, що глобальне виробництво електроенергії на АЕС, з потужністю 2,441 терават годин (ТВт/г) у 2015 році може повернутися до рівня 2011 у цьому році, а ще за два-три роки – до рівня, що був перед аварією на АЕС «Фукусіма». У 2010 році, в останній повний рік до Фукусіми, генерація ядерного пального сягала позначки 2,630 ТВт/г.

Довгострокові перспективи також обговорювались.

У найближче десятиліття Китай планує побудувати, щонайменше, 60 атомних електростанцій, Південна Африка минулого місяця розпочала великий ядерний тендер, а підписання у четвер контракту Hinkley Point між французькою енергетичною компанією EDF і Британським урядом відкрило шлях до зведення 12 нових реакторів у Великобританії.

Оскільки ядерні реактори потребують палива, все це повинно стати гарною новиною для підприємців уранових копалень, але минулого тижня радіоактивний метал досяг нового мінімуму за десть років, склавши  23,5 $ за фунт (0,453592 кг).

На фото – процес видобутку урану з відкритої уранової копальні Tamgak компанією Areva Somair в Арліт, Нігерія.

До фінансової кризи 2008 року ціна Урану досягла у короткий час свого піку – близько 140 $  за фунт, у червні 2007 року вона стала приблизно 70 $  за фунт, як раз незадовго перед катастрофою на Фукусімі, і відтоді має тенденцію до зниження до сих пір.

«Ще ніколи не було гіршого часу  ніж зараз для підприємств по видобутку урану, хоча атомна промисловість в усьому світі почувається добре», –  сказав у своєму інтерв’ю для агенції Reuters  Олександр Моліньо, –  Генеральний директор австралійської компанії Paladin Energy Ltd з виробництва урану.

ВИПНУТІ ЗАПАСИ

Керівники Гірничодобувної галузі  частково вбачають причину її різкого спаду у вичікувально-спостережливому ставленні своїх клієнтів, у той час як комунальні підприємства вважають, що надмірна потужність уранового ринку буде зберігатися протягом багатьох років і не бачать необхідності у тому, щоб відновлювати запаси, які зменшуються.

Попит на уран визначається кількістю працюючих по всьому світу атомних станцій, але пропозиція і попит мають розрив через величезні запаси і тривалий цикл виробництва урану.

Що ж стосується вугілля, це –  громіздкий і недорогий продукт, запас якого на планеті – відносно невеликий.  Зазвичай, процес між його видобуванням і спалюванням займає від шести до восьми тижнів.

На відміну від нього Уран спочатку видобувають, а потім перетворюють на енергетичне паливо, збагативши і перетворивши на  паливні стрижні – цей процес займає від 18 до 24 місяців. І, оскільки безпека поставок урану є надзвичайно важливою, сам уран складає всього декілька процентних пунктів вартості від запуску ядерного реактора. Відтак, енергетичні компанії,  як правило, витрачають не менше 5-7 років на накопичення його запасів.

«На даний момент, ніхто не відчуває необхідності купувати і ціна знижується кожного дня. Ми все ще чекаємо на точку перегину»,  – сказав Моліньо.

За п’ять років до трагедії на Фукусімі, енергетичні компанії в усьому світі купляли близько 200 мільйонів фунтів урану на рік, сказав він. Хоча споживання урану в Японії дорівнює в середньому близько 25 мільйонів фунтів на рік, відтоді, коли станція закрила свої реактори, попит спав на половину і надалі та став сильно зменшуватись. Енергетичні компанії Європи та США побачили, що ринок вже є надмірно перенасичений і скоротили запаси урану тим, що стали купувати його менше.

Гірничодобувна компанія Energy Fuels на даний час оцінює ті світові запаси урану, що знаходяться в комунальних підприємствах, у шахтарів і в уряді на рівні близько 1 млрд фунтів. Тобто менше, ніж у 1990 році, коли його пік був близько 2,5 млрд фунтів, але ціна споживання залишається багаторічною.

