Атомна енергетика

Ядерно залежна Франція може закрити наступні два атомні реактори швидше, ніж очікувалося

Франція має на меті зменшити частку атомної енергії у виробництві електрики з нинішніх 75% до 50% та закрити 14 атомних реакторів у 2035 році.  Два найстаріші французькі реактори на АЕС Фезенхайм  зупиняться  у лютому та червні цього року. Наступне закриття планувалося аж у 2027-2028 рр. Однак у нещодавно презентованому урядовому консультаційному плані йдеться, що за сприятливих умов це може відбутися вже у 2025-2026 рр.

Франція – традиційно залежна від атомної енергії. В країні працює 58 атомних реакторів (в Україні, наприклад, їх всього 15). Також за даними фракції “Зелені – Європейський вільний альянс” Європейського Парламенту, це єдина, крім Росії, країна, компанії якої продовжують будівництво нових атомних реакторів у Європі. Однак навіть ця, здавалося б, проатомна країна починає змінювати пріоритети і дивитися у бік безпечніших технологій.

Так у 2030 році Франція планує третину споживаної енергії виробляти з відновлюваних джерел, що допоможе їй скоротити викиди парникових газів на 40% до того ж року. Зокрема, країна планує розвиток офшорної вітрової енергетики*.

*Офшорна вітроенергетика (offshore wind power) – це енергетика, що використовує вітряки, побудовані у водоймах – як правило, в океані. Такі вітряки можуть бути рухливими або ж плавучими (floating) чи статичними або ж донно-закріпленими (bottom-fixed) залежно від особливостей водойми.

Така енергетика у Франції досі не використовувалася, хоча за даними французького агентства з питань навколишнього середовища та енергетики Ademe, країна має постійний потенціал для її розвитку у розмірі 90 ГВт та теоретичний потенціал 155 ГВт – і це лише для плавучих вітряків (для порівняння, потужність усіх АЕС у Франції в 2018 році складала 63,1 ГВт).  Але лише 33ГВт офшорних вітроенергетичних потужностей можна встановити так, щоб це не заважало іншим способам використання моря – мореплавству, рибній промисловості тощо.

Перші офшорні турбіни з’являться у Франції вже у найближчі три роки. Багаторічний енергетичний план (БЕП) країни передбачав встановлення 4,7-5,2 ГВт потужностей до 2028 року, однак нещодавно місцевий уряд запропонував підвищити цю ціль до 5,2-6,2 ГВт.

Представники та представниці вітрової промисловості країни оцінили такі плани неоднозначно. Заступниця виконавчого директора Французької асоціації вітроенергетики Матьє Монньє повідомила, що вони можуть бути задоволені першими кроками у розвитку індустрії плавучих вітряків, однак потенціал та конкурентна спроможність донно-закріплених вітряків вищий, ніж це відображено у планах.

“В часи, коли навіть така ядерно-залежна країна, як Франція, починає відмову від атомної енергетики, просто нерозумно надалі намагатися розвивати цю галузь. Потрібно зосередити зусилля на розвитку економічно вигідніших та безпечніших відновлюваних джерел енергії”, – коментує експертка з енергетичної політики ГО Екодія Олександра Заїка

 

Контакти для додаткової інформації:

Олександра Хмарна,

okhmarna@ecoact.org.ua