Атомна енергетика

Офіційний звіт Національної Комісії з питань Інфраструктури (NIC) цього місяця став знаковим і, здається, пролунав як смертельний вирок для ядерної енергетики відносно нового будівництва реакторів. Він закликає до широкомасштабного переходу на відновлювані джерела енергії до 2050 року, з наданням підтримки лише одній атомній електростанції до 2025 року. Але чи дійсно можливо одержати в майбутньому 90% всієї електроенергії для Британії від зелених джерел енергії?

Фото: Вітрова станціяа
Шон Уілкінсон / Shutterstock.com

Перша оцінка потреб розвитку інфраструктури Великобританії на 30 років, яку надала Національна Комісія з питань Інфраструктури (NIC), і яка була опублікована цього ж місяця раніше, може стати справжнім орієнтиром для нового будівництва потужностей. Комісія з питань ефективності національної інфраструктури (NIC) була створена у 2015 році колишнім канцлером Джорджем Осборном і мала на меті прийняття такої політики, яка знаходиться поза великими рішеннями в галузі інфраструктури. За цим задумом – великі плани міністерства більше не повинні розроблятися на основі непрозорих порад від державних службовців, які, до того ж, надаються за закритими дверима. Натомість фахівці повинні розглянути всі варіанти з наукової точки зору, опублікувати свої висновки і мати сміливість запропонувати такі рішення, які відрізнятимуться від думки урядовців.

Загалом, політика, про яку йшлося у цій галузі промисловості, розробляється і втілюється на основі фактичних даних. «Це є надзвичайно важливий документ, і це те, задля чого ми проводили кампанію протягом більшої частини десятиліття», – говорить Аласдейр Рейснер, головний виконавчий директор Асоціації підрядників цивільного будівництва (Civil Engineering Contractors’ Association (CECA).

Але каменем спотикання стала оцінка Національної Комісії з питань Інфраструктури (NIC), яка, судячи з усього, суперечить затвердженій урядом політиці щодо будівництва щонайменше п’яти атомних електростанцій нового покоління і згідно якої, було заплановано витратити 45 мільярдів фунтів стерлінгів лише для робіт на перших трьох АЕС. Натомість за результатами Оцінки Національної Комісії з питань Інфраструктури (див. “Ключові рекомендації”, нижче) було зроблено висновок, що інвестиції у технології відновлювальної енергетики, зокрема у офшорні вітрові турбіни, були найбільш рентабельним способом задоволення майбутнього попиту на низьковуглецеві електростанції.

Публікація висновків Комісії сталася менше, ніж через місяць після того, як уряд пообіцяв 200 млн. фунтів стерлінгів на «контракт» в ядерній галузі, який передбачає розвиток і набуття кваліфікаційних навичок, необхідних для цієї нової програми. А лише п’ять тижнів тому бізнес-секретар Грег Кларк оголосив, що уряд розглядав можливість прямої участі в будівництві наступної АЕС в трубопроводі, на АЕС «Wylfa», на півночі Уельсу.

Цілком очевидно, що у цій публікації піднімаються різного роду питання, наприклад, чи буде уряд продовжувати виконувати цю програму, або станеться так, що нова ядерна збірка перетвориться на зомбі-сектор, який після завершення будівництва просто буде чекати на офіційне закриття.

Ключові рекомендації

Національна комісія з ефективності інфраструктури була створена в 2015 році канцлером Джорджем Осборном. Її першочерговим завданням стало надання рекомендацій щодо вдосконалення інфраструктурної мережі країни до 2050 року. Центральною метою у цій справі стала підготовка оцінки розвитку національної інфраструктури на 30 років з наданням звіту за кожні п’ять років. Першим серед них став звіт, опублікований цього місяця.

