За останні три місяці винесення радіоактивних сполук разом із водою річки Прип’ять сягнуло 6 кюрі, це значний обсяг забруднюючих речовин, у якому щосекунди відбувається радіоактивний розпад 240 мільярдів атомів. Зростання витоку радіації із зони викликане весняною повінню і тим, що на першочергові заходи з ліквідації аварії бракує коштів, заявив у середу голова Чорнобильської територіальної профспілки атомників Микола Тетерін.
«Через підняття рівня ґрунтових вод більшість захоронень радіоактивних відходів нині підтоплені. Підземні води з радіонуклідами надходять у Прип’ять, як результат – у Дніпрі концентрація паладію, наприклад, у 50 разів більша, аніж до аварії, і не зменшується. На перепоховання цих відходів бракує коштів. А чим довше ми, вибачте на слові, будемо колупатися, тим більше кюрі витече у Дніпро», – обурюється Микола Тетерін.
Голова Атомпрофспілки Валерій Матов повідомив, що загалом роботи у зоні відчуження недофінансовуються приблизно на сорок відсотків. Як наслідок, зростає імовірність аварійних ситуацій на ЧАЕС.
«Приклад: працівники Чорнобильської зони, які готують майданчик для спорудження нового укриття, звертаються по засоби індивідуального захисту та інші необхідні речі до закордонних фірм, що ведуть будівництво. Ми просимо в іноземців матеріальної допомоги на ті потреби, які має забезпечувати наш бюджет, і це соромно», – стверджує Валерій Матов.
Найбільша небезпека – недофінансування укриття
Недофінансування ліквідації аварії на ЧАЕС може мати згубні наслідки – із цим погоджується і екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін. Однак він вважає найбільшими ризиками зовсім не ті, про які згадують профспілкові діячі.
«Дивує час, обраний профспілками, щоб заявити про недофінансування зони відчуження: після аварії в Японії та напередодні 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Чи не є це спробою привернути до себе увагу? Навіть якщо на допоміжні роботи, які вони згадують, буде виділено 150% коштів, це не убезпечить нас від наслідків аварії. Головна проблема, – продовжує екс-міністр, – це недофінансування будівництва нового укриття, яке може захистити довкілля від радіації, що міститься в четвертому енергоблоці. Укриття-конфайнмент мало бути збудованим ще кілька років тому, однак з вини України та закордонних учасників проекту з’явиться не раніше як 2015 року».
Між тим директор Державної агенції з управління зоною відчуження Володимир Холоша на зустрічі з керівництвом ЄБРР запевнив, що Україна забезпечує зону відчуження всім необхідним для нормального перебігу будівництва укриття та інших об’єктів.
«Із 22 завдань на об’єкті «Укриття» 16 Україна вже виконала. Серед них – заходи для охорони об’єкту, контроль радіаційної безпеки, підготовлена інфраструктура. Підготовлений майданчик для будівництва, вириті котловани… Окрім коштів, які ми вкладаємо до фонду «Укриття», є й бюджетні програми – додатковий тягар, який несе Україна», – зауважив Володимир Холоша.
За офіційними даними, щорічні витрати України на підтримання зони відчуження у безпечному стані сягають 60 мільйонів доларів. Профспілки атомників стверджують, що ця сума принаймні удвічі менша за необхідний мінімум.
Євген Солонина, radiosvoboda.org
Перший проєкт міні-АЕС у США зупинено через зростання витрат на 53% .
Скільки відходів виробляє атомна галузь, що із ними роблять та скільки це коштує.
Представники громадських організацій розповіли про те, що не так із планами збудувати 9 нових великих…
Затримки у будівництві, здорожчання проєктів, судові позови щодо шахрайства та приховування інформації, а також банкрутство.
Ми проаналізували Westinghouse, щоб зрозуміти, чи здатна компанія виконати свої обіцянки Україні.
Чому Екодія запустила петицію проти будівництва 9 нових великих атомних блоків в Україні.