Дослідники намагаються привернути увагу до безпеки АЕС у кризових країнах.
Країни, які перебувають у кризовій ситуації, не можуть гарантувати атомну безпеку. Про це у четвер, 20 квітня, повідомив дослідницький Öko-Institut з Фрайбурга. Безпеці ядерних об’єктів у кризових зонах загрожують не лише цілеспрямовані напади, але й наслідки політичної та економічної нестабільності, пов’язані з ослабленням або навіть саморозпуском державних структур, вважають експерти інституту.
“Використання атомної енергії потребує комплексної інституційної та матеріальної інфраструктури безпеки. Міждержавні або внутрішньодержавні конфлікти можуть зумисно або випадково знищити цю інфраструктуру, що в найгіршому разі може призвести до атомної катастрофи, – каже дослідниця Öko-Institut Вероніка Устохалова (Veronika Ustohalova). – Уражена кризою країна має так багато проблем, що не може гарантувати відповідних заходів безпеки”.
Дослідники наводять приклад підриву ліній електропередач до Криму в листопаді 2015 року, внаслідок чого довелося провести аварійне розвантаження Запорізької АЕС.
На прикладі України експерти Öko-Institut попереджають, що зв’язку між внутрішніми або міждержавними конфліктами та атомною безпекою приділяється замало уваги. Зокрема, стверджується, що зараз заходи безпеки на українських АЕС уможливлює “лише масивна фінансова підтримка з-за кордону”. “Урядова криза, бідність та корупція ускладнюють втілення будь-яких заходів підтримки. У цій ситуації ні уряд, ні відповідальні органи не мають необхідного повного контролю над радіоактивними матеріалами. Безпечна експлуатація атомних об’єктів не може бути гарантована у необхідному обсязі”, – вважає Устохалова.
Також вона звертає увагу на те, що нерозв’язаним залишається питання утилізації українського відпрацьованого ядерного палива, яке зараз Україна відправляє на переробку в Росію. Проблемою в німецькому інституті назвали також ситуацію, коли постачальник палива або запасних елементів розташований за кордоном, “можливо, у країні, яка стала стороною конфлікту”.
Дослідники також звернули увагу на те, наскільки українська енергетика залежить від атомної генерації. “Залежність України в енергетичному секторі від атомної енергії та необхідність покладатися на неї в майбутньому викликає занепокоєння та вимагає інтенсивних зусиль з покращення атомної безпеки”, – вважає дослідник інституту Маттіас Енґлерт (Matthias Englert).
Джерело: dw.com
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.
Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.