Атомна енергетика

Оператори АЕС У Німеччині погодилися виплатити в громадський фонд для утилізації радіоактивних відходів понад 23 млрд євро. Але критики кажуть, що німецьким платникам податків доведеться покривати ймовірний брак коштів.

Кабінет міністрів Уряду Німеччини оголосив про знакову угоду з такими енергетичними гігантами як: Vattenfall, Eon, RWE та EnBW, про те, що вони, як передбачається, зроблять внесок у 23,6 млрд євро (26 мільярдів доларів) в громадський фонд для утилізації ядерних відходів.

«Ми вносимо ясність у питання стосовно того, хто несе відповідальність за утилізацію ядерних відходів», – сказав міністр економіки Зігмар Габріель у своїй заяві. «Ми забезпечуємо довгострокове фінансування на закриття, демонтаж та очищення [атомних електростанцій], аби оператори АЕС не опинились в неплатоспроможному стані, а суспільству не довелось залишитись сам на сам з проблемою витрат на цю справу».

Після катастрофи на АЕС «Фукусіма» в 2011 році Німеччина вирішила поступово відмовитись від атомної енергетики,  але й досі вона знаходиться на початку процесу виведення з експлуатації та демонтажу більшості з 23 діючих у країні атомних електростанцій. Оператори АЕС вже погодилися виділити додаткові 24 млрд євро для цієї мети. В угоді, яка була підписана в середу, йшлося про додаткові кошти для довгострокового очищення приблизно 21000 кубометрів високоактивних відходів і 190000 кубічних метрів радіоактивних відходів від слабкого до помірної ступеня тяжкості.

На питання, чи цієї суми вистачить, прес-секретар міністерства економіки в Берліні відповіла: «Ми припускаємо, що грошей у фонді буде достатньо для того, щоб ми могли надати гарантії».

Експерти і політична опозиція з цим не згодні. Вони вважають, що за цією угодою німецькі платники податків будуть вимушені потенційно виплачувати значну частину витрат, і особливо витрат на захоронення ядерних відходів у довгостроковій перспективі.

 «Платити будуть платники податків»

Ніхто не може сказати впевнено, скільки саме буде коштувати ліквідація усіх ядерних відходів у Німеччині

З оцінками Німецького інституту економічних досліджень в Берліні (DIW) поетапна відмова від атомної енергіетики, включаючи операції з очищення, займе, щонайменше, кілька десятиліть і може коштувати  170 мільярдів євро. Парламентський комітет при обговоренні Угоди з постачальниками енергії дав меншу цифру у своїх розрахунках, а низькі процентні ставки можуть означати, що сума коштів, яку фонд має виділити на очищення в кінцевому рахунку – є набагато меншою, ніж це необхідно насправді.

«Яким чином буде забезпечено фінансування і яку саме його форму вибере для цього Фонд – питання залишається відкритим»,  –  сказала газеті Deutsche Welle директор відділу DIW Energy – Клаудіа Кемферт. «Фактичні витрати будуть набагато більшими, ніж ті, що представлені у нинішніх оцінках. Угода, таким чином, охоплює лише невелику частину фактичних витрат, а суспільству доведеться взяти на себе всі інші».

Прес-секретар з питань ядерної політики від Партії Зелених Сільвія Kеттінг-Уль бачить ситуацію трохи менш зловісною. Вона сказала, що на її думку, коштів, які виділяються для виведення з експлуатації АЕС  буде достатньо, але фонд з утилізації радіоактивних відходів, ймовірно, відставатиме.

«Ми не знаємо остаточно якою буде сума витрат у кінцевому рахунку»,  – сказала Kеттінг-Уль у своєму інтерв’ю для Deutsche Welle. «Наші оцінки видаються досить високими, якщо їх порівняти з цифрами в інших країнах. З іншого боку, великі проекти завжди виходять за рамки бюджету. Я очікую, що це буде коштувати більше, ніж ми маємо у фонді, включаючи відсотки. В кінцевому рахунку платити будуть платники податків».

