Дев’ять корифеїв нерозповсюдження ядерної зброї закликають переосмислити, чи варто підтримувати створення реактора компанією Moltex
Група авторитетних американських експертів з питань нерозповсюдження ядерної зброї попереджає, що інвестиції Канади в нові ядерні технології можуть призвести до поширення ядерної зброї та нових загроз довкіллю.
У травні 2021 року дев’ять експертів надіслали відкритого листа Прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо, в якому, зокрема, зазначено:
«Ми звертаємося до Вас, як американські експерти з питань нерозповсюдження ядерної зброї та колишні урядовці й радники з відповідними обов’язками, аби висловити своє занепокоєння фінансовою підтримкою, яку Ваш уряд надає компанії Moltex — стартапу, що пропонує перероблювати відпрацьоване паливо з реакторів CANDU (також «КАНДУ» — канадський важководний урановий ядерний реактор) з метою відновлення плутонію, що міститься в ньому, для його подальшого використання в рідкосольових реакторах».
Групу фахівців очолює Френк фон Гіппел, професор і провідний науковий дослідник у галузі фізики Принстонського університету. До групи також входять Метью Банн, професор кафедри Шлезінгера з практичної енергетики, національної безпеки та зовнішньої політики при Школі управління імені Джона Ф. Кеннеді в Гарварді; та Томас Кантрімен, колишній помічник державного секретаря США з питань нерозповсюдження ядерної зброї.
Фахівці написали: «Ми розуміємо мотивацію вашого уряду підтримати ядерну енергетику та зменшити споживання викопного палива, але порятунок світу від кліматичної катастрофи не повинен суперечити його збереженню від ядерної зброї. Як і у випадку з іншими програмами з перероблення, компанія Moltex, навіть на стадії досліджень і розробок, створить безліч забруднених об’єктів і потоків радіоактивних відходів, що потребуватиме значного додаткового державного фінансування на очищення та стабілізацію до утилізації».
В інтерв’ю World Nuclear News, Рорі О’Салліван, генеральний директор Moltex North America, представив експериментальні технології своєї компанії в іншому світлі: «Ми працюємо над розробкою технології, яка використовує паливо атомної енергетики першого покоління у наступному. Таким чином ми зменшуємо проблеми, пов’язані з відпрацьованим ядерним паливом, одночасно розширюючи застосування ядерної енергетики, аби допомогти Канаді досягти своїх цілей у царині зміни клімату».
Уряд Трюдо вклав у Moltex 50,5 млн доларів США й підтримує план компанії щодо будівництва рідкосольового реактора потужністю 300 МВт у штаті Нью-Брансвік у затоці Фунді. Теоретично, компанія перероблятиме відпрацьоване паливо з АЕС в Поінт-Лепре, яку планується вивести з експлуатації у 2040 році.
Реактор Moltex належить до класу атомних електростанцій, які називаються малими модульними реакторами або SMR (також «ММР»). Вони виробляють невелику кількість електроенергії у порівнянні з типовими реакторами CANDU.
Міністр природних ресурсів Шимус О’Реган заявив, що Канада не може досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року без використання ядерної енергії, а лише використовуючи відновлювані джерела енергії.
Попри те, що в рамках війни зі зміною клімату Оттава активно просуває компанію Moltex, наслідки роботи якої ще невідомі, вона не отримує особливої любові ані від екологів, ані від громадськості. Три вагомі федеральні політичні партії виступають проти федеральних інвестицій у малі модульні реактори. Професор державної політики та глобальних справ Університету Британської Колумбії М. В. Рамана також розкритикував ініціативу.
Критики стверджують, що SMR — дорогі, їхня ефективність недоведена, а реактори ще й виробляють власні токсичні відходи. З практичної точки зору важко довести, що SMR матимуть вирішальне значення в битві зі зміною клімату, оскільки, якщо ці реактори й буде замінено, то зовсім не скоро. Колишній лідер Партії зелених Елізабет Мей стверджує, що вибір експериментальних SMR — лише черговий спосіб затримати реальні дії у царині глобального потепління.
