Цей звіт ґрунтується на звіті Грінпіс Інтернешнл «Ризики, пов’язані з ядерними реакторами, небезпека експлуатації ядерної технології у XXI столітті», опублікованому у квітні 2005р. Наведені тут розділи містять огляд характеристик і недоліків, притаманнихосновним типам конструкцій експлуатованих на сьогодні реакторів, і обговорюють “старіння” діючих реакторів; третя частина містить огляд загрози тероризму,спрямованого на атомну енергетику.
Основні висновки цього звіту такі:
- Усі експлуатовані нині реактори мають дуже серйозні недоліки у системах безпеки, і ці недоліки неможливо виправити оновленням систем безпеки;
- Масштабна аварія на легководному реакторі – більшість реакторів є саметакими – може спричинити до радіоактивних викидів, еквівалентних кільком Чорнобилям, або 1 000 атомних бомб;
- Проектовані нові лінії реакторів подаються як в основному безпечні. Але окрімвласних специфічних проблем з безпекою, ці нові реактори вимагають величезних коштів на розробку, з непевними результатами;
- Середній вік існуючих реакторів складає близько двадцяти одного року, і багатокраїн планують експлуатувати існуючі реактори і після закінчення передбаченого конструкцією терміну експлуатації. Це приводить до деградації критичнихелементів і зростання кількості серйозних аварій. Механізми деградації матеріалівунаслідок старіння погано вивчені і їх дію важко передбачити;
- Дерегуляція (лібералізація) ринків електроенергії змусила енергогенеруючікомпанії зменшити інвестиції, пов’язані з безпекою, і обмежити чисельністьперсоналу. Енергогенеруючі компанії також підвищують експлуатаційні параметри реакторів, збільшуючи тиск у реакторі, робочу температуру та ступінь згорянняпалива. Це прискорює старіння і зменшує запас безпеки. Регуляторні органиатомної енергетики не завжди спроможні впоратися з цим новим станом речей;
- Неможливо достатньо захистити реактори від загрози тероризму. Крім падіння великого літака на реакторний корпус, існує кілька інших сценаріїв, які можуть мати катастрофічні наслідки.