Categories: Новини

Ядерна загроза з боку терористів реальна

«З огляду на жорстокість, із якою було скоєно повітряні напади на США 11 вересня, ризик ядерного тероризму стає набагато ймовірнішим, ніж вважалося раніше».
Гендиректор МАГАТЕ Мухаммед аль-Барадеї


Чи живий сьогодні бін Ладен, достовірно невідомо, але тероризм як явище, на жаль, не тільки виживе, а й набере нової сили. Після широкомасштабного розповсюдження листів із спорами сибірки ранні самозаспокійливі прогнози керівників антитерористичних служб багатьох країн про малу ймовірність масштабного застосування терористами зброї масового знищення (ЗМЗ) канули в Лету. А найстрашніший прояв тероризму — підрив ядерних боєприпасів або теракти на атомних станціях (або інших об’єктах атомної енергетики) із розряду гіпотетичних загроз перейшли в стадію можливих явищ. Експерти попереджають — ядерна загроза з боку терористів, як ніколи, реальна. Коли й де чекати на їхню атаку? Відповіді немає. Просто потрібно бути готовим усім і завжди, передусім тим 30 країнам світу, що мають атомні електростанції (АЕС). До них належить й Україна.

На початку грудня поточного року в Відні, у рамках міжнародного симпозіуму МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) з проблем гарантій, контролю й забезпечення ядерної безпеки пройшло спеціальне засідання, присвячене питанням боротьби з ядерним тероризмом.

За словами глави МАГАТЕ, тепер більше ніж імовірно, що терористи можуть обрати своєю ціллю ядерні об’єкти, матеріали або джерела радіації по всьому світу. Аль-Барадеї закликав країни світу оцінити вартість заходів щодо посилення безпеки на їхніх атомних станціях й витратити необхідні кошти на те, щоб ядерні підприємства з упевненістю могли внеможливити терористичні атаки або протистояти їм.

26 листопада 2001 р. відкрилася чергова сесія Ради директорів МАГАТЕ за участю України. Віце-голова сесії — глава Держкомітету ядерного регулювання України. На порядку денному знову окремим питанням вказано «Захист від ядерного тероризму».

Хоча досі не було підтверджених випадків використання терористами ядерних матеріалів, але, за словами Аль-Барадеї, є інформація про те, що деякі воєнізовані угруповання намагалися їх добути. Цей перелік включає і «Аль-Каїду» Усами бін Ладена, підозрюваного в організації повітряних нападів на США.

Багато країн уже вжили заходів. Так, у Франції підприємство з переробки опроміненого ядерного палива охороняється підрозділом ППО; у Великобританії прилеглі до ядерного центру в Селлафілді райони патрулює бойова авіація; у Канаді навколо ядерних об’єктів буде зведено спеціальні бетонні загородження, у США передбачено безпрецедентні заходи безпеки на всіх ядерних об’єктах (що мають, здебільшого, таємний характер)

Терористи — хто вони або «чорний» список США

5 жовтня 2001 р. Державний департамент США опублікував список іноземних терористичних організацій:

1. Організація Абу Нідала (АНО)
2. Група Абу Сайяфа
3. Збройна ісламська група (ГІА)
4. Аум Сінрікьо
5. Баскська Батьківщина і Свобода (ЕТА)
6. Гама Аль-Ісламія (Ісламська група)
7. Хамас (Ісламський рух опору)
8. Харакат уль-муджахідін (ХУМ)
9. Хезболла (Партія Аллаха)
10. Ісламський рух Узбекистану (ІРУ)
11. Аль-джихад (Єгипетський ісламський джихад)
12. Кахане Чай (Кач)
13. Курдська робітнича партія (ПКК)
14. Тигри визволення Таміла (ЛТТЄ)
15. Організація «Муджахедін-е халк» (МЕХ)
16. Національна визвольна армія (ЕЛН)
17. Палестинський ісламський джихад (ПІД)
18. Палестинський визвольний фронт (ПВФ)
19. Народний фронт за визволення Палестини (НФВП)
20. Генеральне командування НФВП (ГК НФВП)
21. Аль-Каїда
22. Реальна ІРА
23. Революційні збройні сили Колумбії (ФАРК)
24. Революційні осередки (колишня ЕЛА)
25. Революційна організація 17 листопада
26. Революційна народно-визвольна армія/фронт (ДХКП/Ц)
27. Сяючий Шлях (Сендеро Луміносо, СЛ)
28. Об’єднані сили самооборони Колумбії (АУК)

Коментувати такий список на шпальтах газети досить складно. Можна лише відзначити, що тільки 1999 р. до нього було включено «Аль-Каїду», а 2000 р. — Ісламський рух Узбекистану. Запізніле включення в цей перелік «Аль-Каїди» дивує, а друга терористична організація, на жаль, базується в СНД.

10 жовтня 2001 р. президент США Дж. Буш особисто оприлюднив список злочинців, котрих Ф
БР розшукує в першу чергу. Він складається з 22 осіб, обвинувачуваних в терактах. Зокрема в ньому Усама бін Ладен, декілька членів його організації «Аль-Каїда» й інші.

