Новий ядерний 2015 рік ? критичний

2015 рік стане вирішальним для ядерної промисловості у всьому світі. Очікується, що Японія через чотири роки після катастрофи на Фукусімі знову почне експлуатацію своїх атомних реакторів. Десятки інших країн світу розглядають питання запуску нових АЕС, не зважаючи на те, що відбувається падіння цін на конкуруючі види палива, такі як вугілля та природний газ. Багато в ядерному питанні залежить від випробувань нових розробок у Великобританії. Ці випробування зможуть продемонструвати чи може атомна енергетика бути конкурентоспроможною як довгострокове джерело енергії.

Із незначними змінами ЄС схвалив загальну систему субсидій і зобов’язань щодо проекту будівництва нової атомної електростанції на мисі Хінклі Пойнт у графстві Сомерсет (Британія). В Австрії існують невирішені проблеми юридичного характеру, але залучені юристи впевненні, що питання буде вирішено найближчим часом. Набагато більшою проблемою є й досі неврегульоване питання фінансування угоди. Зараз це виглядає так, ніби уряду Великобританії, доведеться самому вкласти 16 млрд ? у цей проект, що є більшою частиною вартості загального будівництва, яке оцінюється ЄС у 25 млрд. ?. Це дозволяє по новому оцінити всю угоду з позицій здорового глузду, а відтак ? зменшити витрати.

Логічно, що після цих розрахунків кілька потенційних інвесторів відмовились від справи. Та хіба може інвестор встояти перед пропозицією, в якій закладено проіндексовану і гарантовану ціну на 35 років вперед? По суті, це ? справа, яка створює довгострокові державні облігації на довгі роки захищені від інфляції. Причини відмов інвесторів від проекту різняться між собою, але всі вони зводяться до дуже тривожної реальності.

Перш за все, для енергетичної компанії «Areva» ? основного постачальника устаткування ? виникнуть труднощі з фінансуванням 10 % від загальної суми, яку вона мала надати. Наразі «Areva» намагається впоратися з труднощами, які виникли на АЕС «Олкілуото» у Фінляндії. Будівництво електростанції на роки відстає від графіка і на мільярди перевищує бюджетні витрати. На сьогодні втрати «Areva» у Фінляндії оцінюються у 3,9 млрд. євро, а пов’язані з цим додаткові видатки, стали предметом її запеклої суперечки з фінською енергокомпанією TVO.

Потенційні інвестори «Kuwaitis», «Qataris», «Saudi Electric Company» і навіть інвестиційний фонд «Гермес», що базується у Великобритані, сумніваються щодо своєї участі у проекті. Жодна компанія не підписала угоду. Щоб виправити ситуацію,можливо, будуть залучені інвестиції з Китаю. В якості потенційних інвесторів були названі дві компанії ? «China General Nuclear» (CGN) і Китайська Національна Ядерна Корпорація (CNNC) ? компанії, що використовують державні кошти Китаю.

Інвестиції будуть надані за умов, що Китай отримає дозвіл на право власності, будівництво і управління новою АЕС у м. Бредвелл (в Ессексі). Китайці ведуть переговори дуже жорстко, для них неприйнятні ніякі підморгування та загравання. Вони вимагатимуть письмового зобов’язання з гарантіями, що основна частина постачання для будівництва будь-якої із названих станцій не повинна бути розташована на території Великобританії. Вони також можуть піддати сумніву той факт, що Бредвелл ? найкраще місце для будівництва ще однієї нової атомної станції. З точки зору Китаю, це дуже важливі пункти.

Уряд Великобританії досить спокійно сприймає питання надходження інвестицій з Китаю. У приватному ж порядку ? є сумніви відносно того, чи отримає Китай дозвіл на внутрішні роботи у національних мережах Об’єднаного Королівства, оскільки йдеться про об’єкти стратегічного значення. Цікаво буде подивитися, як це питання розглядатимуть у доповіді впливової Комісії з питань науки і технологій при Палаті Лордів, яка стежить за системою безпеки і стійкості електропостачання.
Оскільки після візиту прем’єра Китаю в червні минулого року не було зроблено жодних заяв, можна зробити припущення, що ці китайські компанії можуть утриматись від можливих інвестицій.

