Categories: Новини

Siemens обмежує співпрацю з Росатомом через Іран

Siemens обмежує співпрацю із російським агентством з атомної енергії “Росатом” через спільну діяльність агентства з Іраном в області атомної енергетики.

Німецький інженерно-технічний гігант Siemens, обурений співпрацею Москви із Тегераном в атомній енергетиці, має намір обмежити спільне підприємство із Росією.

Як повідомляється в суботньому номері журналу “The Spiegel”, Siemens здійснює тиск на російське агентство з атомної енергії “Росатом” у зв’язку із участю останнього в будівництві першої іранської АЕС в південному порту міста Бушер.

У вівторок мюнхенська компанія Siemens розпочала дії з організації СП з “Росатомом”, яке передбачає будівництво близько 400 нових атомних електростанцій в різних країнах світу до 2030 року.

Генеральний директор компанії Siemens, Петер Льошер, спочатку вітав спільне підприємство як велику перспективу “розширити нашу присутність в атомному бізнесі разом із дуже сильним та досвідченим партнером.”

Згодом він почав критикувати політичну та фінансову участь Росії в будівництві реактора “Бушер” та вимагав у Кремля угамувати міжнародну тривогу з приводу діяльності Тегерану в області збагачення урану.

Продовження співпраці Росії з Іраном спонукало Siemens, яка за розповсюдженою думкою вважається найбільшою інженерно-технічною компанією Європи, послабити співпрацю із Росією вже через тиждень після того, як їхню угоду було скріплено печатками, повідомляє “Spiegel”.

Вашингтон, Тель-Авів та їхні європейські союзники звинувачують Тегеран у тому, що він повільно прямує до розробки ядерної зброї. Іран, однак, спростовує це твердження, заявляючи, що його діяльність із збагачення урану спрямована на мирне виробництво енергії.

Починаючи із 2007 року Москва постачає ядерне паливо для АЕС “Бушер” за погодженням із Міжнародним агентством із атомної енергії.

Західні країни критикували участь Москви в будівництві станції “Бушер”. Росія, однак, наполягає на тому, що станція “Бушер”, будівництво якої було завершено в рамках угоди, вартість якої становила 1 млрд. доларів США, є виключно цивільного призначення та не може використовуватися з метою виробництва зброї.

Очікується, що реактор потужністю 1000 мегават почне функціонувати в кінці цього року.

Петях Михайло

Recent Posts

Як Британія «застрягла» з будівництвом АЕС: чому Україні варто придивитися до цього досвіду

Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.

2 тижні ago

Фламанвільський урок: чому провал французького реактора нового покоління має стати застереженням для України

Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…

3 місяці ago

68% українців проти добудови Хмельницької АЕС під час війни – дослідження

Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.

6 місяців ago

Ставлення населення до атомної енергетики – результати соціологічного дослідження

Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.

6 місяців ago

Сонячні панелі чи атомні енергоблоки: що дасть енергетичну незалежність Україні швидше?

Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.

7 місяців ago

Загроза для енергетики України: у Верховній Раді можуть ухвалити законопроєкт №11392

Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.

9 місяців ago