Однією з головних рушійних сил програми розшуку терористів є програма «Нагороди за правосуддя», яку реалізує держдеп США. За цією програмою, за інформацію, що дозволить запобігти теракту проти США чи інших країн, або віддати терориста до суду, пропонуються винагороди в розмірі до $5 млн. Як відомо, за допомогу в затриманні бін Ладена ця сума становить $27 млн. ($2 млн. від двох американських асоціацій — авіатранспорту й пілотів, решта — від держдепу США).

Починаючи з 1984 р., у 22-х різних справах було виплачено $8 млн. особам, котрі надали інформацію, завдяки якій вдалося запобігти терактам або кинути терористів за грати.

На жаль, світ, змінюючись, не став добрішим, а «хробак» тероризму розплодився по всій планеті Земля.

Тероризм і зброя масового знищення

Проблеми тероризму з застосуванням зброї масового знищення значно загострилися в 90-ті роки внаслідок таких подій: по-перше, розпався Радянський Союз, що послабило контроль над зброєю масового знищення всіх типів (хімічна, біологічна і ядерна); по-друге, новостворений монополярний світ на чолі зі США «розслабився», що призвело до деградації багатьох розвідок країн світу; по-третє, у результаті розвитку інформаційних технологій, а саме Інтернету, величезна кількість людей із різних країн світу одержала доступ до науково-технічної інформації про виготовлення ЗМЗ; по-четверте, вперше 1995 р. в токійському метро японська секта Аум Сінрікьо застосувала бойову отруйну речовину «зарин», що засвідчило можливість доступу (виготовлення?) та практичного застосування ЗМЗ.

Основною тенденцією в тероризмі стало переорієнтування терористів із ненависті до політичних режимів, їхніх лідерів і боротьби з ними на етнонаціональний і релігійний тероризм. Багато експертів прогнозують значну активізацію релігійного тероризму в першому десятилітті нинішнього століття.

Терористичні акти в США стали початком нової доби тероризму. Поки що не було випадків застосування ядерної зброї, та чи означає це, що нею не зможуть скористатися міжнародні терористи завтра?

Що таке ядерний тероризм

Несанкціонований доступ до ядерних матеріалів загрожує здоров’ю та безпеці населення й довкіллю. Наслідки ядерних бомбардувань Японії та катастрофа в Чорнобилі не потребують коментарів.

Сьогодні викрадення, контрабанда й несанкціоновані поставки ядерних і радіоактивних матеріалів є серйозною загрозою для багатьох країн і міжнародної безпеки загалом. До спроб придбати ядерні й радіоактивні матеріали можуть вдаватися декілька держав, терористичні організації, релігійні екстремісти та кримінальні угруповання.

Наявність сильних за ресурсами (фінанси, люди, озброєння) терористичних угруповань притаманна державам, де є етнічні, релігійні проблеми й осередки сепаратизму. Такі приклади не злічити як в Азії, Африці, Латинській Америці, рідному СНД, так і в старій добрій бабусі Європі. Останні десятиліття минулого століття показали: найбільшою загрозою є терористичні організації, що мають міжнародний (транснаціональний) характер і пов’язані з організованими кримінальними співтовариствами. При цьому терористичні організації значною мірою переорієнтувалися з одиночних убивств або серійних вибухів звичайних вибухових речовин на активні спроби заволодіти ЗМЗ або виготовити його з подальшою загрозою його застосування.

Умовно акти ядерного тероризму можна класифікувати за такими категоріями:

  • підрив (загроза підриву) ядерного вибухового пристрою;
  • зараження радіоактивними матеріалами (радіоактивне зараження, як правило, має локальний характер);
  • диверсія на ядерних об’єктах як цивільного (АЕС та їхня інфраструктура), так і військового призначення (сховища ядерних матеріалів і ядерних боєприпасів).

Фахівці під терміном «ядерні матеріали» розуміють уран, плутоній, торій або їхні сполуки, а також опромінене паливо для ядерних реакторів. Уран може містити природні ізотопи, бути збідненим (менше 0,7% ізотопу 235) або збагаченим ізотопами 235 або 233. У свою чергу, високозбагачений уран містить 20 або більше відсотків ізотопу 235. Плутоній-239 (отриманий штучно) й ізотоп урану-235 є найпоширенішими я
дерними матеріалами (під ударами теплових або швидких нейтронів ядра цих елементів розщеплюються).

Під матеріалами, що розщеплюються, як правило, розуміють плутоній і високозбагачений уран. МАГАТЕ класифікує плутоній (не менше 80% ізотопу 238), високозбагачений уран і уран-233 як матеріали «прямого використання», тобто придатні для виготовлення зброї.

Крім інших компонентів, для створення ядерного пристрою потрібно лише 12 кілограмів високозбагаченого урану або 4 кілограми плутонію.

Ядерна зброя перебуває під суворим контролем і доступ до неї малоймовірний. Дещо реальніші напади терористів на ядерні боєприпаси, що транспортуються або демонтуються. Для виготовлення ядерного пристрою з палива для АЕС необхідна піврічна робота трьох-чотирьох лабораторій із надзвичайно складним устаткуванням і наявність кількох десятків професіоналів, що кардинально знижує можливість цієї загрози.