Все це означає, що Європейський Фонд Розвитку (ЄФР), який займається розвитком проекту «Хінклі», досі не визначився щодо інвестицій для його подальшого просування. Основна причина його небажання приймати рішення швидше за все лежить не в термінах, а в глибокій невизначеності, що існує в даний час у самій ядерній промисловості відносно реакторів нового типу EPR, які будуть використовуватись у будівництві «Хінклі», а також у складності конструкцій АЕС. З такими ж проблемами як і у Фінляндії, ЄФР будує реактор типу EPR у м. Фламанвіль (Північна Франція) і також із запізненням на роки.
Занепокоєння будівництвом нових атомних станцій поширилося далеко за межі Великобританії. В Індії, наприклад, пропонують переглянути попередню угоду, за якою компанія «Areva» має побудувати новий реактор у проекті АЕС «Джайтапур». У грудні прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді підписав угоду про залучення технологій з Росії, які виглядають технічно надійнішими та в той же час дешевшими. Питання вибору типу реактора і пов’язані з цим витрати також будуть актуальними і в других регіонах таких як Саудівська Аравія, де поштовх до розвитку атомної енергетики посилюється у відповідь на потребу обмежити швидко зростаючі внутрішні витрати нафтових запасів.

Все більше країн перед замовленням нових АЕС стали придивлятися до того, що сьогодні відбувається. Так для Франції, яка протягом довгого часу є світовим лідером в галузі атомної енергетики, постає проблемне питання ? як ЄФР і «Areva» будуть змінювати старіючий парк атомних станцій впродовж найближчих двадцяти років.
Насправді, призупинення фінансування проекту «Хінклі-Пойнт», можливо, не така вже й погана новина, як для самої компанії, так і для британських споживачів. Фінансування з боку уряду Великобританії буде істотно дешевшим, ніж від зовнішніх інвесторів, які неминуче вимагатимуть відшкодування ризиків та інших фінансових гарантій.

Такий підхід до фінансування дозволяє переглянути умови угоди і зробити її дешевшою. І головне – уряд Великобританії може зробити умовні інвестиції, демонструючи, що саме компанії «Фламанвіль» або «Олкілуото» дійсно уповноважені розпочати виробництво. Також цим Великобританія покаже, що після тих двох невдалих спроб було винесено всі уроки.

Цей останній крок, безсумнівно, вимагає повної і незалежної оцінки, перегляду того, що було зроблено не так у інших проектах. Звичайно, це затримає запуск «Хінклі», але це буде кращим рішенням, ніж початок величезних трат у неперевірені технології. Інші плани розвитку, такі як розвиток потенційних ядерних реакторів у Великобританії, ? мають бути пришвидшені.

У наш час кожен, хто ставить під сумнів розвиток нових АЕС у Великобританії, в будь-якому випадку піддається осуду через свою “анти-ядерну” позицію, або, що ще гірше, через «вороже ставлення до Франції». На мою думку, це абсолютно безпідставно. Насправді, якби я був Жаном Бернаром Леві, новим головою Європейського Фонду Розвитку, або членом ради цього фонду, ? відкрита доповідь була б для мене саме тим, що я хотів би бачити.

Ядерний бізнес має заслужити довіру. За участі ЄФР вийшло так, що у Великобританії, з точки зору безпеки, було прийнято ядерну енергетику як складову частину енергетичного балансу. Вінсент де Ріва, виконавчий директор ЄФР у Великобританії, за цю роботу був удостоєний нагороди? Кавалер Ордену Британської Імперії (CBE). Роботу, однак, ще не завершено. ЄФР і «Areva» повинні переконати людей не тільки у Великобританії, але і в усьому світі, що їх технології вже можуть бути введені в експлуатацію, до того ж за розумною ціною. Поки цього не сталося, всі кроки просування наосліп будуть дуже ризикованими, причому не тільки для британських споживачів та платників податків, а й для самих компаній і для майбутнього всієї ядерної галузі.

Джерело: blogs.ft.com/nick-butler/