Чому французи втрачають інтерес до атомної енергетики - Атомна енергетика в Україні

Атомна енергетика

Чому французи втрачають інтерес до атомної енергетики

oldfrenchКраїна, яка приймає переговори з кліматичних питань цього року, ставить на гальма один з своїх найуспішніших способів контролю викидів вуглецю.

Франція, один з світових лідерів у сфері виробництва атомної енергії з низьким рівнем викидів, найближчим часом може звернути зі шляху, який привів її до цього.

Французи отримують понад три чверті своєї електроенергії від атомної енергетики – це найбільша частка у світі. Маючи велику кількість реакторів (58 реакторів), поступаючись за їх кількістю лише США (100 реакторів), Франція стала великим світовим експортером електроенергії і забезпечила можливість постачати дешеву електроенергію своєму населенню.

За даними Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку, Франція у 2013 році спожила 495 терават-годин електроенергії, виробила 551 ТВт і експортувала 47 ТВт (за останніми наявними даними). Це дозволило уникнути 31 млрд. метричних тонн викидів вуглекислого газу.

Тим не менш, в рамках виконання передвиборчої обіцянки уряд президента Франсуа Олланда прагне прийняти в липні закон, що закріпить зменшення використання ядерної енергії з метою диверсифікації виробництва електроенергії у Франції, в результаті чого частка АЕС у виробництві енергії зменшиться до 50 відсотків до 2025 року, оскільки країна приймає нові планові показники скорочення викидів парникових газів.

Такий крок є різкою зміною для однієї із знакових галузей Франції.

«Ядерна енергетика була, певною мірою, символом величі Франції», — сказав Бернар Лапонш, французький консультант з питань енергетики, який брав участь у розробці французьких реакторів атомних електростанцій першого покоління. «Вона стала джерелом національної гордості і в ній ніколи не було чіткого розподілу на цивільні та військові потреби».

Стандартна конструкція реактора допомагає розвитку

Після тестування своєї першої ядерної зброї у 1960 році французи переорієнтували свою інфраструктуру на збагачення і переробку урану на енергію. Країна вдвічі збільшила ставку на ядерну енергетику після нафтової кризи 1973 року, оскільки була переконана в гострій необхідності енергетичної безпеки, побудованій на внутрішньому джерелі. Рішення було оголошено на рівні центрального уряду і державної служби.

Французи експериментували зі своїми власними конструкціями, але зупинилися на американській конструкції реактору і швидко побудували такі реактори по всій країні, що, в свою чергу, дало можливість отримати один з найдешевших видів електроенергії в Європейському Союзі за збереження високого рівня безпеки. За даними Міністерства закордонних справ Франції в атомній галузі сьогодні працюють 220 тисяч осіб, виробляючи 2 відсотки валового внутрішнього продукту країни.

Арнульф Грублер, науковий співробітник Міжнародного інституту прикладного системного аналізу в Австрії, в 2010 році у статті, опублікованій у журналі “Energy Policy”, написав, що успіх Франції в галузі ядерної енергетики є результатом введення стандартної конструкції реакторів, централізованого прийняття рішень і впевненості, що уряд весь час підтримуватиме ядерну енергетику.

Ці фактори означали, що Франція могла будувати реактори швидше і експлуатувати їх дешевше за інших. Понад 76 відсотків від загальної кількості французьких реакторів були побудовані менш ніж за сім років, в той час як США за аналогічний період побудували лише 35 відсотків своїх реакторів. За оцінками, ядерна розбудова Франції коштувала країні близько 330 млрд. доларів, що дозволило встановити середню ціну за кіловат-годину на рівні 5 центів.

Якщо говорити про інший кінець ланцюжка поставок, французи вирішили переробляти свої ядерні відходи, суттєво скоротивши вимоги щодо утилізації. Сім’я з чотирьох осіб за понад 20 років споживання атомної електроенергії «наповнить» 35-мм контейнер для ядерних відходів.

Французький уряд на даний час володіє 90 відсотками компанії «Areva», що будує реактори атомних електростанцій, і 85 відсотками компанії «Electricité de France» (EDF), яка є їхнім оператором.

Протягом певного часу ця стратегія приносила дивіденди Франції, допомігши їй стати другою економікою Європейського Союзу після Німеччини.

Занепад «колишньої величі»

Тим не менш, деякі прорахунки і зміни на ринку привели галузь до кризового стану.

Після того, як була побудована достатня кількість реакторів, щоб задовольнити попит, будівельний сектор почав занепадати, враховуючи період, що нараховує десятиліття від моменту будівництва до реконструкції. Компанія «EDF», що уособлює колишню інноваційну велич галузі, здається, виснажилася, і є яскравим прикладом старіння знань в результаті тривалого періоду без досвіду ядерного будівництва», — пише Грублер.

Крім того, атомні електростанції за своєю природою є великими проектами і потрібні роки, щоб їх побудувати. Лапонш пояснив, що французька атомна промисловість передбачає попит на рівні 1000 ТВт, але внутрішні потреби становлять не більше 600 ТВт, утворюючи надлишок. На фоні економічного спаду і підвищення енергоефективності попит у Франції на електроенергію залишається незмінним або навіть зменшується (в деяких випадках).

