Німецький інженерно-технічний гігант Siemens, обурений співпрацею Москви із Тегераном в атомній енергетиці, має намір обмежити спільне підприємство із Росією.
Як повідомляється в суботньому номері журналу “The Spiegel”, Siemens здійснює тиск на російське агентство з атомної енергії “Росатом” у зв’язку із участю останнього в будівництві першої іранської АЕС в південному порту міста Бушер.
У вівторок мюнхенська компанія Siemens розпочала дії з організації СП з “Росатомом”, яке передбачає будівництво близько 400 нових атомних електростанцій в різних країнах світу до 2030 року.
Генеральний директор компанії Siemens, Петер Льошер, спочатку вітав спільне підприємство як велику перспективу “розширити нашу присутність в атомному бізнесі разом із дуже сильним та досвідченим партнером.”
Згодом він почав критикувати політичну та фінансову участь Росії в будівництві реактора “Бушер” та вимагав у Кремля угамувати міжнародну тривогу з приводу діяльності Тегерану в області збагачення урану.
Продовження співпраці Росії з Іраном спонукало Siemens, яка за розповсюдженою думкою вважається найбільшою інженерно-технічною компанією Європи, послабити співпрацю із Росією вже через тиждень після того, як їхню угоду було скріплено печатками, повідомляє “Spiegel”.
Вашингтон, Тель-Авів та їхні європейські союзники звинувачують Тегеран у тому, що він повільно прямує до розробки ядерної зброї. Іран, однак, спростовує це твердження, заявляючи, що його діяльність із збагачення урану спрямована на мирне виробництво енергії.
Починаючи із 2007 року Москва постачає ядерне паливо для АЕС “Бушер” за погодженням із Міжнародним агентством із атомної енергії.
Західні країни критикували участь Москви в будівництві станції “Бушер”. Росія, однак, наполягає на тому, що станція “Бушер”, будівництво якої було завершено в рамках угоди, вартість якої становила 1 млрд. доларів США, є виключно цивільного призначення та не може використовуватися з метою виробництва зброї.
Очікується, що реактор потужністю 1000 мегават почне функціонувати в кінці цього року.
Поки низка європейських країн повертається до дискусій про розширення атомної енергетики, Норвегія вирішила не поспішати.
Літня спека в Європі давно перестала бути просто незручністю, яку можна перечекати під кондиціонером.
Глобальна атомна генерація у світовому виробництві електроенергії досягла піку в 1996 році, а до 2023…
Першою відповіддю на кризу мають бути відновлювані джерела енергії та системи накопичення, а не нові…
Яу 3,2 млрд євро перетворились на 11 млрд і 14 років затримки відносно запланованого запуску.
Остання пропозиція атомної галузі не є революцією, це дороге і шкідливе відволікання від реальних кліматичних…
