Київ, 15 лютого 2011 року – «Енергоатом» та «Атомстроэкспорт» підписали угоду про постачання реакторного обладнання на енергоблоки №3 та 4 Хмельницької атомної електростанції. Проте вартість добудови ХАЕС зростає з кожним новим повідомленням.
9 лютого НАЕК «Енергоатом» та російський «Атомстроэкспорт» підписали контрактну угоду про розробку технічного проекту реакторної установки та постачання обладнання реакторних установок на енергоблоки №3 та 4 Хмельницької атомної електростанції. Компанії також узгодили графік підписання угод на вироблення обладнання з тривалим циклом виготовлення та на розробку технічної документації.
Національний екологічний центр України вважає неприпустимим підписання державною компанією будь-яких контрактних угод щодо будівництва 3 та 4 енергоблоків ХАЕС без остаточного економічного обґрунтування інвестицій проекту та чіткого усвідомлення про джерела його фінансування.
«Ділова активність НАЕК Енергоатом у питанні добудови ХАЕС викликає здивування, оскільки сьогодні не має чіткого усвідомлення ані про повну вартість добудови ХАЕС, ані про джерела обслуговування позики від «Сбербанку» Росії, яку планує залучити Енергоатом. Більш того з кожним новим офіційним повідомленням оціночна вартість добудови ХАЕС зростає», – коментує Денисенко Артур, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України.
Так, в квітні 2010 року за розрахунками керівництва НАЕК вартість добудови 3 та 4 енергоблоків складала 15 млрд грн., на кінець року ця цифра зросла до 30 млрд грн. Після підписання контрактної угоди з «Атомстройэкспорт» президент НАЕК Ю.Недашківський не зміг назвати вартість робіт, але компанія оцінює добудову вже у 4 млрд євро (більше 40 млрд грн.). Таким чином, за неповний рік вартість будівництва ХАЕС зросла у 2,5 рази, при цьому фактичне будівництво ще навіть не розпочиналось.
Проте, як свідчить міжнародний досвід, вартість будівництва АЕС може зрости навіть й більше ніж в 2,5 рази. На АЕС Белене (Болгарія) ситуація аналогічна українській. Будівництво двох блоків радянського зразка було розпочате у 1987 році, але роботи припинились у 1990 році після протестів місцевого населення та невизначеністю з фінансовою стороною проекту. У 2005 році була досягнена домовленість що «Атомстроэкспорт» добудує станцію. Передбачалось, що вартість добудови двох блоків складе приблизно 2,5 млрд євро. У 2010 році будівництво Белене оцінювали вже у 6,4 млрд євро, але, на думку керівництва Болгарії, якщо враховувати вартість позики, роботу консультантів, то реальна вартість Белене складе приблизно 9 млрд євро. Слід також зазначити, що затягування строків та збільшення бюджету будівництва АЕС в рази – розповсюджена тенденція яка супроводжує всі будівельні майданчики АЕС світу.
Замість реалізації сумнівного з технічної та фінансової сторони атомного проекту ефективнішим було б вкладання коштів у модернізацію та технічне переоснащення ТЕС, що покращить екологічну ситуацію у регіонах розташування ТЕС, підвищить ефективність їх роботи, а також покращить стабільність роботи об’єднаної енергосистеми України. До того ж це дозволить виконати міжнародні зобов’язання України перед Європейськім енергетичним співтовариством, до якого Україна приєдналась минулого року.
За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:
Артур Денисенко,
координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України,
044 353 78 41
arthur.denisenko at necu.org.ua
Дмитро Хмара,
Експерт НЕЦУ з енергетичних питань,
050 693 24 04
dmytro.khmara at necu.org.ua
