Частково цей очевидний парадокс легко пояснюється різницею між затратами лише на підтримку виробництва енергії на атомних електростанціях, які звичайно розглядаються як порівняно низькі, та загальними витратами на ядерну енергетику – включаючи повернення затрат на будівництво, – які є істотно вищими. Таким чином, якщо атомна електростанція вже побудована, економічно доцільно тримати її в експлуатації, навіть за умови, що загальні видатки на виробництво електроенергії, включно із затратами на будівництво, вищі, ніж інші альтернативи.
Затрати на будівництво станції є "втраченими" коштами, які не можна повернути, а додаткові витрати на генерацію додаткової кіловат-години (кВт) можуть бути малими. Однак, більшу частину розходжень між економікою існуючих станцій і прогнозами щодо майбутніх станцій можна пояснити лише детальним аналізом різних припущень щодо, наприклад, ефективності використання та поточних затрат, які не випливають з очевидністю з заявлених в заголовках цифр.
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.
Нове положення несподівано відкрило шлях до закупівлі реакторного обладнання російського виробництва з Болгарії.