За даними Energy Fuels – незважаючи на падіння цін на уран після фінансової кризи 2008 року та ще одного падіння після аварії на Фукусімі, видобуток урану подвоївся – з 80-90 мільйонів фунтів в середині 1990-х років до приблизно 160 мільйонів фунтів у минулому році.

Більша частина нових пропозицій надходить з Казахстану, який за останнє десятиліття більш ніж у п’ять разів примножив видобуток урану, ставши провідним постачальником в світі, зайнявши за даними  Всесвітньої Ядерної Асоціації (WNA) 38 відсотків глобального ринку у 2013 році.

ЧАСИ ВІДЧАЮ

Через велику кількість нових поставок і вимоги до гнучкості, ціни впали до такого рівня, що більшість підприємств уранових копалень тепер працюють у збиток.

«При нинішніх спотових цінах, промислова галузь з видобутку первинного урану не є стійкою», –  сказав Марк Челмерс, головний операційний директор корпорації Energy Fuels, – компанії що є провідною у виробництві урану в США, під час Лондонської конференції Всесвітньої ядерної асоціації, що проходила минулого місяця.

Він додав також, що термін багатьох довгострокових контрактів на поставку, які були підписані у минулі роки, спливає у 2017-18 рр. Це змусить закрити або призупинити роботу багато шахт, навіть більшого числа, ніж вже було закрито.

Аби скоротити постачання урану, гірничодобувні компанії, такі як Канадська  Cameco, французька Areva і підприємства всесвітніх компаній з видобутку урану  – закрили, або законсервували декілька шахт і відклали нові проекти.

Компанія Paladin  – друга у світі за величиною незалежна гірничодобувна моногалузева компанія, що спеціалізується на видобутку урану після канадської Cameco, і є сьомою чи восьмою за величиною в усьому світі – з виробничою потужністю у 8 мільйонів фунтів уранового концентрату (yellowcake uranium)[1], адже тільки за минулий рік його було вироблено 4,9 млн фунтів на її шахті Langer Heinrich у Намібії.

Моліньо сказав, що фірма виробить близько 4 мільйонів фунтів урану в цьому році, а потім скоротить видобуток до близько 3,5 мільйонів фунтів у наступному році, за умов. якщо ціни не відновляться.

Компанія Paladin  призупинила виробництво на відмітці 2,3 млн фунтів на рік на шахті Kayelekera, у північному регіоні  Малаві в 2014 році, але виробниче обладнання підтримується в робочому стані. Отже виробництво, таким чином, може відновитися після того, як ціни будуть відновлені.

Між тим, компанія намагається ще більше скоротити свій борг, який вже впав з 1,2 млрд $ п’ять років тому  – до 362 млн. $.

Paladin Energy Ltd group  погодилась  продати 24 проценти корпорації Langer Heinrich Національній Атомній Компанії Китаю і планує використовувати очікувані доходи від 175 мільйонів доларів для подальшого скорочення свого боргу.

Ще більш показовим є те, що  велика гірсько-рудна компанія Cameco у квітні призупинила виробництво на копальні Rabbit Lake, у Канаді, а також згортає свої операції по видобутку у США, кажучи, що ринкові умови не можуть  підтримувати необхідні для виробництва операції та капітальні витрати.

Комерційний директор компанії Камеко Тім Габруч на конференції Всесвітньої Ядерної Асоціації (WNA) висловився так: «відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів».

«Коригування поставок і виробнича дисципліна, як виявляється, ще не є достатніми заходами для того, щоб протистояти втраченому попиту», – сказав він.

«Та, якими б складними не були ці рішення, ми визнаємо, що застосованих дій, мабуть, не достатньо».

[1] основний вид сировини, за яким ведеться статистика запасів, видобутку та споживання урану (уранового концентрату)

Автор: Гірт Де Клерк
Джерело: reuters.com