З юридичної точки зору Уряд не повинен реалізовувати рекомендації «NIC», однак він зобов’язаний реагувати на них протягом року і обґрунтовувати свої рішення у разі взяття іншого курсу. Крім рекомендацій Комісії відносно розширення використання поновлюваних джерел енергії та обмеження ядерної енергетики, оцінка закликає до наступних кроків:

• З метою підвищення енергоефективності існуючих енергетичних потужностей – залучити інвестиції у розмірі 3,8 млрд. фунтів стерлінгів до 2030 року.
• Вкладати 43 мільярди фунтів стерлінгів у розвиток міст до 2040 року для покращення підключення до електромереж.
• Надати підтримку «Crossrail- 2» та «Northern Railroad Rail».
• Впроваджувати проекти з уловлювання вуглецю та енергозбереження.
• Перевіряти можливості використання водню в якості основного джерела теплової енергії, замість природного газу.
• Розгортання національної мережі пунктів заряджання електричних транспортних засобів.

Оцінка «NIC» не вимагає завершення прагнень щодо будівництва нових ядерних збірок. Але напрямок руху досить ясний: її прогноз полягає в тому, що вартість енергосистеми, яка залежить від ядерного потенціалу, в сучасних умовах буде значно дорожчою, ніж система, що існує на 80-90% за рахунок електроенергії від інших, поновлюваних джерел енергії і, що особливо важливо, – вірогідно, що витрати на відновлювані джерела енергії значною мірою знизяться в майбутньому і, таким чином, вони будуть значно дешевші в кінцевому підсумку. Лише через всі невизначеності, властиві цим прогнозам, Оцінка Комісії рекомендує, хоча і на принципах “уповільнення”, але – продовжувати взагалі ядерні проекти, щоб не втратити потенціал у цій галузі промисловості, на випадок якщо програму необхідно буде запустити знов.

Оцінка Національної Комісії з питань Інфраструктури (NIC) говорить, що до 2050 року мінімум 50% і, навіть, до 90% електроенергії у Великобританії повинні надходити від поновлюваних джерел енергії, таких як вітрова та сонячна енергія. Отже, на період до 2025 року слід дати зелене світло не більше, як одному додатковому ядерному реактору. «Це дозволить Великобританії підтримувати, а не розширювати базу професійних знань та ланцюжків постачання, а також, не закриваючи ядерну альтернативу, поєднувати її з відновлюваними джерелами».

На перший погляд це може здаватися невеличким нюансом у змінах, але насправді, для тих, хто знаходиться в енергетичному секторі, це – дуже радикально. Мало хто раніше з зовнішніх екологічних лобі груп робив пропозицію британському сектору з виробництва електроенергії покладатися на поновлювані джерела енергії на 80% -90%. Річард Лоу, директор енергетики в екологічному відділенні «Aecom», вітає акцент на поновлюваних джерелах енергії, але задається питанням – наскільки це реально? Він висловився так: «Інші організації, такі як Комітет з питань зміни клімату, зробили свої прогнози щодо реалістичності цього питання, і я б не сказав, що цей прогноз займає середнє положення всього діапазону! Більшою мірою, він знаходиться на одному кінці шкали».

Те, на що команда Національної комісії з питань інфраструктури (NIC) відреагувала, – так це різке падіння цін на технології відновлюваних джерел енергії, особливо на енергію вітру на узбережжях. Вона також зреагувала на постійний розвиток технологій, які необхідні для балансування, з огляду на неминучу уривчастість відновлюваної енергетики. Близько 30% електроенергії у Великобританії зараз надходить від вітру та сонячних батарей, у той час як лише п’ять років тому – було лише 12%. У той час, коли атомна електростанція «Хінклі Пойнт- С» вимагає гарантії на отримання 92,50 фунтів стерлінгів за кожну мегават-годину (МВт-г) електроенергії, виробленої для забезпечення інвестицій, найновіші офшорні вітрові електростанції, випущені на ринок, «Moray Offshore» та «Hornsea- 2» , потребують лише 57,50 фунтів за мегават-годину (МВт-г). Це падіння ціни більше ніж на 60% у порівнянні з першими офшорними ВЕУ, які були розроблені чотири роки тому.

