Вартість та терміни повної ліквідації італійських атомних реакторів зростає.

Згідно із доповіддю Єврокомісії, яка представлена перед Європейським парламентом в четвер, виведення із експлуатації експериментальних атомних реакторів, які працюють з 1959 року в Іспрі на півночі Італії потребує більше коштів та часу, ніж очікувалося.

Єврокомісія доповідає перед Комітетом Європарламенту з питань енергетики про діяльність Спільного Дослідницького Центру з виведення з експлуатації ядерних установок та управління ліквідацією радіоактивних відходів в межах Угоди про Євроатом.

В доповіді йдеться про діяльність Центру протягом періоду 2004-2008 років, коли
він приймав участь у виведенні із експлуатації енергооб’єктів у Бельгії (м. Гіль), Німеччині
(м. Карлсруе) та Нідерландах (м. Петтен), а також енергооб’єктів в Італії. Однак, основна його діяльність була зосереджена на об’єкті в м. Іспра, оскільки на цей момент на інших об’єктах роботи з виведення їх з експлуатації є відносно обмеженими, у зв’язку із тим, що вони експлуатація ядерних енергоблоків була подовжена.

Італія погодилася закрити усі свої енергетичні ядерні установки після того, як за результатами національного референдуму 1988 року було прийнято рішення припинити використання атомної енергії після подій на Чорнобильській АЕС в Україні, які сталися за рік до того.

Єврокомісія відзначила, що було досягнуто «значного прогресу» з моменту останнього представлення доповіді перед Європейським Парламентом в 2004 році щодо «виведення ядерних матеріалів та введення в експлуатацію кількох установок для переробки та характеризації відходів.» Хоча далі йдеться про те, що «спільний влив зовнішніх та внутрішніх факторів, таких як порядок організації матеріально-технічного забезпечення і підрядних робіт, сповільнили деякі основні роботи за програмою Іспра, та призвели до збільшення витрат та часових рамок проекту.» Також за словами Єврокомісії, тепер очікується, що проект перевищить свій бюджет на 6% та для того, щоб радіоактивні відходи з Іспри були відправлені в остаточне національне сховище, необхідно буде ще вісім років.

Спочатку в Спільному Дослідницькому Центрі планували, що починаючи із 2012 року можна буде відправляти відходи з Іспри в остаточне національне сховище радіоактивних відходів, проте у зв’язку із невизначеностями пов’язаними із розміщенням місця для захоронення відходів, що виникли в 2003 році, на відкриття сховища варто розраховувати не раніше ніж в 2020 році, йдеться в доповіді ЄК.

За відсутності в Італії остаточного національного сховища, 12 тис. куб. м відходів з Іспри необхідно зберігати у проміжному сховищі відпрацьованого палива, проект якого зараз розробляється Спільним Дослідницьким Центром. За словами Єврокомісії, відходи можуть зберігатися в такому сховищі до 50 років.

Тим часом, більшість відходів з Іспри відправлено закордон на переробку.

«Платтс», Лондон