П’ятдесят років тому, на зустрічі 28 травня 1959 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підписала завуальовану, але важливу угоду з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) – організацією ООН „Атом для миру”, заснованою два роки тому, у 1957 р. На основі цієї угоди фахівці МАГАТЕ отримали право застосовувати вето щодо будь-яких дій ВООЗ, які якимось чином стосуються атомної енергетики і, таким чином, перешкоджати ВООЗ грати власну роль у вивченні і попередженні небезпечного впливу радіаційного випромінювання на здров’я людей.
Мета ВООЗ полягає в тому, щоб сприяти „досягненню всіма народами якомога вищого рівня здоров’я”, в той час як місією МАГАТЕ є „прискорення і підвищення вкладу атомної енергетики у справу забезпечення миру, здоров’я і процвітання у всьому світі”. Хоча найбільш відомою функцією МАГАТЕ є обмеження розповсюдження ядерної зброї, його основна мета полягає у розвитку в світі атомної енергетики, угода при цьому допомагає приховувати зростаючий об’єм наукової інформації про реальні ризики для здоров’я людини з боку радіоактивного випромінювання.
Згідно угоди, кожного разу, коли інтереси організацій збігаються, вони „повинні узгоджувати між собою порядок дій з метою вирішення питання за взаємною згодою”. Обидві організації повинні „повністю інформувати одна одну щодо запланованої діяльності і програм роботи, які можуть зачіпати інтереси обох сторін”. А у царині статистики – ключовій області вивчення ризиків радіоактивного випромінювання, сторони зобов’язуються „консультуватися одна з одною щодо найбільш ефективного використання інформації, ресурсів, задіяння технічного персоналу у сфері дослідження даних і у відношенні всіх статистичних проектів, які стосуються спільних інтересів”.
Хоча твердження здаються неупередженими, результат виявився одностороннім. Наприклад, фахівці МАГАТЕ фактично взяли на себе вивчення наслідків, які спричинила на здоров’я людей Чорнобильська ядерна катастрофа, що сталася в Україні 26 квітня 1986 року, при цьому інформація з інших джерел не була оприлюднена. Наслідки аварії для здоров’я людей досліджувались на двох головних конференціях: у Женеві в 1995 р. та у Києві у 2001 р. Проте повні доповіді за їх результатами так і не були опубліковані, незважаючи на повідомлення про протилежне з боку старшого представника ВООЗ у виданні ”Le Monde Diplomatique”.
Між тим, звіт, оприлюднений у 2005 р. у ході Чорнобильського форуму МАГАТЕ, який оцінює загальну кількість жертв аварії лише у кілька тисяч осіб, справедливо розцінюється як спроба приховати правду, оскільки фахівці ООН ігнорують велику кількість атестованих експертами епідеміологічних досліджень, які вказують на значно вищий рівень смертності і широку розповсюдженість генетичних захворювань. Багато з цих досліджень були представлені на конференціях у Женеві та Києві, але вони і пов’язані з ними наукові дискусії все ще чекають оприлюднення, оскільки відповідні матеріали так і не були опубліковані.
Британський фахівець з радіаційної біології Кейт Баверсток (Keith Baverstock) також став жертвою угоди, а також притаманного йому світогляду. З 1991 р. по 2003 р. він працював експертом з питань радіації і регіональним радником Європейського офісу ВООЗ у Європі, але був звільнений після того, як у розмові з керівництвом висловив занепокоєння з приводу того, що нові епідеміологічні дані, отримані в ході обстеження учасників ядерних випробувань і військовослужбовців, які зазнавали впливу збідненого урану, свідчать про те, що існуючі уявлення про ризики радіоактивного випромінювання не відповідають реальній небезпеці.
Баверсток, який займає сьогодні посаду професора університету Куопіо в Фінляндії, у квітні 2005 р нарешті опублікував свою статтю в науковому журналі „Medicine, Conflict and Survival”. Він завершує її, закликаючи до „реформ зсередини професії” і підкреслюючи „політичну необхідність існування незалежних наукових установ”. Таким чином вчений нагадує про відсутність незалежності свого попереднього роботодавця, ВООЗ, який так довго ігнорував його занепокоєння існуючою ситуацією.
Починаючи з 21 річниці Чорнобильської катастрофи, яка відзначалась у квітні 2007 р., у представництвах ВООЗ в Женеві було представлено щоденне видання “Hippocratic vigil”, створене представниками руху „Незалежна ВООЗ” з метою переконати ВООЗ розірвати угоду з МАГАТЕ. Акція протесту тривала під час 62-ої Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я, яка завершила свою роботу вчора, і продовжиться під час засідання Ради керуючих, яке розпочнеться сьогодні. Група докладала всіх зусиль, щоб завоювати підтримку держав-членів ВООЗ. Втім, кількість наукових аргументів, що свідчать про доцільність відміни угоди, зростає. Нещодавно на конференції, що відбулася на початку місяця на грецькому острові Лесвос, Європейський комітет з оцінки радіаційної небезпеки (ЄКОРН) виступив з пропозицією про розірвання угоди.
Представлене на конференції дослідження свідчить про те, що, можливо, близько мільйона дітей у Європі і Азії народилися мертвими в результаті радіаційного впливу чорнобильської катастрофи, крім того, сотні тисяч інших були уражені радіоактивним випромінюванням. Це свідчить про необхідність звернутися до попередніх даних, висвітлених у публікації ЄКОРН „Чорнобиль 20 років потому: вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей.” Делегатам було повідомлено про те, що стандартні моделі радіаційного ризику, наведені в публікаціях Міжнародного комітету радіаційного захисту (МКРЗ) і схвалені ВООЗ, применшують вплив на здоров’я людей низьких рівнів радіації приблизно у 100-1000 разів, порівняно з моделлю радіаційного ризику ЄКОРН („Дослідження впливу на здоров’я людини малих доз іонізуючого випромінювання і низьких рівнів радіації з метою захисту від радіаційного впливу”: консультативне видання). Кріс Басбі (Chris Busby), науковий секретар ЄКОРН і професор школи медико-біологічних наук при університеті Ольстера зазначає:
„Підпорядкування ВООЗ Міжнародному агентству з атомної енергії грає визначальну роль у систематичній фальсифікації інформації про небезпеку радіоактивного випромінювання, яка відбувається у наш час ще з часів Хіросіми. Угода створює неприпустимий конфлікт інтересів, при цьому ООН, покликана сприяти забезпеченню нашого здоров’я, підпорядковується структурі, яка найбільше зацікавлена у поширенні ядерних технологій. Розірвання угоди між ВООЗ та МАГАТЕ повинно стати першим кроком на шляху відновлення незалежності ВООЗ з метою вивчення реального впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я людей і оприлюднення отриманої інформації.”
Окремі дати заслуговують святкування, але це не той випадок. Через п’ять десятиліть настав час відновити свободу дій ВООЗ з метою отримання незалежної, об’єктивної інформації щодо небезпеки, яку становить радіація для здоров’я людей.
Хенс Стокінджер, Австрія