Таким чином, сьогодні доступ терористів до ядерних арсеналів практично зведено до нуля. Але небезпека переміщується в іншу площину: на думку багатьох експертів, найреальніша сьогодні загроза ядерного тероризму — ще напади на АЕС.

Термін «радіоактивні матеріали» охоплює ті з них, які не можна використати для створення ядерного вибухового пристрою (неспроможні підтримувати ядерну реакцію). Передусім це джерела іонізуючого випромінювання, що, зокрема, використовуються в промисловості, науці й медицині (америцій, кобальт, радій, стронцій і цезій).

Сьогодні виготовлення, переробка й міжнародні перевезення ядерного палива та їх відходів зростають: атомна енергетика генерує значну частину електроенергії світу — у 30 країнах працює 438 ядерних реакторів із загальною потужністю близько 351 ГВт, 651 дослідний ядерний реактор (діючих тільки 284), 250 заводів паливного циклу всіх стадій виробництва. Це підвищує імовірність несанкціонованого доступу до ядерних матеріалів (створення радіологічної зброї з радіоактивних відходів), що використовуються в атомній енергетиці, особливо в наукових центрах й атомних підводних човнах.

Безсумнівно, напад відносно легко озброєних терористів (із стрілецькою зброєю, вибуховими пристроями звичайних типів) або навіть лише загроза захоплення атомної станції можуть мати надзвичайно сильний психологічний ефект серед населення. Іншими словами, терористи, не виконавши свою загрозу до кінця (не завдавши шкоди АЕС), доб’ються бажаного для них ефекту — паніки, істерії, незначних людських і величезних матеріальних втрат.

Масштаби проблеми

Рівень ризику застосування ядерної зброї та радіоактивних матеріалів можна попередньо оцінити за загрозами скоєння актів ядерного тероризму і викраденнями ядерних матеріалів. На сьогодні не існує надійних і повних даних про нелегальне переміщення ядерних і радіоактивних матеріалів, а також про випадки ядерного шантажу. База даних МАГАТЕ, за станом на 31 березня 2001 р., зареєструвала понад 550 інцидентів нелегального переміщення ядерних і радіоактивних матеріалів, і тільки дві третини з них підтверджено країнами-учасницями. Кількості всіх перехоплених матеріалів не вистачило б для виготовлення навіть одного ядерного вибухового пристрою. Але проблема дуже серйозна. Нижче наводяться деякі дані, пов’язані з терористичними актами або, радше, з загрозою їх скоєння, а також найнебезпечніші випадки викрадення ядерних матеріалів:

  • 1975 р. — американська компанія Union Oil Co. Of California одержала від невідомих осіб лист із загрозою підірвати ядерний пристрій на одному з заводів компанії, якщо шантажистам не виплатять $100 тис.;
  • 80-ті роки — пуерто-риканські сепаратисти погрожували терактами проти ядерних об’єктів США;
  • 1987 р. — у Бразилії
    (м. Гоянія) через пошкодження викраденого контейнера з цезієм-137 загинуло четверо чоловік, 129 — одержали значні рівні опромінення, довелося дезактивувати 85 будинків та евакуювати 200 чоловік із 41 будинку, роботи зі знешкодження тривали півроку за участю 575 фахівців, видалено 3500 куб. м радіоактивних відходів;
  • 1990—1992 рр. — у Росії директори Смоленської та Курської АЕС одержали листи з погрозами підірвати або захопити АЕС;
  • 1992 р. — у Литві з Ігналінської АЕС викрадено касету ядерного палива, згодом (1997 р.) знайшли близько 50 кг радіоактивного урану, очевидно, витягнутого з цієї касети;
Pasyuk

Recent Posts

Великі надії на малі модульні реактори не справджуються

Перший проєкт міні-АЕС у США зупинено через зростання витрат на 53% .

5 місяців ago

Скільки відходів продукує атомна енергетика та як їх переробляють

Скільки відходів виробляє атомна галузь, що із ними роблять та скільки це коштує.

12 місяців ago

Що не так з планами будівництва дев’яти нових великих атомних енергоблоків? – висновки дискусії

Представники громадських організацій розповіли про те, що не так із планами збудувати 9 нових великих…

12 місяців ago

Хто будуватиме нові атомні блоки в Україні: коротка історія проєктів Westinghouse

Затримки у будівництві, здорожчання проєктів, судові позови щодо шахрайства та приховування інформації, а також банкрутство.

12 місяців ago

Westinghouse: огляд проєктів, аналіз проблем та невиконаних зобов’язань

Ми проаналізували Westinghouse, щоб зрозуміти, чи здатна компанія виконати свої обіцянки Україні.

12 місяців ago

Як нові атомні блоки можуть нашкодити українській безпеці, економіці і довкіллю

Чому Екодія запустила петицію проти будівництва 9 нових великих атомних блоків в Україні.

12 місяців ago