Дірявий дорогущий рейвах, а не революційний ядерний реактор

Роздутий бюджет, нескінченні затримки й низькосортне будівництво — французький реактор EPR видається великою помилкою

В публічному інтерв’ю нова міністерка енергетики Франції назвала один з головних французьких ядерних проєктів «рейвахом». Введення в експлуатацію нового, третього за ліком, єврореактора з водою під тиском (EPR) для атомної електростанції Фламанвіль було затримано й характеризується певними проблемами. Останні допрацювання збільшують графік реалізації проєкту з 13 до щонайменше 17 років.

• Революційне конструювання французького реактора відстає на 10 років і майже в чотири рази перевищує бюджет.
• Великі технологічні зміни вимагають ризику, але цей величезний прорахунок не обіцяє нічого хорошого.
• Реактор використовує менше урану й має на меті замінити реактор, який вийшов з експлуатації на існуючому заводі.

Розробники EPR ставили за мету продовжити укомплектовувати найпотужніші у світі атомні електростанції окремими більш потужними й безпечними реакторами. EPR використовує менше урану завдяки ефективнішій конструкції, хоча це — не якийсь серйозний технологічний прорив, а лише оновлення попередньої конструкції. Інженери так прагнуть продовжувати удосконалення, що вже мають проєкт EPR-2. Досить зухвало, правда?

Історія EPR сягає 2000-х, коли робота над першими двома реакторами такого типу була розпочата у Франції та Фінляндії. Хоч основи було закладено відповідно у 2007 та 2005 роках, жодному з проєктів не вдалося дотриматися графіку реалізації. Станом на сьогодні Фінляндія може першою запустити свій реактор в роботу у 2021 році, звісно, якщо вкотре не перенесе день запуску. Франція відстає ще більше: запуск заплановано на 2023 рік. Попередня французька влада підписала документи щодо останнього оновлення в березні цього року.

Отже, новий реактор для Фламанвілю затримується щонайменше на 10 років від первісно запланованого терміну. Однією з найтривожніших причин затримки стали щілини в «зварювальних швах з проплавленням основного металу другого контуру АЕС», для усунення яких довелося збільшити бюджет з 3,9 до 14,6 млрд доларів США.

За даними видання Montel, у липні «Рахункова палата Франції різко розкритикувала Фламанвіль, сказавши, що Європейський фонд розвитку (ЄФР) суттєво занизив вартість об’єкта і графік його завершення… Спочатку очікувалося, що комерційна експлуатація реактора EPR розпочнеться у 2013 році, а його спорудження коштуватиме 3,3 млрд євро. Однак, реалізація проєкту затрималася, а витрати — збільшилися. У жовтні минулого року ЄФР заявив, що через необхідний ремонт зварювальних швів з проплавленням основного металу другого контуру АЕС витрати на будівництво реактора EPR у Фламанвілі необхідно додатково збільшити до 12,4 млрд євро. Завантаження палива в реактор також було повторно відкладено до кінця 2022 року».

Конструкція чи загальна ідея EPR не мають нічого аж такого поганого. За межами Європи реактор навіть почали називати «еволюційний енергетичний реактор», а перші два EPR вже працюють у Китаї. Спонсором проєкту виступила організація Électricité de France (EDF, Електроенергетичне управління Франції) — частково державна компанія, інтереси якої включають багато видів електростанцій, але найбільший прибуток управління отримує саме від ядерних реакторів. Невдача реактора EPR на батьківщині у Франції не перешкодила EDF досягти успіху в Китаї.

Барбару Помпілі щойно призначили міністеркою з питань комплексних екологічних перетворень Франції. Це міністерство охоплює питання в галузі енергетики та екології, зокрема, біорізноманіття. Помпілі відкрито й відверто виступає проти використання всього ядерного, навіть енергетики. Коли ЗМІ наново звернули увагу на її посаду, панянка заявила французькій радіостанції: «Ми взяли на себе зобов’язання скоротити частку ядерної енергетики до 50 [відсотків] до 2035 року».

Помпілі стверджує, що критика простроченого реактора EPR Фламанвіля відображає не її антиядерні погляди, а радше широкий консенсус галузі з різних джерел.

У випадку з Фламанвілем, власне, було б дуже дивно, якби Помпілі не висловила своє «фе», — величезний, дуже прострочений проєкт, що пожирає кошти, перетворився на ядерний головний біль.

Авторка: Кароліна Дельберт

Джерело:popularmechanics.com