За його словами, під час експериментів у виноградний або грейпфрутовий сік додавався уран, з тим щоб з`ясувати, чи виводиться цей радіоактивний матеріал з тіла разом з сечею.
Як повідомляє газета Гаарец, чотири місяці тому Юліус Малек звернувся до суду по трудових конфліктах міста Беер-Шеві з позовом до адміністрації підприємства. У своєму позові Мальок стверджує, що керівництво підприємства приділяє недостатньо уваги питанням безпеки на виробництві і охороні здоров`я.
Учений пропрацював на підприємстві 15 років. Одним з перших місць роботи Малека на підприємстві стала хімічна лабораторія, в якій, згодом, йому належало взяти участь в небезпечному експерименті. У позові вказується, що керували дослідженням директор лабораторії і його помічник. Для участі в експерименті було залучено п`ять осіб, що знаходяться у дослідників в безпосередньому підпорядкуванні.
Малек вказує, що в той період він побоювався втратити роботу, і тому погодився взяти участь в експерименті. При цьому він відзначає, що з нього не взяли письмову підписку і не пояснили, які це може мати наслідку для його здоров`я. Керівники дослідження стверджували, що вони також приймають напої з добавкою урану. Проте, підкреслює адвокат Малека, це твердження викликає сумніви, пише УНІАН.
Як наголошується в заяві ученого, результати цього дослідження були опубліковані в журналі Health Physics. У статті були згадані імена учасників експерименту, хоча ніхто з працівників підприємства не давав на це своєї згоди.
Проте, як компенсація за звільнення Юліус Малек вимагає стягнути з підприємства 1,8 мільйона шекелів.
Джерело: Обозреватель
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.
Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.