4 жовтня у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (ОВД) Мінприроди опублікувало позитивний висновок з оцінки ОВД щодо добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Це рішення фактично дозволило спорудження енергоблоків на ХАЕС російською SKODA JS a.s.
Здається, міністерство вважає, що споруджувати блоки на конструкціях з 1980-х хороша ідея, яка не зашкодить довкіллю. Але чи справді це так?
Історія енергоблоків №3 та 4 Хмельницької АЕС бере свій початок з середини 80-х років минулого століття. Фаза будівництва конструкцій цих блоків тривала з 1985 по 1990 рік. В серпні 1990 року Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС, але вже в жовтні 1993 року його було скасовано. У 2005 році Кабмін прийняв рішення реанімувати та добудувати енергоблоки на Хмельницькій АЕС.
Добудова Хмельницької АЕС за цим проектом могла значно посилити російський вплив на Україну. Спорудження здійснювалося за радянським проєктом та радянськими технологіями. Після розпаду СРСР ці технології дісталися у спадок Росії. Раніше добудовувати ХАЕС збиралися з Росатомом, проте після початку збройної агресії вирішили змінити виробника реакторної установки на користь європейського постачальника.
Ним стала нібито чеська SKODA JS a.s. Але не все так просто. З 2004 року власником SKODA JS a.s. є російський холдинг “Объединенные машиностроительные заводы” (ОМЗ), який, в свою чергу, підконтрольний російському “ГазпромБанку”. Обидві компанії перебувають під санкціями РНБОУ.
Згідно із статтею 6 закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, щоб отримати позитивний висновок від Мінприроди у процедурі ОВД, Енергоатом повинен надати документ, який міститиме інформацію про можливий вплив на довкілля від діяльності 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Мова про можливу шкоду від повного життєвого циклу – від початку роботи блоків до виведення з експлуатації.
Проте у звіті, який було надано Мінприроди, є інформація лише про будівництво та роботу станції, а інформація про виведення енергоблоків з експлуатації та впливу цієї діяльності на довкілля відсутня.
Крім цього, в ОВД бракувало інформації про:
Громадськість неодноразово наголошувала на цих пунктах у своїх коментарях. Проте, лише деякі з них були прийняті до уваги у формі окремо прописаних умов до виконання перед початком будівництва. На жаль, це нагадує старі традиції оцінки впливу на навколишнє середовища – процедури, що передувала ОВД і потребувала реформування, коли позитивний висновок надавався авансом з вірою, що замовник виконає попередні умови. Як показує практика, подібні висновки з умовами далеко не завжди виконуються. Більш доцільно було б відправити початковий документ на доопрацювання.
У вересні, під час візиту Президента Зеленського до США український оператор атомних установок ДП “НАЕК “Енергоатом” підписав меморандум про співпрацю з американським Westinghouse. Цим меморандумом передбачено спорудження 5 енергоблоків типу АР-1000. Зі слів Петра Котіна, в.о. президента Енергоатома, перший, пілотний проєкт буде збудовано на базі ХАЕС-4, а його реалізація почнеться вже наприкінці цього року. Проте, за дотримання всіх процедур це просто неможливо – на Хмельницькій АЕС зовсім інший тип реактора. Для будівництва за американськими технологіями буде потрібна нова процедура ОВД.
На додачу до цього, в оновленому національно визначеному внеску України до Паризької угоди зазначається, що спорудження 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС є недоцільним: “Результати моделювання не демонструють необхідність введення додаткових потужностей атомної генерації до 2030 року, через достатню кількість наявних базових потужностей. На період після 2030 року добудова ХАЕС 3,4 не є також економічно доцільною за умови високих ринкових цін на будівництво атомних блоків (близько 7000 дол. США за кВт встановленої потужності)”, – зазначається у звіті.
Бажання уряду добудувати ХАЕС – погана ідея. Це ризики для довкілля та економічна недоцільність, не зважаючи на те, чиї будуть реактори – російські чи американські. Уряд має натомість сфокусуватись на розвитку енергоефективності та відновлюваної енергетики, а не фінансувати дорогу та небезпечну атомну енергетику.
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.
Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.