На берегах протоки Ла-Манш у Нормандії інженери намагаються вирішити питання щодо восьми дефектних зварних швів на станції, що мала би демонструвати передові технології Франції в атомній енергетиці.
Розглядається питання про те, щоб направити роботів на важкодоступні ділянки між двома огороджувальними конструкціями, а тим часом для Електроенергетичної компанії Франції (ЕКФ) ця ситуація – ще один удар по проекту, запуск якого затримується на десятиріччя і майже в чотири рази перевищує запланований бюджет.
«Щороку ми чуємо про нову проблему», – сказав міністр фінансів Бруно ле Мейр у понеділок. «Це неприйнятно, що один із провідних, стратегічних секторів нашої країни має стільки проблем».
Повне завершення будівництва АЕС Фламанвіль заплановане на 2022 рік, його бюджет має скласти 12,4 мільярда євро (13,8 мільярда доларів США), при тому що виправлення останнього дефекту коштувало аж 1,5 мільярда євро. Ле Мейр висловив жаль з приводу втрати передових позицій Франції в секторі через 15-річний проміжок між початком і завершенням будівництва реактора на станції і дав ЕКФ місяць на розробку плану дій з відновлення інноваційного потенціалу в галузі, перш ніж країна визначиться, чи будуватиме вона нові атомні станції.
Захисні куполи реакторів 1, 2 і 3 на АЕС Фламанвіль
Фотограф: Марлен Авад/Bloomberg
Для найбільшого виробника атомної енергії в світі Фламанвіль – це лише одна з багатьох проблем. По інший бік Ла Маншу через затримки на двох британських реакторах витрати зросли до 22,5 мільярда фунтів (28,9 мільярда доларів США), що на 2,9 мільярда фунтів більше, ніж за попередніми оцінками. До того ж ЕКФ змушена виділяти більше коштів на підтримку 58 атомних станцій всередині країни, що забезпечують понад 70% електроенергії Франції.
Якщо взяти до уваги, що колишній монополіст із виробництва електроенергії втрачає частку ринку серед корпоративних і приватних клієнтів у Франції, оскільки конкуренти купують частину виробленої компанією електроенергії за нижчими за ринкові ціни, стає зрозумілим, чому інвестори ставляться до компанії песимістично. Активи ЕКФ упали на 34% цього року, і вона посіла друге місце в списку європейських підприємств із найгіршими економічними показниками в рейтингу Stoxx 600 Utilities Index.
Рік тому ЕКФ була другою найбільшою компанією в Європі за ринковою вартістю. На сьогодні її капітал оцінюється в 28 мільярдів євро, що становить менш ніж половину вартості італійської компанії Enel SpA, яка зросла до 69 мільярдів євро завдяки успіхам у сфері відновлюваних джерел енергії. RWE AG, німецьке підприємство, що планує закрити свої атомні станції та поступово відмовитися від вугільних електростанцій, підвищила свою ринкову вартість на 43% цього року, а Orsted A/S, провідна данська компанія з прибережної та шельфової вітроенергетики, прибутки якої становлять одну шосту від ЕКФ, також випередила французького гіганта.
ЕКФ втрачає позиції, тоді як конкуренти зростають
«На разі інвестори стоять осторонь через нестабільність, викликану потоком негативних новин щодо атомної індустрії», – сказав Август Дерікс, аналітик компанії «AlphaValue». «Уперте бажання генерального директора розвивати атомну енергію, що обмежує потенціал зростання відновлюваних джерел, які більше цінуються на ринку, залишається проблемним питанням».
ЕКФ складно покривати 15 мільярдів витрат щорічно для підтримки атомних реакторів, які вже старіють, створення нових проектів атомної та відновлюваної енергії, оновлення технічного стану електромереж і впровадження розумних лічильників, навіть скоротивши витрати на 1,1 мільярда євро за останні чотири роки. Прибутки зменшуються не лише через падіння цін на електроенергію, а й через питання безпеки, що змусило закрити реактори на кілька місяців у Франції та Великобританії. Інші проблеми, що стоять на шляху розвитку компанії – необхідність виведення з експлуатації двох найстаріших реакторів наступного року та ще низки до 2035 року, а також утилізація атомних відходів.
Колись компанія-монополіст – що нині на 83% належить державі – потребує рішучих заходів, каже генеральний директор Жан-Бернар Леві, який спонукає державу підняти регульовані ціни, за якими конкуренти скуповують атомну енергію компанії.
