Categories: Новини

Тероризм і атомна енергетика

Цей звіт ґрунтується на звіті Грінпіс Інтернешнл «Ризики, пов’язані з ядерними реакторами, небезпека експлуатації ядерної технології у XXI столітті», опублікованому у квітні 2005р. Наведені тут розділи містять огляд характеристик і недоліків, притаманнихосновним типам конструкцій експлуатованих на сьогодні реакторів, і обговорюють “старіння” діючих реакторів; третя частина містить огляд загрози тероризму,спрямованого на атомну енергетику.

Основні висновки цього звіту такі:

  • Усі експлуатовані нині реактори мають дуже серйозні недоліки у системах безпеки, і ці недоліки неможливо виправити оновленням систем безпеки;
  • Масштабна аварія на легководному реакторі – більшість реакторів є саметакими – може спричинити до радіоактивних викидів, еквівалентних кільком Чорнобилям, або 1 000 атомних бомб;
  • Проектовані нові лінії реакторів подаються як в основному безпечні. Але окрімвласних специфічних проблем з безпекою, ці нові реактори вимагають величезних коштів на розробку, з непевними результатами;
  • Середній вік існуючих реакторів складає близько двадцяти одного року, і багатокраїн планують експлуатувати існуючі реактори і після закінчення передбаченого конструкцією терміну експлуатації. Це приводить до деградації критичнихелементів і зростання кількості серйозних аварій. Механізми деградації матеріалівунаслідок старіння погано вивчені і їх дію важко передбачити;
  • Дерегуляція (лібералізація) ринків електроенергії змусила енергогенеруючікомпанії зменшити інвестиції, пов’язані з безпекою, і обмежити чисельністьперсоналу. Енергогенеруючі компанії також підвищують експлуатаційні параметри реакторів, збільшуючи тиск у реакторі, робочу температуру та ступінь згорянняпалива. Це прискорює старіння і зменшує запас безпеки. Регуляторні органиатомної енергетики не завжди спроможні впоратися з цим новим станом речей;
  • Неможливо достатньо захистити реактори від загрози тероризму. Крім падіння великого літака на реакторний корпус, існує кілька інших сценаріїв, які можуть мати катастрофічні наслідки.
Петях Михайло

Recent Posts

Як Британія «застрягла» з будівництвом АЕС: чому Україні варто придивитися до цього досвіду

Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.

2 тижні ago

Фламанвільський урок: чому провал французького реактора нового покоління має стати застереженням для України

Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…

3 місяці ago

68% українців проти добудови Хмельницької АЕС під час війни – дослідження

Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.

6 місяців ago

Ставлення населення до атомної енергетики – результати соціологічного дослідження

Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.

6 місяців ago

Сонячні панелі чи атомні енергоблоки: що дасть енергетичну незалежність Україні швидше?

Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.

7 місяців ago

Загроза для енергетики України: у Верховній Раді можуть ухвалити законопроєкт №11392

Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.

9 місяців ago