Categories: Новини

Ризики ядерних реакторів

Цей звіт ґрунтується на звіті Грінпіс Інтернешнл «Ризики, пов’язані з ядерними реакторами, небезпека експлуатації ядерної технології у XXI столітті», опублікованому у квітні 2005р. Наведені тут розділи містять огляд характеристик і недоліків, притаманнихосновним типам конструкцій експлуатованих на сьогодні реакторів, і обговорюють "старіння" діючих реакторів; третя частина містить огляд загрози тероризму,спрямованого на атомну енергетику.

Основні висновки цього звіту такі:
• Усі експлуатовані нині реактори мають дуже серйозні недоліки у системах безпеки, і ці недоліки неможливо виправити оновленням систем безпеки;

• Масштабна аварія на легководному реакторі – більшість реакторів є саметакими – може спричинити до радіоактивних викидів, еквівалентних кільком Чорнобилям, або 1 000 атомних бомб;

• Проектовані нові лінії реакторів подаються як в основному безпечні. Але окрімвласних специфічних проблем з безпекою, ці нові реактори вимагають величезних коштів на розробку, з непевними результатами;

• Середній вік існуючих реакторів складає близько двадцяти одного року, і багатокраїн планують експлуатувати існуючі реактори і після закінчення передбаченого конструкцією терміну експлуатації. Це приводить до деградації критичнихелементів і зростання кількості серйозних аварій. Механізми деградації матеріалівунаслідок старіння погано вивчені і їх дію важко передбачити;

• Дерегуляція (лібералізація) ринків електроенергії змусила енергогенеруючікомпанії зменшити інвестиції, пов’язані з безпекою, і обмежити чисельністьперсоналу. Енергогенеруючі компанії також підвищують експлуатаційні параметри реакторів, збільшуючи тиск у реакторі, робочу температуру та ступінь згорянняпалива. Це прискорює старіння і зменшує запас безпеки. Регуляторні органиатомної енергетики не завжди спроможні впоратися з цим новим станом речей;

• Неможливо достатньо захистити реактори від загрози тероризму. Крім падіння великого літака на реакторний корпус, існує кілька інших сценаріїв, які можуть мати катастрофічні наслідки.

Ризики ядерних реакторів

Pasyuk

Recent Posts

Як Британія «застрягла» з будівництвом АЕС: чому Україні варто придивитися до цього досвіду

Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.

2 тижні ago

Фламанвільський урок: чому провал французького реактора нового покоління має стати застереженням для України

Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…

3 місяці ago

68% українців проти добудови Хмельницької АЕС під час війни – дослідження

Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.

6 місяців ago

Ставлення населення до атомної енергетики – результати соціологічного дослідження

Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.

6 місяців ago

Сонячні панелі чи атомні енергоблоки: що дасть енергетичну незалежність Україні швидше?

Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.

7 місяців ago

Загроза для енергетики України: у Верховній Раді можуть ухвалити законопроєкт №11392

Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.

9 місяців ago