Атомна енергетика

Переробка відпрацьованого палива: відновлювальний ресурс?

Відпрацьоване ядерне паливо зараз повсюдно називають «використаним» ядерним паливом і регенерація швидко стає «утилізацією». Невдовзі ті країни, які «утилізують» своє «використане» ядерне паливо, стверджуватимуть, що атомна енергетика є відновлювальним джерелом енергії.

Насправді, навіть без упровадженої в його країні програмами переробки, президент США Джордж Буш уже взяв на себе ініціативу і вже неодноразово посилався на атомну енергетику як на «відновлювальне джерело енергії».
Незважаючи на те, що на початку 2005 року він одержав листа від майже 50 екологічних організацій, у якому йшлося: «Повідомляємо Вам про те, що атомна енергетика не є відновлювальним джерелом енергії», Буш продовжує називати атомну енергетику відновлювальною. Нещодавно, під час візиту до міста Клівленд, штат Огайо, 10 липня, він сказав: «Нам необхідно сприяти атомній енергетиці. Якщо вас дійсно цікавить оточуюче середовище, як і багатьох людей, тоді нам необхідно сприяти відновлювальному джерелу енергії, що не викидає парникові гази».

І на початку цього року, під час обговорення своєї «енергетичної ініціативи» у місті Вілмінґтон, штат Делавар, Буш сказав: «Я дійсно вважаю, що якщо ми вже настільки переймаємося парниковими газами і відновлювальними видами палива, цій країні необхідно активно запроваджувати безпечну атомну енергетику».

Не лише Буш так стверджує. Під час дебатів, що відбувалися 17 жовтня 2005 року в Палаті лордів Великобританії щодо енергетичної безпеки, тодішній парламентський замісник Міністра з питань торгівлі і промисловості лорд Сеінсбьорі (Lord Sainsbury) сказав: «Благородна Баронеса леді О’Кетеін запропонувала мені можливість одержати схвалення всієї Палати, погодившись, що атомна енергетика є відновлювальним джерелом енергії – а це так і є. Я дуже радий погодитися, що атомна енергетика є відновлювальним джерелом енергії». І хоча лорд Сеінсбьорі після цього зауважив, що існують певні екологічні проблеми, пов’язані з атомною енергетикою, його коментарі вже посприяли «екологізації» атомної енергетики.

Це не означає, що атомна енергетика не має жодних екологічних характеристик. Безперечно, якщо ми погодимося, що перекачування вуглекислого газу в атмосферу ні до чого доброго не призводить, тоді атомна енергетика, з цієї точки зору, є чистим джерелом електроенергії.
Проте чи це насправді доцільно «екологізовувати» атомну енергетику до того, що ми називаємо відновлювальним джерелом енергії?

На користь тих, хто, можливо, дещо занадто намагаються підкреслити екологічні характеристики атомної енергетики, можливо краще буде усунути всі сумніви щодо відповіді на те, що мало бути риторичним запитанням: ні, «екологізація» не лише недоцільна, а і може зашкодити промисловості.
Терміни, такі як «утилізація», слід приймати лише якщо вони дійсно покращують чистоту і є більш точними, аніж терміни, які заміняються.
Відповідальні за запровадження терміну «утилізація» (замість «регенерації») у широкий вжиток мають або вважати, що вони роблять світові послугу, запроваджуючи більш доцільний термін, або намагаються вплинути на громадську думку і створити хибну уяву, ніби атомна енергетика є екологічно чистою. Я би поставив на останнє.

Світова ядерна асоціація (World Nuclear Association – WNA) є одним із основних «оповідачів небилиць», коли йдеться про термінологію. У його документі під назвою «Обробка ядерного палива для утилізації» слово «відпрацьоване» вжито лише один раз – і лише через те, що воно вжито в цитаті.

Не все паливо використовується до того, як його видаляють з реактора; якби його було використано, його б неможливо було «утилізувати». Проте з деяких причин WNA, вочевидь, образилася на термін «відпрацьоване» ядерне паливо і прийняла загальноорганізаційне рішення використовувати інший термін, незважаючи на те, що він є завідомо хибним. У той час, як доволі обґрунтовано можна стверджувати, що термін «відпрацьоване» є неточним, це не виправдовує його заміну на інший термін, що є принаймні так само неточним. Можна, звичайно, віддати перевагу використанню точного терміна, наприклад «опромінене ядерне паливо» – але це навряд буде поширеним серед «оповідачів небилиць».

На щастя, WNA наразі ще не відмовилася від терміну «регенерація», і той ж документ робить розрізнення між регенерацією і утилізацією. Із зауваженням про те, що регенерація відновлює уран і плутоній, у ньому йдеться: «Обидва можна утилізувати в якості свіжого ядерного палива.
Незважаючи на те, що існує деяке обґрунтування вживання слова «утилізоване» в цьому контексті – оскільки велика частина «використаного» ядерного палива є невикористаною, а отже придатною до повторного використання – вживання цього слова замазує подробиці процесу. Уран, відновлений з регенерації, зазнав фізичних змін, які не охоплюються терміном «утилізований» (співвідношення U-235 до U-238 є нижчим, ніж у свіжому паливі), а плутонію взагалі ніколи там було, отже навряд чи можна сказати, що він є «утилізованим». Отже, у той час як документ посилається на «утилізований уран», було б набагато правильнішим казати «відновлений уран». Є підозра, що причина того, чому WNA віддає перевагу вживанню менш точного з двох термінів, ховається в тому, що «утилізований» звучить більш екологічно, ніж «відновлений».

Більш того, окрім відновленого урану і плутонію, у «використаному» паливі присутні й інші матеріали, які фактично ігноруються терміном «утилізований», і це, безперечно, не просто збіг, що ці певні продукти не є найпривабливішими матеріалами ядерного паливного циклу.

Термін «регенерація», принаймні, включає в себе більшість аспектів процесу, якій він описує, так що немає жодної підстави заміняти його на менш точний термін – якщо, звичайно, не намагатися перекрутити речі.

У той час, як це може лише бути питанням семантики казати, що відпрацьоване ядерне паливо є «використаним», називати регенерацію «утилізацію», безперечно, є перебільшенням. Але називати атомну енергетику «відновлювальною», в ліпшому випадку, сміховинно.

© 2007 «Вілмінґтон Паблішінґ Лімітид» («Wilmington Publishing Limited»)
«Нюкліер Енджинірінґ Інтернешнл»