Існуючий проект будівництва Централізованого сховища відпрацьовано ядерного палива (ЦСВЯП) на території Чорнобильської АЕС не вирішує проблем зберігання відпрацьовано ядерного палива (ВЯП) для України.
Указом Президента України від 13.08.07 № 700/2007 територія площею 48870 га земель у межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення оголошена загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення „Чорнобильський спеціальний”. Даний указ забороняє розміщення на цій території будь-яких об’єктів, окрім саркофага над аварійним 4-м блоком ЧАЕС. Тим більше це стосується нових радіаційно-небезпечних об’єктів.
Крім того діє прийнятий Верховною Радою України Закон № 886-VІ р. “Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему”, яким передбачається затвердження Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему. Жодних нових радіаційно-небезпечних об’єктів в програмі не передбачено.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у своєму висновку № 535 державної екологічної експертизи щодо ТЕО „Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива” (ЦСВЯП) реакторів ВВЕР АЕС України” дало негативну оцінку планам будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) у чорнобильській зоні відчуження. Про це йдеться у висновку державної екологічної експертизи, розміщеному на сайті міністерства.
Спорудження ЦСВЯП біля ЧАЕС також суперечить цілому ряду інших указів і рішень:
- Указ Президента України № 660/2007
- Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року «Про стан реалізації заходів щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему»
- Указ Президента України № 156/2008
- Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року «Про безпеку ядерної енергетики держави»
- Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року «Про безпеку ядерної енергетики держави»
- Постанова Верховної Ради України «Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи»
Отже будівництво ЦСВЯП у Чорнобильській зоні порушує одночасно кілька законів. Як міг „Енергоатом” у такій ситуації підписати угоду про будівництва даного ядерного звалища з компанією „Холтек” („Holtec International”) залишається загадкою.
Будівництво сховища в зоні виявляється зручним для „Енергоатому” через практичну відсутність місцевого населення у районі розташування станції. Але в разі якихось інцидентів можуть постраждати жителі Чернігівської і Київської областей, а також Білорусії, а особливо під загрозою річка Дніпро, яка є джерелом води для 70% населення України.
Чорнобильська зона потроху відходить від наслідків аварії на атомній станції. Вистачає проектів по реанімації „зони відчуження” і сотні гектарів родючої землі можуть знов повернутись в використання. Будівництво централізованого СВЯП назавжди зробить цю зону непридатною до життя. Відходи з атомних станцій ще тисячі років будуть залишатись радіоактивними і їх потрібно буде зберігати.
Також може постати питання відповідальності з ЦСВЯП у майбутньому. Ми маємо приклад з Чорнобильською АЕС. Поки станція виробляла електроенергію прибутки отримував „Енергоатом”. Після закриття станція була переведена з балансу компанії на баланс Міністерства Надзвичайних Ситуацій України, яке не мало ані досвіду, ані коштів для утримання такого об’єкту.
З іншого боку, виникає ситуація з безпекою при перевезенні відходів у центральне сховище. Радіоактивні речовини будуть перевозитися залізницею поряд з густонаселеними містами. Звичайно, десь потрібно зберігати відходи, тим більше, що з 2010 року почнеться повернення в Україну з Росії радіоактивних відходів з українських АЕС, які перероблювались російськими заводами.
Виходячи з цього, громадські організації пропонують споруджувати СВЯП біля кожної стації, як це зроблено на Запорізькій АЕС. Це дасть можливість заощадити на інфраструктурі сховища і позбавить проблеми перевезень небезпечних речовин. Тим більше, що “Енергоатом” розглядав таку можливість і по його ж розрахункам це не буде значно дорожче ніж створення центрального СВЯП. І головне, що відпрацьоване паливо у сховищах при станціях, буде знаходить під постійним пильним наглядом професіоналів.