Крім того, Національна Комісія з питань Інфраструктури (NIC) заявляє, що в її оцінці враховано витрати на збалансування уривчастості поновлюваних джерел енергії, а за рахунок розумних мереж, мережевих з’єднань та зберігання енергії – з’явиться можливість імпортувати енергію, коли це буде необхідно. Пол Дорфман, старший науковий співробітник Інституту енергетики лондонського університету (UCL), каже: “Поняття про те, що поновлювані джерела енергії занадто переривчасті, або занадто «хіпі», чи занадто «ліві» – пішли у минуле. Натомість – є Технології”.

Серйозний удар

На думку багатьох прихильників і критиків ядерної енергетики, рецепт Національної Комісії с питань Інфраструктури (NIC) стане радикальним для сектору ядерної енергетики, що займається розробкою АЕС нового покоління, сектору, який вигравав за рахунок міжпартійної політичної підтримки у кращі для нього часи десятиліття. Ядерний критик Дорфман каже: «NIC чітко заявила про те, що настав час для кожного відійти від ядерної зброї та прийняти революцію поновлюваних джерел енергії».

Проект енергетичної компанії «Horizon Nuclear Power»¹ – «Wylfa», став єдиним, що пройшов шлях до трубопроводу, досягнувши достатнього рівня при поданні проектної заявки на будівництво. «Wylfa Newydd» стане ще одним реактором, який дозволила будувати АЕС «Hinkley Point- C» (HPC). Це означає, що плани таких компаній, як «EDF», «China General Nuclear», «Horizon» та корейської державної ядерної компанії «Kepco» стосовно атомних електростанцій «Moorside»,»Sizewell», «Bradwell» і «Oldbury» (див. «Нові ядерні проекти», на звороті), фактично можуть бути призупинені.

І хоча ніхто з них не збирався подавати заявку на проект найближчим часом, вони також не очікували, що доведеться чекати сім років, щоб її подати. Колишній член парламенту Тім Йео, який головує у проядерній лобістській групі «New Nuclear Watch Europe», висловився так: “Якщо уряд дійсно прийме такий виклик, це стане серйозним ударом. Ви ж не збираєтесь змушувати людей вкладати кошти в свою систему ланцюгів поставок на базі тільки однієї ядерної установки. Існуючі інвестори можуть просто піти, якщо уряд, по суті, говорить: «Забудьте про це, хлопці! Тут немає майбутнього для вас!».

План атомної електростанції «Вілфа Ньюйдд» в Англсі, північний захід Уельсу, наступна станція трубопроводу після «Хінклі Пойнт С»

Нові проекти будівництва АЕС

У 2017 році такі енергетичні компанії як «Hinkley Point C», «EDF» і «China General Nuclear» розпочали будівництва АЕС нового покоління вартістю 20 млрд. фунтів стерлінгів, з тим, щоб вона забезпечила 3,2 ГВт електроенергії для електромережі.
Енергокомпанія «Horizon Nuclear Power», дочірня компанія «Hitachi», представила у червні заявку на Проект “Wylfa Newydd», відому як замовлення на розробку для будівництва електростанції «Wylfa» потужністю 2,7 ГВт на острові Англсі. Наразі Компанія веде переговори з урядом з приводу пакету фінансування.

Компанія «Bradwell China General Nuclear» має права на будівництво реактору в Бредвеллі, в Ессексі, і заявила, що має намір прийняти остаточне інвестиційне рішення після того, як отримає схвалення регулюючого органу в 2021 році.

«Moorside», Південнокорейський ядерний оператор компанії «Kepco» є найбільш прийнятним учасником бізнесу для «NuGen», що належить компанії «Toshiba», і чиї плани по будівництву електростанції потужністю у 3,8 ГВт на ділянці у Камбрії – призупинені.

Компанія «EDF» планує побудувати реактор на 3,2 ГВт в Сайзвеллі, у графстві Саффолк, після того як завершить роботи на «Hinkley Point», тоді як «Horizon» має плани на будівництво нового реактору на АЕС «Олдбери», на лимані Северн, коли завершить проект «Wylfa».