Докторка Сьюзен О’Доннелл, позаштатна професорка соціології з Університету Нью-Брансвіка уважно стежила за двома експериментальними реакторами SMR, запуск яких запланована в Нью-Брансвіку, — ARC-100 і Moltex SSR. Докторка також є головною слідчою дослідницької групи «Ворон», що базується в університеті, яка займається висвітленням екологічних проблем у сільській місцевості в провінції. Професорка протистоїть запуску реакторів.
О’Доннелл зазначає, що компанія Moltex ніколи не будувала ядерних реакторів раніше. Власне, в країні було побудовано лише два рідкосольових реактори. 50 років тому. Жоден з них не виробляв електроенергію. Один з них відключили через чотири роки. Другий — всього через 100 годин.
Що стосується екології, О’Доннелл стверджує, що спричинене SMR забруднення або серйозний збій у його роботі можуть призвести до «катастроф і виникнення заборонених зон».
Що ж стосується нерозповсюдження ядерної зброї, професорка засуджує план широкого «експорту» технології Moltex, за умови, що вона взагалі коли-небудь запрацює.
«Канади відіграла певну роль у перетворенні Індії на ядерну державу. З цього досвіду ми знаємо, що однією з небезпек пропозиції Moltex є план експорту запропонованої технології. Ми експортуємо потужності з виготовлення бомб», — заявила професорка виданню The Tyee.
О’Доннелл наполягає на проведенні публічних консультацій з метою розробки національної політики щодо радіоактивних відходів. 13 серпня 2020 року вона запропонувала федеральному міністру природних ресурсів, щоб проєкт «Ворон» організував такі публічні консультації в Нью-Брансвіку. Вони б відбувалися онлайн через пандемію обома офіційними мовами та залучали б до обговорення представників корінних народів і сільських громад. Міністр О’Реган відповів через два місяці, 30 жовтня, відмовивши професорці.
«Дивно, але міністр посилався на пандемію, хоча в нашій пропозиції було чітко зазначено, що консультація буде віртуальною», — зауважує професорка.
Думку О’Доннелл щодо проєкту Moltex підтримує й Еллісон Макфарлейн, колишня голова Комісії з ядерного регулювання США. У січні 2021 року, фахівчиня зі зберігання ядерних відходів заявила CBC, що технологія рідкосольових реакторів абсолютно не доведена з точки зору життєздатності, витрат і ризиків зберігання.
«Ніхто не знає справжніх цифр. Ті ж, хто дають вам чіткі цифри, — продають міст у нікуди… Ще ніхто не зміг відповісти на мої запитання про те, що це за ці відходи, скільки їх, скільки тепла вони виробляють, який їх склад», — говорить Макфарлейн. Зараз вона є директоркою Школи державної політики та глобальних справ при UBC.
Утім, у задоволенні власних ядерних амбіцій уряд Трюдо має і своїх союзників на провінційному рівні. Уряди штатів Нью-Брансвік, Онтаріо, Саскачеван та Альберта підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розробки SMR, що означає просування реакторів.
Вони радіють обіцянкам Moltex, що компанія зможе виробляти чисту енергію за низькою ціною, переробляючи те, від чого всі хочуть позбутися, — три мільйони відпрацьованих в Канаді пучків тепловидільних стрижнів, які уряд і досі не знає, як безпечно й назавжди утилізувати.
У своєму листі американські експерти чітко заявили прем’єр-міністру, що твердження компанії непереконливі. Фахівці хочуть, щоб уряд Трюдо провів огляд на високому рівні наслідків пропозиції Moltex щодо перероблення як у царині нерозповсюдження ядерної зброї, так і екологічних наслідків. Ключовим елементом цієї пропозиції є включення «незалежних міжнародних експертів» до того, як Оттава здійснить подальші інвестиції на підтримку пропозиції Moltex.
Джерело: thetyee.ca
