Атомна енергетика

Реактори-розмножувачі на швидких нейтронах: 60 років та 50 млрд. доларів згодом

Міжнародна група по вивченню матеріалів, що розщеплюються (IPFM) висловила свою критику щодо реакторів-розмножувачів на швидких нейтронах. «Після шести десятиліть та витрат на десятки мільярдів доларів», – говорять в групі, – «очікування від реакторів-розможувачів залишаються значною мірою невиконаними і зусилля на їх комерціалізацію в більшості країнах неухильно скорочуються.»

Висловлюючи різкий осуд, в доповіді IPFM йдеться про те, що біда цих реакторів полягає у ‘високих витратах, часто багаторічних простоях на ремонт (у тому числі 15-річна затримка перезавантаження реактора в Японії), численних проблемах з безпекою (серед яких часті катастрофічні загоряння натрію, викликані просто при контакті з киснем), а також невирішених ризиках розповсюдження ядерної зброї’.

Навіть сама ядерна промисловість здається не особливо захоплюється ними. Тільки на цьому тижні Індія оголосила, що її перший комерційний реактор-розмножувач на швидких нейтронах (будівництво якого щонайменше на 40% перевищує бюджет і затримується на рік) буде відкладено, принаймні на рік. Японська експериментальна АЕС з реактором-розмножувачем на швидких нейтронах «Монджу» в префектурі Фукуї з 1995 року закрита, після серії небезпечних випадків. Останній у Європі реактор «Super Phenix» був закритий в 1996 році після експлуатації протягом всього 53 місяців через 11 років, з моменту відкриття.

Один американський адмірал Гайман Ріковер (Hyman Rickover) сказав, що реактори-розмножувачі на швидких нейтронах …

…дорогі в конструюванні, складні в експлуатації, схильні до тривалих аварійних зупинок внаслідок навіть незначних несправностей, їхній ремонт важкий і трудомісткий …

Хто такий Гайман Ріковер? Це людина, яка винайшла атомний підводний човен. Він висловлював свою критику реакторів-розмножувачів на швидких нейтронах ще в 1956 році. Це 60 змарнованих років і 50 млрд. змарнованих доларів тому.

Більш докладну інформацію про доповідь можна отримати на вебсайті IPFM.

Джерело: http://weblog.greenpeace.org/