Атомна енергетика

Проблеми ядерного ренесансу у Фінляндії

Проблеми ядерного ренесансу у ФінляндіїОскільки адміністрація президента Обами задекларувала свій курс на перехід до екологічно чистіших джерел енергії, варто розглянути повчальний приклад спорудження ядерного реактора нового покоління на острові Олкілуото у Фінляндії.

Будівництво цього могутнього енергоблоку покликано було створити зразок ядерного ренесансу. Передбачалося, що модульне проектування найпотужнішого з існуючих ядерних реакторів допоможе прискорити і здешевити будівництво. Вважалося також, що новий реактор буде більш безпечним.

Та не так сталося, як гадалося.

За чотри роки будівництва було виявлено тисячі дефектів і недоліків, крім того, кошторис реактора, який спочатку становив 3 млрд. євро (близько 4,2 млрд. доларів США) зріс, щонайменше, на 50 %. І хоча спочатку планувалося закінчити будівництво цього літа, французька компанія-забудовник „Арева” (Areva), а також замовник проекту, більше не беруться точно прогнозувати термін здачі об’єкта в експлуатацію.

Хоча фахівці американської ядерної промисловості прогнозували вдалий старт енергоатомних проектів, досвід Європи свідчить про те, що труднощів важко буде уникнути.

Майкл Уоллес (Michael J. Wallace), голова фірми „UniStar Nuclear Energy”, спільного підприємства французької компанії „EDF Group” та американської „Constellation Energy”, неодноразово повторював, що нове покоління реакторів буде стандартизовано до такого рівня, який досягнуто при виготовленні килимів та шпалер.

Крім того, він вважає, що стандартизація допоможе зекономити значні кошти.

Але отриманий досвід свідчить про те, що будівництво нових реакторів, порівняно з їх попередниками, не стане легшим чи дешевшим. Перевитрати фінансових ресурсів, а також аварії на ядерному комплексі „Three Mile Island” та на Чорнобильській АЕС спричинли закінчення ядерного буму.

Будівництво двійника фінського проекту, ядерного реактора у Фламанвілі на півночі Франції, також демонструє сьогодні порушення графіку робіт та перевищення кошторису.

Жителі Флориди та Джорджії у США, потерпаючи від високих тарифів на електроенергію, воліють заздалегідь вкладати кошти у будівництво атомних станцій. “Ряд американських компаній з тривогою слідкують за розвитком ситуації у Фінляндії і за масштабом витрат у Олкілуото», – зазначає Пол Джоскоу (Paul L. Joskow), професор економіки Масачусетського технологічного інституту, співавтор відомої, опублікованої у 2003 р., доповіді про майбутні перспективи ядерної енергетики. „Користь від будівництва нових ядерних реакторів може виявитися меншою, ніж очікується”.

За словами експертів Агентства з ядерної енергії, діяльність якого координує Організація європейського співробітництва і розвитку, для того, щоб атомна енергетика зіграла значну роль у боротьбі з кліматичними змінами, потрібно було б до 2030 р. будувати у світі близько 12 реакторів щороку. На сьогоднішній день об’єм будівництва нових атомних блоків недостатній навіть для того, щоб замінити реактори, які відслужили свій термін

Майкл Шнайдер (Mycle Schneider), фахівець в галузі енергетики і активіст антиядерного руху, у доповіді для уряду Німеччини зазначає, що роботи на 22 із 45 реакторів, які знаходяться на стадії будівництва, відстають від графіку, а термін здачі в експлуатацію 9 ядерних об’єктів досі офіційно не названо.

Більшість нових атомних проектів реалізується у таких країнах, як Китай і Росія, де сильна центральна влада зробила атомну енергетику національним пріоритетом. Індія також робить ставку на мирний атом у своїй боротьбі за енергетичну незалежність і прагне до застосування нових ядерних технологій з метою зменшення залежності від імпортного урану.

Крім того, Пол Джоскоу зазначає, що «ядерна енергетика займає вагому частку в енергосистемах США та європейських країн”.

Близько п’ятої частини електроенергії США генерують 104 атомних реактори, більшість з яких збудовано у 60-х – 70-х роках минулого століття. Пальму першості, як і раніше, утримує вугільний сектор, забезпечуючи виробництво більше половини електроенергії у країні.

Для того, щоб полегшити будівництво нових енергоблоків, Комісія з регулювання ядерної енергетики у Вашингтоні працює з атомними компаніями над затвердженням деяких проектів. Тим не менш, термін видачі ліцензії на один із найсучасніших реакторів, на якому зосередив зусилля японо-американский альянс Toshiba-Westinghouse, було перенесено у зв’язку з необхідністю врахувати можливість аварії літака.

Комісія з регулювання ядерної енергетики також досі не дала згоди щодо виходу на американський ринок проекту типу EPR (Європейський реактор з водою під тиском), що реалізується у Фінляндії.

Цього місяця Міністерство енергетики США підготувало короткий перелік з чотирьох ядерних проектів, які можуть розраховувати на кредитні гарантії. Для цієї мети конгрес США передбачив у 2005 р. 18,5 млрд. доларів, надії атомних компаній отримати додаткові 50 млрд. доларів від президента Обами не здійснились.

