За словами провідного спостерігача з питань енергетики, рахунок на закриття та відновлення територій від застарілих ядерних реакторів у світі перевищить 100 млрд.$ протягом найближчих 25 років, зауваживши, що уряди цей ризик недооцінюють.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своїй щорічній доповіді відзначає, що «є багато невизначеності» щодо витрат на виведення з експлуатації майже 200 реакторів, які підлягають закриттю до 2040 року, що свідчить про обмежений досвід урядів з безпечного демонтажу атомних електростанцій. В останні 40 років, тільки 10 реакторів були закриті.
Як заявив головний економіст МЕА Фатіх Бірол журналу «Файненшл Таймс» (Financial Times): «Це та галузь, яка вимагає термінового розгляду».
МЕА закликає регуляторні і комунальні служби виділити достатню кількість коштів для покриття майбутніх витрат.
Оцінки витрат на відновлення територій містяться у огляді «Світової енергетики» МЕА, до якого цього року увійшов комплексний аналіз глобальної ядерної промисловості.
Питання про економіку та ядерну енергетику неодмінно виникають у той час, коли такі країни, як Китай і Великобританія наполегливо просувають амбітні програмами з будівництва нових реакторів.
У багатьох країнах ядерна енергетика розглядається як ефективний шлях до скорочення своїх викидів вуглекислого газу та зменшення залежності від імпорту енергоносіїв.
Уряди, які проводять політику поширення ядерної енергетики, вже давно підпадають під критику за применшення повної вартості усього терміну служби діючих реакторів, куди також входить їх закриття та очищення територій.
Були загострені питання безпеки, що трагічно відобразилися у катастрофі на Фукусімі2011 року,після якої й досі залишається невирішеним питання ? як позбавитись радіоактивних ядерних відходів.
МЕА заявила, що до 2040 року кількість відпрацьованого ядерного палива подвоїться і стане більше 700 тисяч тон.
Навіть зараз, як зазначив пан Бірол, «після того, як близько 60 років тому запрацювала перша АЕС, ще жодна країна не відкрила постійного місця захоронення промислових відходів високого рівня».
Пол Дорфман з Інституту енергетики Університетського коледжу у Лондоні зазначив, що 100 млрд. $ від МЕА ? це лише витрати на зняття з експлуатації, без урахування коштів на перманентну утилізацію відходів.
«Власні витрати однієї тільки Британії на виведення з експлуатації та утилізацію становлять 85 млрд ?. Відтак, можете собі уявити ті астрономічні витрати, що пов’язані з ядерною енергетикою», ? сказав він.
Ендрю Шеррі, директор Інституту ядерної енергетики Манчестерського університету у Далтоні, зауважив, що сплеск виходу на пенсію атомних енергоносіїв «стимулюватиме цей сектор до пошуку засобів зменшення обсягів виробництва високого рівня, призведе до зменшення радіоактивних відходів і налагодження процесів виведення з експлуатації та управління відходами».
Порушуючи більш широкі питання, які торкаються глобальної енергетичної безпеки, пан Бірол підкреслив, що наразі нафтовий ринок є добре укомплектований, але, незважаючи на це, виробництво нафти,починаючи з 2020 року і надалі ? може виявитись нижчим за очікуване.
«Ті обставини, в якихми знаходимось зараз, не повинні затуляти нам очі на проблеми, що можуть очікувати на нас з-за рогу;адже світ все більше покладається лише на купку виробників», ? додав пан Бірол.
«Видобуток сланцевого мастила у США почне вирівнюватись на початку наступного десятиліття. Процес розробки родовищ на глибоководних територіях Бразилії буде складним і капіталомістким, а відсутність інвестицій на тлі загроз безпеці у таких регіонах, як Ірак ? сприятиме наростанню все більшого стресу на ринку нафти», ? сказав він.
«Ми бачимо, що більше половини приросту близькосхідного виробництва йде за рахунок Іраку. Але задля таких поставок вкладати у виробництво необхідно близько 15 млрд.$ на рік. Ризик полягає у тому, що існуюча на даний час нестабільність буде стримувати інвестиції і, як наслідок, ми зможемо побачити дефіцит у поставках».
Джерело: Financial Times, фото npl.co.uk