Чи необхідно нам підтримувати розвиток атомної енергетики для збереження екології?

Це запитання варте мільярда доларів. Чи ядерна енергія врятує світ від глобального потепління? Атомні електростанція протягом свого життєвого циклу практично не виробляють викидів вуглецю, але мають високу вартість будівництва і екологи стверджують, що ці кошти було б краще витратити на будівництво відновлювальних джерел енергії.

Проте, якщо вірити новій доповіді, опублікованій Агентством з ядерної енергії (АЯЕ) у Франції, яка розглядала три варіанта розвитку подій, збільшене енергоспоживання і ціни на викопні види палива, що зростають, можуть переконати уряди в будь-якому випадку прийняти атомну енергетику. По-перше, якщо відновлювальні джерела енергії і технологія вловлювання вуглецю виявляться доволі успішними, громадське схвалення атомної енергетики буде низьким, реактори, що застарівають, буде замінено на новіші реактори із дещо більшою потужністю, проте не буде побудовано жодних додаткових АЕС.

Загалом АЯЕ підраховує, що до 2050 року встановлена потужність АЕС зросте до 580 ГВт електроенергії в цілому світі, у порівнянні із всього лише 370 ГВт станом на 2007 рік.

При другому варіанті, відновлювальні джерела постачання електроенергії не відповідають своїй очікуваній потужності, так що наше покладання на атомну енергетику у майбутньому повинно бути навіть ще більшим. У цьому разі атомна енергетика забезпечуватиме 1400 ГВт електроенергії у 2050 році – приблизно 12,5% прогнозованого енергоспоживання.

Зрештою автори розглянули те, чи можуть уряди поступово відмовитися від атомної енергетики, проте вони вважають „малоймовірним”, що інші джерела можуть повністю задовольнити енергоспоживання, що зросте.

„Білий слон”

Експерт з енергетичних питань Кембріджського партнерства з енергетичних досліджень (Cambridge Energy Research Associates) у Парижі, Франція, Фаб’єн Роке (Fabien Roques) вважає, що варіант із 1400 ГВт є нереальним, враховуючи повільний темп будівництва.

„Враховуючи труднощі для основних частин атомних електростанцій, малоймовірно, що темп розгортання атомної енергетики можна буде реалістично розтягнути до понад 680 ГВт у 2030 році”, – каже він.

Учасники кампанії із захисту навколишнього середовища також кажуть, що ця доповідь їх не переконала.

„Плани уряду щодо заміни поточного покоління атомних електростанцій навряд чи забезпечить більше 10% наших енергетичних потреб”, – каже активіст антиядерного руху організації „Друзі Землі – Великобританія” Ніл Крамптон (Neil Crumpton).

„Розвиток понад цей може зайняти десятиліття”, – каже він. „Необхідні термінові дії щодо скорочення викидів, але кидання більшої кількості грошей на білого слона є дорогим і небезпечним відволіканням”.

Деінде сьогодні можна було побачити ще одне підтвердження того, що більша кількість країн зараз вивчає питання інвестування в атомну енергетику. Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Могамед ЕльБарадей (Mohamed ElBaradei) сьогодні оголосив, що „не менше 50 країн повідомили МАГАТЕ, що вони розмірковують про запровадження в себе атомної енергетики”, у своїй промові з нагоди 50-их роковин ОЕСР.

Ці країни включають Туреччину, Єгипет, В’єтнам та Нігерію. Окрім того, він відзначає, що до 2020 року Китай у п’ять разів збільшить потужність своїх АЕС, а Росія планує подвоїти своє виробництво ядерної енергії за той ж період.

Девід Робсон (David Robson)

„НЬЮ САЕНТИСТ” („NEW SCIENTIST”)