Categories: Новини

Природоохоронні організації закликають зупинити розгляд законопроєкту про добудову Хмельницької АЕС: які його ризики?

Українські природоохоронні організації звернулися до Верховної Ради та Президента із закликом зупинити розгляд законопроєкту №11146 про добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції.

Вони закликають владу зосередитися на пріоритетних реформах в енергетичному секторі – підвищенні енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії.

Серед організацій, які підписали звернення, – Екодія, Екоклуб, Greenpeace Україна та Хмельницький енергетичний кластер.

 

Громадські активісти наголошують на низці критичних ризиків проєкту:

  • Україна закликає весь світ відмовитись від російських технологій, і водночас планує купувати в Болгарії російські реактори, які залишилися після провального проєкту АЕС Белене.
  • Ці реактори не сумісні з наявною інфраструктурою станції, що потребуватиме значних додаткових витрат на адаптацію.
  • Заявлена вартість добудови ХАЕС 3 та 4 становить 78 мільярдів гривень без індексації, що базується на застарілому техніко-економічному обґрунтуванні 2019 року.Проєкт може негативно вплинути на річку Горинь, що може призвести до недостачі води для охолодження реакторів.

 

“В умовах незавершеної війни немає сенсу будувати об’єкт, який може стати мішенню для російських атак. Набагато доцільніше інвестувати в розвиток децентралізованої відновлюваної енергетики, яка є менш вразливою до воєнних загроз”, – заявив Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики ГО «Екодія».

 

Відкритий розподільчий майданчик АЕС – це комплекс обладнання, який включає трансформатори, перемикачі та роз’єднувачі тощо. Він потрібен для передачі електроенергії від станції до загальної мережі. Однак через централізовану структуру та відкриту територію ці об’єкти – легка мішень для російських обстрілів.

Натомість децентралізована генерація дозволяє швидше реагувати на зміни споживання електроенергії та забезпечує стабільність постачання. Якщо одна частина мережі постраждає, локальні джерела енергії зможуть продовжити роботу й забезпечити електрикою окремі регіони. Це допомагає уникнути повного відключення світла й полегшує відновлення енергопостачання.Весною цього року законопроєкт про добудову третього та четвертого енергоблоків уже намагалися винести на голосування, однак громадськість активно виступила проти, оприлюднивши спільну позицію, яку підтримали 19 природоохоронних організацій.

Нагадаємо, що законопроєкт про добудову ХАЕС був розроблений без консультацій із Європейським Союзом, що ставить під сумнів не тільки його доцільність, а й потенційну ефективність.

Прихильники добудови енергоблоків на ХАЕС стверджують, що це знизить вартість електроенергії для населення, оскільки енергоблок №3 готовий на 80 %, а №4 — на 35%. Проте цей аргумент є хибним з самого початку, оскільки в умовах ринкових тарифів атомна енергетика залишається дорогою. Наявність додаткових енергоблоків на ХАЕС не забезпечить реального зниження тарифів, адже ці тарифи субсидуються з бюджету та не відображають реальних витрат на виробництво і транспортування електроенергії.

owlman

Recent Posts

Як Британія «застрягла» з будівництвом АЕС: чому Україні варто придивитися до цього досвіду

Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.

2 тижні ago

Фламанвільський урок: чому провал французького реактора нового покоління має стати застереженням для України

Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…

3 місяці ago

68% українців проти добудови Хмельницької АЕС під час війни – дослідження

Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.

6 місяців ago

Ставлення населення до атомної енергетики – результати соціологічного дослідження

Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.

6 місяців ago

Сонячні панелі чи атомні енергоблоки: що дасть енергетичну незалежність Україні швидше?

Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.

7 місяців ago

Загроза для енергетики України: у Верховній Раді можуть ухвалити законопроєкт №11392

Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.

9 місяців ago