Categories: Новини

На Рівненській атомній електростанції знову аварія

На Рівненській атомній електростанції знову сталася аварія, через яку третій енергоблок кілька днів не видавав електроенергію у мережу.

Фахівці РАЕС стверджують, що відключення реактора відбулося через помилкове спрацювання захисту з підвищення рівня в підігрівачі високого тиску. Це обладнання стосується другого контуру реакторної установки, і теоретично не несе загрози радіаційного зараження.

Тим не менш, це уже не перша аварія на третьому енергоблоці РАЕС. У вересні 2009 року на третьому енергоблоці сталася надзвичайно небезпечна аварія – прорив першого контуру і витік теплоносія в гермозону оболонки реактора. Щоб знизити стрімко зростаючу температуру в реакторі, персонал вручну включив аварійну систему і реактор залили великою кількістю борної води. У результаті все обладнання першого контуру виявилося забрудненим бором, а сам ядерний реактор отримав тепловий удар через шалену різницю температур води й металу, як зазначили на РАЕС. Ця аварія призвела до багатомільйонних втрат, а сталася вона через кустарний ремонт реактору: для клапану німецької фірми Semрell були використані вітчизняні, а не оригінальні деталі.

„Не варто забувати, що кожен ядерний реактор містить у собі таку кількість радіоактивних матеріалів, яка в тисячу разів перевищує кількість радіоактивних матеріалів, вивільнених над Хіросімою. Це означає, що вивільнення навіть незначної частини цих матеріалів завдасть великої шкоди і людині, і навколишньому середовищу. Причому це не просто «залякування» від екологів – весь світ переконався в цьому під час експерименту на Чорнобильській АЕС”, – каже експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України.

Нагадаємо, зараз на РАЕС проводиться ядерний експеримент – подовження терміну експлуатації „прострочених” ядерних реакторів. І хоча цей процес почався лише у грудні 2010 року енергоблоків, вже є перші його наслідки: 18 січня цього року на реакторі №1, термін придатності якого сплив у грудні 2010, сталася аварія, внаслідок чого потужність одного блоку було знижено наполовину.

Петях Михайло

Recent Posts

Чим небезпечні малі ядерні реактори

Першою відповіддю на кризу мають бути відновлювані джерела енергії та системи накопичення, а не нові…

1 тиждень ago

Чому реактор Олкілуото-3 став фінським уроком для майбутнього енергетики України

Яу 3,2 млрд євро перетворились на 11 млрд і 14 років затримки відносно запланованого запуску.

3 місяці ago

Ядерна ілюзія: чому малі модульні реактори не врятують атомну енергетику

Остання пропозиція атомної галузі не є революцією, це дороге і шкідливе відволікання від реальних кліматичних…

5 місяців ago

Малі реактори: майбутнє чи дорога ілюзія?

Чому Україна ризикує витратити мільярди на неіснуючу технологію.

7 місяців ago

Україна може витратити мільярди доларів на малі модульні реактори, які ще не працюють ніде у світі

За даними МАГАТЕ, перші комерційні ММР у США та Канаді можуть з’явитися не раніше початку…

8 місяців ago

Як Британія «застрягла» з будівництвом АЕС: чому Україні варто придивитися до цього досвіду

Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.

9 місяців ago