Жан-Бернар Леві під час пресконференції говорить про проблеми ЕКФ у будівництві атомної станції Фламанвіль, 28 жовтня 2019 р.
Фотограф: Ерік П’єрмон/AFP, Getty Images
За системою, упровадженою майже десять років тому для посилення конкуренції, інші постачальники електроенергії можуть купувати близько четвертої частини атомної енергії ЕКФ по 42 євро за МВт-годину, що приблизно на 10 євро менше за актуальні оптові ціни. ЕКФ просить підняти ціну – яка не змінювалась з 2012 року – бо заможні конкуренти, зокрема нафтогазові компанії Total SA, Eni SpA та Engie SA захопили майже чверть роздрібного ринку електроенергії Франції, торуючи собі шлях за допомогою знижок.
«Учасники ринку думали, що (президент) Емануель Макрон допоможе ЕКФ з упровадженням більш вигідних регуляторних норм, але цього не сталося», – сказав Танкред Фулоп, аналітик компанії «Morningstar Investment Service». «Тому прибутки і дивіденди не дуже помітні порівняно з рештою сектору».
На довгострокову перспективу французький уряд розглядає можливість розмежувати ядерні операції ЕКФ та виставити на продаж міноритарний пакет акцій у галузях розподілу електроенергії та відновлюваної енергетики.
«Інвестування в ЕКФ – це питання політичної підтримки», – зазначив у своїй колонці цього місяця Вінсент Айрал, аналітик компанії «JPMorgan Chase & Co». «Потенційно серйозніша реструктуризація ЕКФ і перегляд режиму регулювання атомної галузі Франції (що може відбуватись окремо) може відкрити широкі можливості, які приховані в акціонерному капіталі.
Але щоб це сталось, уряд має переконати європейського регулятора з питань конкуренції, що підприємству необхідна більш приваблива концепція для виробництва атомної енергії, і що реорганізація посилить конкуренцію. Однак це займе кілька місяців, якщо не більше.
Гребля на ГЕС ЕКФ в Бор-лез-Орґ
Фотограф: Балін Порнежі/Bloomberg
Введення сприятливих регуляторних умов стає нагальним для ЕКФ, яка продала 10 мільярдів активів за останні чотири роки і планує вивести орієнтовно 3 мільярди євро інвестицій до кінця 2020 року, щоб уникнути зростання 37,4 мільярда євро чистого фінансового боргу. За словами генерального директора, продаж ще більшої кількості активів є невигідним у довгостроковій перспективі, і ЕКФ не варто вдаватися до збільшення капіталу після того, як було продано 4 мільярди євро нових акцій у 2017 році.
«Необхідно провести реформу регулювання (цін), оскільки без цього жодні зміни в структурі групи не будуть виправданими», – зазначив Леві в листі менеджерам цього місяця, отриманому компанією «Bloomberg». «Річ у тім, що реорганізації без удосконалення регулювання буде недостатньо, щоб забезпечити ЕКФ фінансовими ресурсами для інвестування в нові джерела енергії».
З 2015 до 2030 року ЕКФ планує збільшити свої потужності в сфері гідроенергетики й енергії сонця та вітру. Але компанія, яка володіє понад 80% ліцензій на виробництво гідроелектроенергії у Франції, може зіткнутися з тим, що її частка зменшується, адже ЄС вимагає від Франції відкрити ринок для нових учасників. Тим часом французький уряд ухиляється від підняття регульованої ціни на атомну енергію через побоювання зростання рахунків на електроенергію для домогосподарств.
На думку аналітика компанії «Morningstar» Фулопа, ЕКФ загнана в глухий кут.
«Виглядає так, що акції компанії не варто виставляти на відкриті торги, бо вона практично перетворилась на державного постачальника послуг, мета якого – зберегти купівельну спроможність французьких домогосподарств», – сказав він. «Це створює конфлікт інтересів між державою – її основним акціонером – і міноритарними акціонерами».
Джерело: bloomberg.com
Перший проєкт міні-АЕС у США зупинено через зростання витрат на 53% .
Скільки відходів виробляє атомна галузь, що із ними роблять та скільки це коштує.
Представники громадських організацій розповіли про те, що не так із планами збудувати 9 нових великих…
Затримки у будівництві, здорожчання проєктів, судові позови щодо шахрайства та приховування інформації, а також банкрутство.
Ми проаналізували Westinghouse, щоб зрозуміти, чи здатна компанія виконати свої обіцянки Україні.
Чому Екодія запустила петицію проти будівництва 9 нових великих атомних блоків в Україні.