заходів, таких як політика нерозповсюдження, спеціальні заходи по контролю експорта, відбір персоналу, і програми надійності штатних працівників є самі по собі додатковим доказом того, що ризики розповсюдженні є реальними.
Протягом періоду холодної війни тривоги щодо ядерної “дифузії” чи “поширення” зосереджувалися на державах, які намагалися отримати матеріали, технологію або ноу-хау для ядерної зброї. Багато різних країн і їхні ядерні програми попали під підозру. В шестидесятих і на початку семидесятих Німеччина, Індія, Японія і Швеція були між країнами, на які дуже пильно дивилися. В середині семидесятих і протягом восьмидесятих Аргентина, Бразилія, Єгипет, Індія, Іран, Ірак, Пакистан, Південна Корея, Тайвань і Південна Африка були тими країнами, щодо яких існувало занепокоєння. Від дев’яностих Іран, Ірак, Пакистан і Південна Корея перебувають на верхніх рядках списку. Майже до всіх неядерних країн, які розпочинали або велироботу над коротко- або довготерміновими програмами в галузі ядерних дослідженьабо ядерної енергії, були питання щодо їх ядерних намірів.
За даними МАГАТЕ, перші комерційні ММР у США та Канаді можуть з’явитися не раніше початку…
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.