Уряд Словаччини вимагає повної Оцінки впливу на навколишнє середовище для 3-го і 4-го енергоблоків АЕС „Моховце”

Наприкінці минулого тижня було одержане підтвердження, що уряд Словаччини вимагає повної Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) для 3-го і 4-го енергоблоків АЕС „Моховце".

Проте є одне застереження – перед тим, як буде видано дозвіл на експлуатацію, буде зроблено ОВНС. Це означає, що вона не зупинить будівництво. Зараз розглядають юридичні та інші заходи для того, щоби примусити відстрочення видачі дозволу на будівництво на час проведення ОВНС.

Оцінка впливу на навколишнє середовище має бути здійснена до видачі ДОЗВОЛУ НА БУДІВНИЦТВО – і саме з цієї причини логічно, що видачу дозволу на будівництво має бути відстрочено. Це важливо, оскільки в іншому випадку або буде малоймовірним, що ОВНС матиме вплив на всю процедуру прийняття рішення („воно вже стоїть”) – або АЕС „Моховце" буде збудовано, але вона не одержить дозволу на експлуатацію, що є – як ми все ще пам’ятаємо зі Звентендорфу і Калькару – величезним марнуванням грошей для SE, ENEL і Словаччини.

У Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті і Орхуській конвенції чітко передбачено, що участь громадськості в ОВНС має відбутися до початку будь-яких робіт, тобто до видачі дозволу на будівництво. Про це також говориться у Директиві ЄС щодо ОВНС,

Рішення домогтися повної ОВНС було прийнято невдовзі після засідання Європейського атомного форуму в Празі.

Ось відповідь на запит про ОВНС до Міністерства охорони навколишнього середовища Словаччини:

Шановний пане Сіроки

Ми направляємо Вам коментар відділу оцінки і дослідження впливу на навколишнє середовище Міністерства охорони навколишнього середовища Словацької Республіки на Ваш запит від 12.09.2008.

У Вашому запиті фігурували такі запитання:

– Чи існує на даний момент (або чи є плани на найближче майбутнє щодо) Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) відповідно до законодавства, для технологічних, будівельних систем чи систем безпеки?

– Якщо так, ми просимо надати більш детальну інформацію про те, хто виконував або вимагав проведення процесу ОВНС? Яка частина будівництва підлягатиме ОВНС і чим це аргументується?

– Окрім того ми просимо надати копію рішення і запиту, які у зв’язку із цим було надано і надіслано Міністерству охорони навколишнього середовища Словаччини.

По цих питаннях даємо вам такі коментарі:

Ми хочемо наголосити, що необхідний рівень безпеки усіх чотирьох енергоблоків АЕС „Моховце" буде оцінено в якості частини Оцінки впливу на здоров’я і навколишнє середовище, як це передбачено вітчизняним законодавством, європейськими і міжнародними законодавчими нормами, до видачі Управлінням з ядерної регламентації (UJD) Словацької Республіки дозволу на експлуатацію зазначеною ядерної установки і подальших дозволів на експлуатацію ядерних установок відповідно до підпункту г) пункту 4,1 закону 541/2004 – Ядерне право.

Ми хочемо звернути увагу на те, що Міністерство охорони навколишнього середовища Словаччини вимагає проведення Оцінки впливу на навколишнє середовище для будівництва 3-го і 4-го енергоблоків АЕС „Моховце" відповідно до закону 24/2006, закону „Про ОВНС”, перед видачею дозволу на експлуатацію.

Що стосується будівництва 3-го і 4-го енергоблоків АЕС „Моховце", то Відділ ОВНС Міністерства охорони навколишнього середовища Словаччини створив на початку червня 2008 року експертну групу із представниками від інвестора „Slovenske elektrarne a.s.” у Братиславі, Управління з ядерної регламентації (UJD), Міністерства економіки і Міністерства охорони навколишнього середовища.

Результатом обговорення експертної групи було визначення змісту і графіку проекту для ОВНС 3-го і 4-го енергоблоків АЕС „Моховце" відповідно до Закону „Про ОВНС” 24/2006.

Замовник „SE a.s.”, Братислава, пообіцяв ще цього року надати проект 3-го і 4-го енергоблоків АЕС „Моховце" для аналізу відповідно до закону 24/2006.

Усього найкращого,

Відділ зв’язків з громадськістю Міністерства охорони навколишнього середовища Словаччини

ЮРИДИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті:

Стаття 2 (3): „Сторона походження зобов’язана забезпечити, щоби, відповідно до по