Атомна енергетика

4 листопада Міністерство енергетики Румунії і керівництво ядерної електроенергетичної компанії «Нуклеарелектрика», що знаходиться під контролем держави, відхилили побоювання, які раніше висловила акціонерна компанія Fondul Proprietatea (FP) (міноритарій компанії «Нуклеарелектрика») стосовно Проекту нарощування потужностей на Чернаводскій АЕС вартістю у 7,2 млрд €.

В рамках домовленості за довгостроковим CfD контрактом Румунія хоче запустити два додаткових атомних реактора на Чернаводській АЕС потужністю 700 МВт. Державна електроенергетична компанія «Нуклеарелектрика» і уряд Румунії нещодавно відновили плани будівництва третього і четвертого реакторів на єдиній в країні АЕС, після того, як проект протягом багатьох років пролежав в очікуванні потенційних інвесторів.

Уряд має на меті зробити корпорацію China General Nuclear Power Group (CGN) своїм партнером у цьому Проекті і сподівається на аналогічну угоду з АЕС «Хінклі-Пойнт C» у Великій Британії. Генеральний директор енергетичної компанії «Нуклеарелектрика» Даніела Лулаче заявила у жовтні, що за її очікуваннями угода з корпорацією CGN має бути підписана вже до 20 грудня.

Компанія з розвитку цього Проекту має бути запущена вже на початку наступного року. «Нуклеарелектрика» сприятиме вже існуючим об’єктам та заходам з будівництва двох нових реакторів, вартість яких оцінюється в 1 млрд. €, а її китайський партнер буде володіти контрольним пакетом акцій у цьому Проекті.

Уряд Румунії хоче включити цей Проект до стратегічного плану розвитку енергетики країни на 2016-2030 (SNE 2016-2030), що в даний час знаходиться у стадії розробки. Тим часом, акціонерне товариство Fondul Proprietatea (FP) побоюється, що такі плани нарощування потужностей можуть істотно знизити акції компанії «Нуклеарелектрика». Критика, яку висловлює FP не вплине на урядові плани розвитку енергетики, адже акціонерна компанія має лише міноритарну частку в «Нуклеарелектрика». Однак, вона вказує на необхідність прозорого управління компанією і Проектом, а також на важливість ретельної технічної оцінки Проекту в контексті стратегії SNE 2016-2030.

На думку акціонерної компанії FP від 3 листопада у її прес-релізі: Цей Проект «не видається можливим і може бути розцінений як згубний для акціонерів компанії «Нуклеарелектрика». За її словами, ціна виконання (ціна страйк) базових акцій – 82 € за МВт-год, згадана державними чиновниками, була у два рази вища за поточну оптову ціну на ринку, із чого FP робить висновок: «такі невідповідності ясно показують, що Проект не видається можливим».

В аналогічному проекті «Хінклі-Пойнт C» у Великобританії ціна виконання, зафіксована цього року, була встановлена на рівні 92,5 £ (103,87 €) за МВт-год, і такі ж проблеми були підняті критиками британського проекту. Ціна виконання опціону виявилася вдвічі вище ніж оптові ціни на електроенергію, але «якби європейський комісар з питань конкуренції порахував, що угода суперечить законодавству ЄС, то не схвалив би її», – заявила Асоціація Ядерної Промисловості Великобританії (NIA) 2014 року. NIA також порівняла ціну виконання «Хінклі-Пойнт C» з більш високими цінами виконання офшорних вітрових електростанцій і великих сонячних ферм.

Міністерство енергетики Румунії та компанія «Нуклеарелектрика» стверджують, що Проект збільшить енергетичну автономність країни, поліпшить стабільність національної енергосистеми і допоможе країні виконати свої завдання на шляху до енергетики з низьким вмістом вуглецю, а також допоможе принести користь існуючим активам і доходи для компанії «Нуклеарелектрика» одночасно.

У своєму прес-релізі електроенергетична компанія «Нуклеарелектрика» відзначила, що висока ціна виконання, гарантована державою за договором, перевищує у два рази поточну ринкову ціну. Проте, як було зазначено, ця ціна є прогнозом Європейської комісії відповідно до середньої ціни у період 2030-2050, який було взято в якості початкового орієнтиру в перемовинах. Енергокомпанія також заявила, що ціна виконання опціону буде предметом подальших переговорів до підписання угоди і буде періодично переглядатися, починаючи з моменту експлуатації АЕС, в тому випадку, коли ставка прибутковості виявиться вище накресленої. «Нуклеарелектрика» також висловилася на користь стимулів для ядерної енергетики, які могли б стримувати викривлення на ринку енергетичних послуг, що виникають за рахунок заохочень надання електроенергії з екологічно чистих джерел.

За спостереженнями bne IntelliNews основні ризики виникають через слабку здатність держави управляти такими складними проектами у довгостроковій перспективі і на передбачуваній основі. Добре і правильно сплановані проекти, які реалізуються у суворій відповідності з початковим дизайном, могли б уникнути цих ризиків. Досвід Румунії з її частими змінами в законодавстві щодо Зеленої Енергетики – викликає багато запитань. Крім того, не були підтверджені технічні можливості для виконання Проекту, хоча є і деякі важливі аргументи на його користь, такі, як закриття застарілих потужностей, а також наявність навченої робочої сили і можливість місцевих поставок урану.

Прес-релізи Міністерства енергетики та енергокомпанії «Нуклеарелектрика» щодо Проекту загальною вартістю 7,2 млрд € показують, що ніхто не діє відповідно до завдань, які на них покладені. Уряд не відокремлює свою роль політичного керівника від ролі основного акціонера, коли планує використовувати компанію «Нуклеарелектрика» для досягнення цілей в області енергетичної політики. У той же час, Генеральний директор «Нуклеарелектрика» Даніела Лулачe, схоже, виступає скоріше від імені держави, а не в інтересах акціонерів компанії, коли говорить про створення робочих місць і енергетичної безпеки країни (а не про доходи акціонерів), як про переваги Проекту. Такого роду плутанина може привести до недоліків у розробці Проекту.

У свою чергу, Франклін Темплтон – менеджер акціонерної компанії Fondul Proprietatea (FP) не виявив ніякого інтересу до інвестицій. Власники фонду підштовхують Темплтона до того, щоб якомога швидше перетворити портфельні інвестиції фонду в гроші. Капіталомісткі і довгострокові проекти з атомної енергетики, незалежно від того, є вони здійсненними чи ні, безумовно виходять за межі стратегії згортання інвестицій, проте цілком можуть бути легітимізовані. У прес-релізі компанії FP за 3 листопада безуспішно робиться спроба продемонструвати відсутність доцільності проекту в 7,2 млрд €, незважаючи на те, що в ньому є висловлювання про необхідність відкритості і прозорості.

Автор: Юліан Ернст
Джерело: intellinews.com