Атомна енергетика

Доповідь про небезпеку тритію: Ризик забруднення і радіаційний ризик, який спричиняють канадські ядерні об’єкти

У доповіді зроблено висновок, що офіційне ставлення до тритію є ненауковим і невірним, що небезпечний характер тритію має бути повністю визнаний органами протирадіаційного захисту Канади, і що слід значно збільшити коефіцієнт дози тритію.

Текст доповіді:
Ця доповідь про тритій, опублікована в Канаді, складається з двох частин. У Частині 1 йдеться про викиди тритію з ядерних об’єктів у Канаді і наведене їхнє порівняння з викидами з реакторів в інших країнах. У ній досліджено концентрації тритію у питній воді, повітрі і в їжі поблизу канадських атомних електростанцій у результаті таких викидів. Незважаючи на те, що викиди тритію з реактора «Канду» («Candu») є дуже великими, регулятивні державні органи протирадіаційного захисту продовжують наполягати на тому, що ці викиди не викликають занепокоєння оскільки дози випромінювання тритію і фактори ризику, які вони спричиняють, є незначними. У Частині 2 доволі докладно розглянуто ці доводи. У ній продемонстровано, що «дози» випромінювання тритію за оцінками (що викликають сумнів) у декілька сот разів менші за більшість інших радіоактивних елементів. Радіація і радіоактивність (включно із ризиками, дозами, біологією та епідеміологією) є складними речами, які часто важко збагнути. Через те Частина 2 призначена для ознайомлення здебільшого лікарями і науковцями з протирадіаційного захисту. Проте було докладено зусиль, щоби зробити цю доповідь доступнішою більш ширшому колу читачів. Зокрема пояснено технічні терміни і уникнуто наукового жаргону. У доповіді зроблено висновок, що офіційне ставлення до тритію є ненауковим і невірним, що небезпечний характер тритію має бути повністю визнаний органами протирадіаційного захисту Канади, і що слід значно збільшити коефіцієнт дози тритію.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

У Частині 1 розглянуто високі викиди тритію на канадських атомних електростанціях, які є значно більшими за викиди в інших країнах. Обмеження на викиди тритію в Канаді є набагато менш жорсткими, ніж в інших країнах. Установлені в Канаді обмеження на вміст тритію у питній воді є значно слабшими за ті, що діють в Європі та США.

Рівні тритію у цих Великих озерах з ядерними реакторами на узбережжях у 2-5 разів більші за рівні тритію на озері Верхньому, на якому немає жодних реакторів. Рівень тритію в озері Онтаріо щороку зростає через викиди і значні витоки тритію за останні роки на атомних електростанціях «Канду».

Концентрації тритію в питній воді, в повітрі, а також в рослинності і їжі поблизу АЕС «Канду» значно збільшені. Це призводить до високого споживання тритію населенням, що проживає в 5-10 км від реакторів «Канду» і до дуже високого споживання тритію населенням, що проживає в 1-2 км. Проте через дуже низькі коефіцієнти дози тритію, «дози» випромінювання для тих, хто їм піддається, вважаються незначними і заявляються регулятивними державними органами в сфері атомної енергетики як такі, що перебувають «в межах безпеки».

У Частині 2 розглянуто теорію доз тритію. У ній зроблено висновок, що в минулому було висунуто значні заперечення щодо офіційної дозиметрії тритію та щодо офіційних моделей, які застосовувалися для визначення доз тритію, особливо з органічно зв’язаного тритію. Низка нещодавніх британських і американських доповідей продовжує піднімати питання щодо офіційних доз тритію.

У доповіді зроблено висновок, що занепокоєння науковців щодо факторів ризику тритію не є належним чином визнано регулюючими державними органами Канади в сфері атомної енергетики. Через те у доповіді рекомендовано, що в Канаді слід прийняти підхід до викидів тритію, що ґрунтується на принципах «обережності». Зокрема у доповіді рекомендовано, що:
1) уряду провінції Онтаріо і федеральному уряду слід створити комісію (серед членів якої також мають бути наукові представники екологічних груп) для перевірки дозиметрії і небезпек тритію. Зокрема комісії слід перевірити нещодавні авторитетні доповіді, що піднімають питання щодо прийнятих на даний момент поглядів на дозиметрію і небезпеки тритію;
2) слід замовити проведення дослідження методом «випадок-контроль» і епідеміологічного дослідження когорти для перевірки можливих негативних наслідків для здоров’я населення в зонах, забруднених тритієм;
3) слід рекомендувати вагітним жінкам і малим дітям (молодшим за 4 роки) та їхнім матерям не жити поблизу об’єктів, що викидають тритій (тобто в межах 10 км);
4) слід рекомендувати людям, що проживають дуже близько (тобто в межах 5 км) від об’єктів, що викидають тритій, не споживати їжу з власних городів, пасік і садів, і не споживати їжу з диких росли, таких як чорниця і гриби, що ростуть дуже близько від АЕС;
5) оскільки об’єкти зі зменшення тритію самі викидають велику кількість тритію, від операторів ядерних реакторів слід вимагати розгляду можливості довгострокового зберігання насиченої тритієм води з ланцюгів уповільнювача у баках витримки радіоактивних відходів в якості способу зменшення викидів тритію; і
6) операторам об’єктів, що викидають тритій, слід надалі розглянути інші шляхи і засоби скорочення викидів тритію.

Джерело