Річард Лоу – директор компанії «Aecom» каже, що це може мати негативний вплив на плани будівництва. «Такого роду повідомлення може вдарити по планах багатьох компаній» говорить він. «Ви повинні були передбачити, що проектні плани таких атомних станцій, як «Oldbury», «Sizewell», «Bradwell» та «Moorside» будуть порушені. Більшість з них розраховує на те, щоб подати заявки впродовж найближчих двох років. Це призведе до того, що корейські та китайські інвестори матимуть довгі роздуми перед тим як наважитись робити свої інвестиції у будівництво».

Це, звичайно, може завдати шкоди тим будівельним компаніям, що поставили перед собою мету виграти великі проекти і укласти контракти, які супроводжують будівництво нових атомних електростанцій.

Головний виконавчий директор CECA – представницької організації для будівельних компаній у Великій Британії – Алесдейр Рейснер каже, що тепер його організація стоїть перед дилемою. «Як представники галузі, ми б вважали за краще, щоб новий ядерний проект тривав, але, провівши кампанію за незалежну оцінку ефективності інфраструктури, ми визнаємо важливість висновків. Ми також визнаємо, що нема сенсу відновлювати дебати в одній галузі тільки тому, що нам не подобається відповідь. Якщо ми будемо оскаржувати один аспект, тоді весь документ стане відкритим для обговорення».

Сміття

Однак вже ясно, що інші прихильники ядерного сектору не розділятимуть стриманість Рейснера в оскарженні висновків Національної Комісії з питань інфраструктури (NIC). Уряд має від шести місяців до року, щоб дати офіційну відповідь на Оцінку Комісії, але не повинен реалізовувати її рекомендації у висновках, а це означає, що опоненти мають можливість зробити свою справу.
Річард Лоу – директор компанії «Aecom» каже, Звіт містить “оптимістичний погляд” на потенціал міжмережевого зв’язку та технологій батарей для вирішення проблем з уривчастістю, яка притаманна поновлюваним джерелам енергії. «Батареї дійсно стають кращими, але цей процес покращення може зайняти 10-15 років, перш ніж ми зможемо розгорнути їх широке використання, адже за поточними цінами просто неможливо це зробити».

Тім Йео, Голова Європейського агентства “New Nuclear Watch Europe” (NNWE)² вважає, що висновки цієї доповіді, якщо вони будуть запроваджені, стануть “суттєвим ризиком” для енергетичного постачання Великобританії. «Це передчасно і небезпечно думати, що сучасна економіка може працювати на поновлюваних джерелах енергії без істотних альтернативних поставок. В основі цього звіту, здається, є невеличке упередження».

Тім Стоун, голова спеціалізованої страхової компанії «Страхування від ядерних ризиків», говорить, що він був «дуже здивований» поглядами оцінки на новий ядерний ресурс, який, за його словами, «зовсім не відповідає роботі Інституту енергетичних технологій з ядерних витрат, а також не співпадає з досвідом в Абу-Дабі, – де повністю неядерна раніше країна показала виключно хороші результати як за вартістю, так і за графіком».

Він сказав, що: «Національна Комісія з питань інфраструктури (NIC) здається трохи погано поінформована, якщо має такі неправильні або, можливо, застарілі погляди. Схоже, вони не вірять, що Великобританія, з її ядерною історією і системою поставок, може коли-небудь досягти того рівня, якого вдалося досягти Абу-Дабі».

Тім Стоун також додав, що, можливо, в оцінці не був врахований весь дизайн системи в обліку витрат на поновлювані джерела енергії, і вказав на недавні відключення електроенергії в Південній Австралії, де існує висока залежність від поновлюваних джерел енергії.

Одне поважне галузеве джерело пішло навіть далі, описуючи Оцінку як “сміття” та прогнозуючи, що уряд проігнорує її.

Національна Комісія з питань Інфраструктури (NIC), звичайно, не погоджується з цим. Її Представник відзначає, що за результатами Оцінки Національної Комісії з питань Інфраструктури – дозволяється використовувати ще одну електростанцію, а «пауза» для інших – призначена для того, щоб забезпечити гнучкість Великобританії, аби вона могла найкращим чином реагувати на майбутні потреби в електроенергії. Він сказав: «Наші висновки засновані на новітніх надійних доказах, які враховують мінливість у технологіях, падіння цін в секторі відновлюваних джерел енергії та їх відносно невелику ціну в порівнянні з виробництвом ядерної енергії».

