Categories: Новини

Чорнобильська АЕС 23 роки потому: що тепер?

Київ, 17 квітня 2009 – За 23 роки після Чорнобильскої аварії Україна не зробила висновків – переконані фахівці Національного екологічного центру України (НЕЦУ). Вони вбачають невиправданий ризик у планах подовження роботи старих радянських реакторів у країні.

«З 2010 року в Україні має розпочатись закриття старих блоків на атомних електростанціях, але атомники навіть не готуються до цього, – коментує Олексій Пасюк, фахівець НЕЦУ з питань екологічної політики, – Наскільки нам відомо, немає ані потрібної для закриття блоків документації, ані грошей на такі роботи. Фонд виведення блоків з експлуатації майже пустий.»

«Натомість уряд прийняв рішення про подовження експлуатації реакторів, які вже відпрацювали свій проектний ресурс. Так планується вийти з ситуації, коли влада та Енергоатом виявилися неспроможними підготуватися то закриття блоків, – продовжує пан Пасюк. – Таке рішення збільшує ризик для населення, що проживатиме біля застарілих реакторів.»

Подовження роботи старих блоків та заплановане будівництво нових блоків загострить проблему радіоактивних відходів. Зокрема, в Чорнобильскій зоні планується будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива. Тобто енергетики все більше вбачають у зоні місце, яке залишиться радіоактивним могильником, замість її реабілітації.

«Уряд, не вирішивши багатьох проблем на працюючих українських АЕС, збирається будувати нові ядерні енергоблоки, чим збільшить нашу залежність від Росії – стверджує Дмитро Хмара, координатор енергетичної програми НЕЦУ, – Найкращим рішенням для енергетики України є зосередитись на підвищенні енергоефективності в усіх галузях та швидше розвивати відновлювальні джерела енергії».

Атомна енергетика може працювати лише за умов державної фінансової підтримки. Тариф на атомну електроенергію не покриває цілу низку необхідних витрат, зокрема, на закриття станцій та поводження з відходами. Усі ці витрати забезпечуються з державного бюджету і сплачуються платниками податків. Фахівці переконані, що саме так можна забезпечити енергетичну незалежність України та створити нові робочі місця.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Дмитро Хмара
координатор енергетичної програми
Національний екологічний центр України
А/С #89, 01025, Київ, Україна
тел: +380 44 3537841, факс: +380 44 2386259
dmytro.khmara at necu.org.ua

Петях Михайло

Recent Posts

Як Британія «застрягла» з будівництвом АЕС: чому Україні варто придивитися до цього досвіду

Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.

2 тижні ago

Фламанвільський урок: чому провал французького реактора нового покоління має стати застереженням для України

Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…

3 місяці ago

68% українців проти добудови Хмельницької АЕС під час війни – дослідження

Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.

6 місяців ago

Ставлення населення до атомної енергетики – результати соціологічного дослідження

Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.

6 місяців ago

Сонячні панелі чи атомні енергоблоки: що дасть енергетичну незалежність Україні швидше?

Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.

7 місяців ago

Загроза для енергетики України: у Верховній Раді можуть ухвалити законопроєкт №11392

Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.

9 місяців ago