На Рівненській атомній електростанції знову сталася аварія, через яку третій енергоблок кілька днів не видавав електроенергію у мережу.
Фахівці РАЕС стверджують, що відключення реактора відбулося через помилкове спрацювання захисту з підвищення рівня в підігрівачі високого тиску. Це обладнання стосується другого контуру реакторної установки, і теоретично не несе загрози радіаційного зараження.
Тим не менш, це уже не перша аварія на третьому енергоблоці РАЕС. У вересні 2009 року на третьому енергоблоці сталася надзвичайно небезпечна аварія – прорив першого контуру і витік теплоносія в гермозону оболонки реактора. Щоб знизити стрімко зростаючу температуру в реакторі, персонал вручну включив аварійну систему і реактор залили великою кількістю борної води. У результаті все обладнання першого контуру виявилося забрудненим бором, а сам ядерний реактор отримав тепловий удар через шалену різницю температур води й металу, як зазначили на РАЕС. Ця аварія призвела до багатомільйонних втрат, а сталася вона через кустарний ремонт реактору: для клапану німецької фірми Semрell були використані вітчизняні, а не оригінальні деталі.
„Не варто забувати, що кожен ядерний реактор містить у собі таку кількість радіоактивних матеріалів, яка в тисячу разів перевищує кількість радіоактивних матеріалів, вивільнених над Хіросімою. Це означає, що вивільнення навіть незначної частини цих матеріалів завдасть великої шкоди і людині, і навколишньому середовищу. Причому це не просто «залякування» від екологів – весь світ переконався в цьому під час експерименту на Чорнобильській АЕС”, – каже експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України.
Нагадаємо, зараз на РАЕС проводиться ядерний експеримент – подовження терміну експлуатації „прострочених” ядерних реакторів. І хоча цей процес почався лише у грудні 2010 року енергоблоків, вже є перші його наслідки: 18 січня цього року на реакторі №1, термін придатності якого сплив у грудні 2010, сталася аварія, внаслідок чого потужність одного блоку було знижено наполовину.
Поки низка європейських країн повертається до дискусій про розширення атомної енергетики, Норвегія вирішила не поспішати.
Літня спека в Європі давно перестала бути просто незручністю, яку можна перечекати під кондиціонером.
Глобальна атомна генерація у світовому виробництві електроенергії досягла піку в 1996 році, а до 2023…
Першою відповіддю на кризу мають бути відновлювані джерела енергії та системи накопичення, а не нові…
Яу 3,2 млрд євро перетворились на 11 млрд і 14 років затримки відносно запланованого запуску.
Остання пропозиція атомної галузі не є революцією, це дороге і шкідливе відволікання від реальних кліматичних…