У окремих штатах американським атомним компаніям таланить більше. Цього року у Флориді місцева влада дозволила компанії «Florida Power & Light» підняти тарифи на електроенергію для кінцевих споживачів з метою фінансування чотирьох нових реакторів. Подібне рішення прийнято і в Джорджії, де клієнти «Georgia Power», дочірньої компанії «Southern Co.», починаючи з 2011 року, будуть переплачувати за електроенергію в середньому від 1,30 доларів у 2011 р. до 9,10 доларів у 2017 р. щомісяця. Це допоможе компанії запустити у 2016 р., чи згодом, два нових реактори…

Однак на місцевому рівні росте невдоволення. У квітні законодавці штату Міссурі заборонили найбільшій електроенергетичній компанії країни «Ameren UE» підвищувати тарифи на підготовчому етапі проекту, що змусило її заморозити будівництво двійника фінського реактора за 6 мільйонів доларів.

Консорціум «Арева», контрольний пакет акцій якого належить Франції, успадкував національний досвід будівництва атомних станцій. У Франції близько 80 % електроенергії виробляють АЕС, але навіть у цій країні не було запущено жодного ядерного реактора починаючи з 1999 р.

Створивши у 90-х роках проект сучасної атомної станції з реактором EPR за участю Німеччини, „Арева”спочатку не змогла продати його вдома, як через перенасиченість енергетичного ринку, так і через протистояння присутніх у коаліційному уряді представників партії зелених.

Тоді компанія звернула увагу на Фінляндію, де комунальний сектор і енергоємні галузі промисловості, наприклад, целюлозно-паперова, впродовж 15 років лобіювали плани по будівництву нових атомних станцій. Початковий кошторис проекту складав 4 мільярди доларів. Фінська енергетична компанія «Teollisuuden Voima» запевнила, що вчасно зможе допомогти уряду країни виконати зобов’язання по зменшенню викидів парникових газів у рамках Кіотського протоколу, який діятиме до 2012 р.

«Арева» пообіцяла, що порівняно з газовими станціями, електроенергія, вироблена реактором в Олкілуото, виявиться дешевшою. Планувалося також, що потужність реактора – 1 600 МВт, дозволить забезпечити близько 10 % енергетичних потреб Фінляндії.

У 2001 р. фінський парламент незначною більшістю затвердив проект спорудження реактора на балтійському острові Олкілуото. Будівництво розпочалося чотири роки потому.

Перші серйозні проблемі виникли, коли Нагляд з ядерної і радіаційної безпеки Фінляндії встановив, що бетон фундаментної плити є надто пористим і піддається корозії. Згодом консорціум зазнав неприємностей через залучення дешевих і недосвідчених субпідрядників, які припустилися помилок у роботі зі сталевим баком реактора.

А в грудні минулого року на ім’я пані Анн Ловержон, президента компанії «Арева», надійшло звернення від представників фінської влади про те, що «непрофесійність деяких осіб» поставила під загрозу безпеку реактора.

Сьогодні на будівельному майданчику працюють 4 000 робітників у три зміни, створено десятки компаній-субпідрядників. Всього на будівництві задіяно близько 10 000 осіб, як мінімум, з 8 країн. Приблизно 30 % від загальної кількості робітників складають поляки, значні проблеми створює мовний бар’єр.

„Арева” визнає, що новий реактор обійдеться у 6 млрд. євро, або 8 млрд. доларів США, що вдвічі перевищує заплановані витрати. Але компанія не збирається брати на себе всю відповідальність. Сторони будуть доводити свою правоту у суді, кожна з них вимагає компенсації на суму більше ніж 1 млрд. євро („Арева” звинувачує фінську владу у перешкоджанні будівництву і збільшенні запланованих витрат).

Минулого року консорціум повідомив про проблеми з виплатою зарплат, що обумовлено, головним чином, фінансовим станом проекту.

До того ж, французькі інспектори з ядерної безпеки виявили у Фламанвілі тріщини бетонної платформи парогенератора, а також неправильне розташування стальної арматури. Вони також попередили „?lectricit? de France”, забудовника проекту, про недостатню кваліфікацію зварювальників, що працюють зі стальним контейнером.

Карен Бірд (Caren Byrd), виконавчий директор міжнародної енергетичної групи „Morgan Stanley” у Нью-Йорку, зазаначає, що основними проблемами залишаються глобальна рецесія, зниження потреб у електроенергії, жорсткі умови кредитування і нестабільність банківської системи.

За її словами, „фінансування атомних електростанцій сьогодні стало набагато ризикованішим, ніж ще рік тому”.

А Юні Сільвеннойнен (Jouni Silvennoinen), керівник проекту Олкілуото, зазначив: „Нам ще пощастило. Олкілуото, по крайній мірі, знаходиться у геологічно стабільній зоні. Потенційна небезпека стихійних лих – наприклад, землетрусів у Китаї чи США, або загроза ураганів, ще більше ускладнюють завдання по будівництву безпечних ядерних блоків

Метью Уолд (Matthew L. Wald), звіт з Вашингтону.