Реальність

Хоча Оцінка Комісії страшенно засмутила і навіть розсердила ядерний сектор, дехто каже, що часові рамки, зазначені у звіті для нових проектів, просто відображають реальність відносно того, як довго ці схеми будуть прийматися для планування і фінансування. Таким прикладом може бути досвід АЕС «Hinkley Point», яка зараз зайнята новим будівництвом, і має такі тривалі затримки, що початкова дата запуску і вводу в експлуатацію об’єкту, 2017 рік, – закінчилась ще до того, як був вилитий перший бетон у це будівництво. Компанія «EDF» зробила заяву про те, що не буде генерувати енергію, принаймні, до 2025 року.

Протягом 12 років після того, як тодішній прем’єр-міністр Тоні Блер скасував політичне рішення уряду про підтримку будівництва нових АЕС, «Hinkley Point» стала єдиною, що подолала рубіж. Інші проекти зіткнулися з серйозними проблемами, багато з яких змінили форму власності за останні роки.

Консультант Алістер Сміт, колишній директор з ядерного розвитку у компанії-підрядника «Costain Group», вважає, що те що сталося – означає, що більшість підрядників вже зневірилися. “Підрядники, крім тих, хто зайнятий у будівництві на «Hinkley Point» – втратили інтерес і перейшли до більш захоплюючих речей. Кожен з них вже так багато разів обпікся, що знадобиться багато зусиль, аби переконати виконавчого директора наважитись знову взятися за новий проект». Професор Пол Дорфман з Лондонського університету (UCL) вважає, що “атомна енергетика зараз зависає на ринку».

За іронією долі, повільний прогрес у розвитку проектів з ядерної енергетики може дозволити уряду дати простір для продовження своєї поточної політики, не вдаючись до якої-небудь незграбної відмови напряму від висновків Національної Комісії з питань ефективності інфраструктури (NIC). Враховуючи, що «Hinkley Point» знадобилось шість років від моменту подання заявки на проект будівництва до остаточного просування його вперед, у розробників може з’явитись спокуса реалізовувати атомні проекти, незважаючи на їх заборону до 2025 року, якщо отримають достатньо запевнень від уряду про те, що після будівництва об’єкт буде виглядати вигідно на атомних станціях.

Бен Льюїс, директор з питань інфраструктури та енергетики, консультант з питань планування в компанії «Бартон Уїлмор», каже: “Я не думаю, що уряду доведеться якось змінювати тепер курс. Насправді проекти просуваються вперед зі швидкістю струмочка, а не потоку. Можна було б сказати, що така швидкість їх просування – є просто відображенням реальності».

Оцінка Національної Комісії (NIC), поза всякими сумнівами, дає зрозуміти, що поновлювані джерела енергії стали на такий шлях, який мало хто міг навіть уявити десять років тому. На думку тих, хто мислить, як Дорфман, якщо більше витрачати грошей на відновлювані джерела енергії та заходи щодо підвищення енергоефективності, можна створити набагато більш стабільні та певні об’єкти будівництва, ніж ядерні проекти, що складаються з великих брил, і які так важно фінансуються. Проте, незважаючи на технологічні досягнення, залишається невизначеною здатність поновлюваних джерел забезпечувати базові навантаження на виробництво енергії. Уряд має цілий рік на те, щоб вирішити, чи може він довіряти порадам Національної Комісії з питань Інфраструктури (NIC).

Джоуї Гардінер, building.co.uk

——————-
1. Horizon Nuclear Power – британська енергетична компанія, що займається розробкою атомних електростанцій нового покоління.

2. New Nuclear Watch Europe (NNWE), консорціум, який фінансується промисловістю та проводить кампанії для збільшення інвестицій у ядерну енергетику в Європі.