Пройшли громадські слухання, парламент ухвалить закон, і в Україні побудують сховище відпрацьованого ядерного палива. Незважаючи на загальнодержавний одобрямс, вчені й екологи висловлюють серйозні претензії.
Рішення про будівництво СВЯП американською корпорацією Holtec Іnternatіonal було узвалене 9 грудня 2005 р. Був навіть проведений міжнародний тендер. Компанія запропонувала впровадити в Україні власну технологію “сухого” зберігання ВЯП, апробовану в США, Швейцарії й Іспанії.
Спорудження є чимось схожим на склянку з нержавіючої сталі. У ньому знаходяться секції, розділені нейтроннопоглинаючим матеріалом, в які поміщають тепловиділяючі зборки (ТВЗ), накачують інертний газ і заварюють. НАЕК “Енергоатом” запевняє, що такий спосіб зберігання – сучасний і надійний. Екологи цьому не вірять.
ЗАПОРІЗЬКА ІНІЦІАТИВА
Про необхідність створення в Україні власного СВЯП говорять із моменту здобуття незалежності, тому що було незрозуміло, чи буде Росія приймати відпрацьоване паливо наших АЕС. Першою занепокоїлась Запорізька АЕС (ЗАЕС) і побудувала СВЯП на своїй території.
“У свій час ми зрозуміли, що не зможемо возити відходи на переробку до Росії, якщо вона відмовиться приймати їх, – розповідає “24” начальник управління інформації й зв’язків із громадськістю ЗАЕС Сергій Шимчев. – Чим це може загрожувати станції? Справа в тому, що у будь-який момент роботи атомного блоку в так званому басейні витримки й перевантаження повинне знайтися місце, щоб все завантаження атомного реактора вивантажити в цей басейн. Якщо він заповнений, блок має бути зупинений”.
Щоб убезпечити себе, побудували СВЯП. Відходи, які зберігаються там, можна переробляти. Але поки це дорого, тому на станції вважають за доцільне відкласти проблему на 50-100 років (саме стільки часу “відміряли” СВЯП).
У свій час атомники визначили: будувати СВЯП біля кожної станції – на 20% дорожче, ніж створити одне сховище й звозити туди відходи з усієї України. Якраз тут і “виник” Holtec Іnternatіonal зі своїм проектом сховища.
ЧОРНОБИЛЬ-2058
Директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України Емлен Соботович у коментарі “24” сказав, що не можна будувати наземне спорудження, що може стати принадою для потенційних диверсантів: “Те, що збираються будувати (проект Holtec Іnternatіonal. – “24”), – це вчорашній день. Це стандартний СВЯП, такий же безпечний, як і аналоги. Але справа не в цьому. Я вважаю, що контейнери з відходами не можна залишати на поверхні. Їх треба закопати хоча б на 20-30 метрів під землю. Це не тільки обійдеться дешевше, але й захистить нас від різних несподіванок”.
Крім того, представники Зелених відзначають: товщина стінки трубки тепловиділяючого елемента, де будуть зберігатися “таблетки” ядерного палива, менше міліметра, і жоден завод-виготовлювач ядерного палива не дав гарантії, що стінки не зруйнуються протягом хоча б 50 років після вивантаження відходів з реактора.
Володимир Усатенко, експерт Національної комісії радіаційного захисту населення України, повністю підтримує ці побоювання і впевнений у тім, що за час експлуатації сховища стінки розваляться. Невідомо також, відзначає він, яким чином через 50 або 100 років будуть перевантажувати це паливо в нові контейнери. Немає гарантій, що сама конструкція вистоїть весь цей час.
Правда, інженери Holtec запевняють, що сховищу не страшне навіть падіння на нього літака. Кому вірити – невідомо, а перевірити страшно. От і виникають питання, відповіді на які не може дати ніхто: що буде з ВЯП через 50 або 100 років. “Холтековську” технологію експлуатують лише близько 20 років. Поки претензій немає. Поки.
Тому, вважають екологи, від гріха подалі краще складати ВЯП у сховищах, побудованих у стабільних геологічних породах на великій глибині. І не зважати на мільярдні витрати. Таке рішення дозволить забути про проблему ядерних відходів на сотні років.
Фахівці “Енергоатому” налаштовані занадто вже оптимістично. За їхніми підрахунками, загальні витрати на оплату переробки в Росії всього ВЯП Південно-Української, Хмельницької й Рівненської АЕС складуть майже $2 млрд., а створення й експлуатація протягом століття власного сховища – близько $520 млн. Якщо виникнуть якісь проблеми, можна, як запевняють атомники, просто перевантажити контейнери з ВЯП з однієї оболонки в іншу.
Зрозуміло, це все в теорії. На практиці ніхто не перевіряв.
Джерело: 24.ua
