«Величезні витрати на ядерну енергетику, а також побоювання щодо її безпеки, – це ті фактори, що можуть припинити замовлення китайських реакторів», – пише Стів Томас.
Атомна енергетика Китаю налаштована зробити великий стрибок в експорті своїх технологій, оскільки країни всього світу зараз розглядають можливість використовувати енергію з низьким рівнем вуглецю замість використання вугілля.
Але, незважаючи на все більше відкриття простору для китайського ядерного експорту – в основному через катастрофи, що тягнуть французьких і російських конкурентів вниз – продаж реакторів за кордон, ймовірно, виявиться завданням набагато складнішим, ніж передбачалося.
Головна невизначеність в тому, чи буде ядерний експортний ринок взагалі.
З 2008 року, будівництво реакторів у Китаї склали більшість нових реакторів, що почали будуватися в усьому світі. В 2015 році розпочалось будівництво всього семи нових ядерних реакторів, шість з яких належали Китаю.
У той час коли багато країн домовляється про купівлю реакторів (а для багатьох з них це буде перший ядерний проект), історія свідчить, що лише невелика кількість таких проектів перетвориться на реальне замовлення.
Крім того, багато країн мають серйозні побоювання з приводу того, щоб у поставках такої стратегічно важливої частини інфраструктури покладатися на Китай.
Зокрема, їх турбує якість комплектуючих, суворість китайської системи регулювання, ризик залежності від Китаю і потенційний виток технологій, що мають надзвичайне стратегічне геополітичне застосування.
Переконливих доказів щодо конкретного впливу цих проблем на прийняття рішень не так багато, але їх достатньо для того, щоб склалося підґрунтя для серйозних питань з боку будь-якої країни, що бажає купити реактори у Китаю.
Наприклад, Філіп Жаме, один з п’яти керуючих комісарів від французької наглядової комісії, сказав у 2014 році: “На жаль, співпраця з Китаєм знаходиться не на тому рівні, на якому б ми хотіли щоб вона була”.
Також він додав: “Одне з пояснень труднощів у наших відносинах є те, що китайські органи безпеки – переобтяжені і їм не вистачає коштів”.
У ядерній галузі Китай має переваги у вигляді добре змащеного ланцюжка, це – поставка комплектуючих і здатність виробників, звертатись по допомогу до державних фінансових установ.
Наприклад, Промисловий і Комерційний Банк Китаю погодився надати кредити у розмірі € 10 млрд (74 млрд юанів) для підтримки ядерного проекту Корпорації China General Nuclear (CGN) в Румунії.
Існує також припущення, що китайські реактори будуть дешевими, хоча, звичайно, допоки Китай не конкурує на відкритих ринках, ми не знаємо цього напевно.
Оригінальний текст: chinadialogue.net
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.
Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.