Українські природоохоронні організації звернулися до Верховної Ради та Президента із закликом зупинити розгляд законопроєкту №11146 про добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції.
Вони закликають владу зосередитися на пріоритетних реформах в енергетичному секторі – підвищенні енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії.
Серед організацій, які підписали звернення, – Екодія, Екоклуб, Greenpeace Україна та Хмельницький енергетичний кластер.
Громадські активісти наголошують на низці критичних ризиків проєкту:
“В умовах незавершеної війни немає сенсу будувати об’єкт, який може стати мішенню для російських атак. Набагато доцільніше інвестувати в розвиток децентралізованої відновлюваної енергетики, яка є менш вразливою до воєнних загроз”, – заявив Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики ГО «Екодія».
Відкритий розподільчий майданчик АЕС – це комплекс обладнання, який включає трансформатори, перемикачі та роз’єднувачі тощо. Він потрібен для передачі електроенергії від станції до загальної мережі. Однак через централізовану структуру та відкриту територію ці об’єкти – легка мішень для російських обстрілів.
Натомість децентралізована генерація дозволяє швидше реагувати на зміни споживання електроенергії та забезпечує стабільність постачання. Якщо одна частина мережі постраждає, локальні джерела енергії зможуть продовжити роботу й забезпечити електрикою окремі регіони. Це допомагає уникнути повного відключення світла й полегшує відновлення енергопостачання.Весною цього року законопроєкт про добудову третього та четвертого енергоблоків уже намагалися винести на голосування, однак громадськість активно виступила проти, оприлюднивши спільну позицію, яку підтримали 19 природоохоронних організацій.
Нагадаємо, що законопроєкт про добудову ХАЕС був розроблений без консультацій із Європейським Союзом, що ставить під сумнів не тільки його доцільність, а й потенційну ефективність.
Прихильники добудови енергоблоків на ХАЕС стверджують, що це знизить вартість електроенергії для населення, оскільки енергоблок №3 готовий на 80 %, а №4 — на 35%. Проте цей аргумент є хибним з самого початку, оскільки в умовах ринкових тарифів атомна енергетика залишається дорогою. Наявність додаткових енергоблоків на ХАЕС не забезпечить реального зниження тарифів, адже ці тарифи субсидуються з бюджету та не відображають реальних витрат на виробництво і транспортування електроенергії.
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.
Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.