Сьогодні деякі з реакторів Франції є застарілими, наприклад, найстаріший реактор Франції Фессенхайм 1, який був введений в експлуатацію в 1977 році. Чиновники повинні вирішити, чи варто інвестувати в дорогу модернізацію систем безпеки, щоб продовжувати його експлуатацію, або вивести його з експлуатації, що може обернутися іншою недешевою перспективою, яка може призвести до збільшення використання викопних видів палива для того, щоб задовольнити дефіцит виробництва електроенергії.

Нові реактори також «ведуть боротьбу». Атомні реактори «Areva» третього покоління сьогодні будуються компанією «EPR» на чотирьох ділянках: два у Китаї, один у Франції та один у Фінляндії. Будівництво всіх чотирьох реакторів відстає від графіка. Вартість будівництва французького та фінського реакторів збільшилась більше ніж в два рази в результаті неефективного контролю якості і управління.

«Вартість будівництва нового атомного реактора є надзвичайно високою», — заявив Ентоні Фрогатт, старший науковий співробітник «Chatham House», Міжнародного дослідницького центру. Він зазначив, що є способи, які дозволяють продовжити термін експлуатації існуючих реакторів, але модернізація швидко стає більш дорогою і деякі компоненти, наприклад, корпуси реакторів, не можуть бути замінені, тож поновлення ліцензії на експлуатацію лише відтермінує неминуче.

Незважаючи на те, що Франція скоротила обсяг ядерних відходів, це не вирішило проблему їхньої утилізації. Жодна країна з атомною енергетикою не має безпечного до експлуатації підземного могильника для радіоактивних відходів, а місця, запропоновані у Франції для їх будівництва, наражаються на опір громадськості, незважаючи на широку підтримку атомної енергетики.

З іншого боку, Франція є другим за величиною виробником та споживачем у сфері відновлюваних джерел енергії у Європі. Розвиток сонячної та вітрової енергії не може гармонійно поєднуватись з парком атомних електростанцій, які бажано експлуатувати на повну потужність, тому Франції необхідно знайти спосіб впоратися з цим дисбалансом, якщо вона хоче відповідати вимогам директиви Європейського Союзу щодо виробництва 20% своєї електроенергії за допомогою використання відновлюваних джерел до 2020 року.

Чи зможе викопне паливо заповнити прогалину?

Французька енергетична агенція «ADEME» нещодавно опублікувала доповідь, в якій стверджується, що з технічної і економічної точки зору Франції буде доцільно перейти до виробництва 100% електроенергії за допомогою відновлюваних джерел до 2050 року, але поширеність відновлюваних джерел енергії є прямою загрозою бізнес-моделі атомних електростанцій.

У той же час, низькі ціни на викопні види палива, такі як нафта і вугілля, підривають стимули щодо розвитку екологічно чистої енергії.

«Якщо коротко, це означає скорочення клієнтської бази [ядерної енергетики] і конкурентного ринку», — сказав Майкл Шнайдер, незалежний міжнародний консультант з питань енергетики. «Фінансово-економічна ситуація є вкрай поганою».

Газета «New York Times» повідомила, що компанія «Areva» перестала бути прибутковою з 2010 року. У 2014 році збиток компанії склав 4,8 млрд. євро і вона може звільнити до 6000 робітників. «EDF» може придбати частину бізнесу «Areva».

«Areva» не коментує цю інформацію, але підтримала зміни в напрямку розвитку енергетики Франції в електронному листі. «Цей закон є збалансованим, комплексно підходить до всіх проблем у сфері енергетики без протиставлення різних джерел енергії один проти іншого», пише прес-секретар компанії «Areva» Катрін Березовський. «Забезпечення збільшення частки відновлюваних джерел енергії, зберігаючи при цьому основну частку атомної енергії в структурі енергетики, ідеально відповідає прагненням «Areva».

В «EDF» проігнорували прохання надати коментарі.

На фоні зміни клімату, яка є більш серйозною проблемою, ніж енергетичне питання, згортання ядерної енергетики Франції викликає здивування. «Окрім як іронією долі ситуацію, коли розвинута країна, яка знизила частку вуглецю у своїй енергосистемі, вирішила рухатись у зворотному напрямі, не назвеш», — сказав Коен Армонд, виконавчий директор «Clean Air Task Force». «Складається враження, що всі сповнені оптимізму з приводу здатності заповнити цю прогалину.»

Щоб зупинити катастрофічну зміну клімату, світ повинен різко скоротити викиди від електростанцій протягом приблизно двох десятиліть, зазначив Коен. Франція є однією з небагатьох країн, яким це вдалося.

Цього року в Парижі зберуться представники різних країн світу, щоб розробити текст угоди щодо клімату; прихильники атомної енергетики, такі як Китай, і скептики, як Німеччина, пильно стежитимуть за Францією, щоб побачити, чи буде французький експеримент відстоювати свої підходи до енергетики.

Автор: Умар Ірфан, репортер «Е&Е»
«ClimateWire»: понеділок, 29 червня 2015 р.