І якщо важко передбачити, які фінансові ринки будуть впливати на загальну вартість фонду в майбутньому, то ще важче робити прогнози стосовно того, з якими витратами може зіткнутися Німеччина, як країна, що реалізує свою безпрецедентну Програму поетапної відмови від атомної енергетики.

Фукусіма Daiichi, Японія, пошкоджені реактори (Getty Images / C. Ферлонг)

Катастрофа на АЕС «Фукусіма» спонукала Німеччину до поетапної відмови від атомної енергетики

Реальне «Цунамі витрат»

Середньо- і довгострокове зберігання радіоактивних відходів є надзвичайно складним завданням, і ні ядерна промисловість, ні німецький уряд не знає достеменно, до яких нових викликів це може призвести.

Один з прикладів такої невизначеності, за словами Kеттінг-Уль , стосується питання переходу від тимчасового до постійного зберігання ядерних відходів. «Чи має радіоактивний матеріал розміщуватись у нових контейнерах?», –  запитує вона. «Буде процес переходу від тимчасового до постійного захоронення проходити за графіком,  чи виникатимуть затримки, які будуть дорого коштувати?».

«Ми не можемо у повній мірі передбачити якою буде ціна тимчасових сховищ для високоактивних відходів», – говорить Kеттінг-Уль. «І те, що проміжні об’єкти  для захоронення будуть спорожнюватись у термін 40 років  – передбачуваний процес, від якого постачальники енергії відмежовані. Отже, у цій галузі, безумовно, виникнуть додаткові витрати».

Проте, угода, в разі її прийняття, – дозволить звільнити постачальників енергії від відповідальності за будь-які непередбачені витрати в майбутньому.

«Справжнє цунамі витрат на ядерну енергетику ще не докотилось до нас», – говорить Клаудія Кемферт. «Постачальники енергії, які протягом багатьох років заробляли рясні прибутки, не повинні бути взагалі звільнені від відповідальності. Отже, вони ще в змозі купити собі вільний пропуск для вирішення цих питань».

Дилема з постачальниками

Постачальники енергії, за словами критиків, намагаються уникнути відповідальності

Деякі з ймовірних недоліків у загальному вирішенні проблем, з якими стикаються постачальники енергії у Німеччині на даний момент, пов’язані в першу чергу з економічними труднощами. Так, наприклад, акції компанії RWE втратили більше ніж 50 відсотків своєї вартості за останні п’ять років.

«Оскільки компанії стикаються з серйозними фінансовими проблемами, існують побоювання, що вони не зможуть самі взяти на себе витрати по демонтажу атомних електростанцій» – говорить Кемферт.

Проте, Kеттінг-Уль вважає, що саме ці труднощі, які виникли у постачальників енергії, змусили взятися за справу уряд і переконали Кабінет міністрів прийняти угоду, рівень якої особисто вона розцінює не більше, як «адекватний задовільному».

«Політики, що несуть відповідальність за цю справу, занадто довго чекали, аби створити громадський фонд»,  – сказала  Кеттінг-Уль. «Занадто довго вони доручали питання формування резервів для покриття витрат компаніям, які зараз знаходяться в складному фінансовому становищі. Тож, якби ми нічого не робили для того, щоб якимось чином забезпечити покриття витрат,  – платникам податків, імовірно, довелося б взяти повністю на себе цей тягар. Необхідно було діяти терміново, і вже не було можливості чекати на отримання вищої оцінки щодо будь-якої угоди».

Основні зацікавлені компанії схвально прийняли Угоду, підписану в середу, але заявили, що хотіли б укласти окремий договір з урядом, який би застрахував їх від подальшої відповідальності. Кеттінг-Уль сказала, що, уряд навпаки – повинен вимагати, щоб такі компанії, як Vattenfall і Eon поклали край судовим процесам проти поетапної відмови від атомної енергії, на які тепер німецька держава витрачає мільйони щорічно.

Прес-секретар  Міністерства економіки підтвердила, що питання припинення судового процесу не пройшло повз увагу Кабінету міністрів у рішенні, прийнятому в середу. Вона сказала, що контракти будуть обговорені з постачальниками енергії, але відмовилась надати будь-які подробиці щодо їх змісту.

Джерело: dw.com