Перші ознаки старіння реакторів виявити важко, адже вони виникають на мікроскопічному рівні структури матеріалів, і тому, як правило, стають очевидними тільки після того, як аварія уже відбулася. Інспектори, які досліджують блоки на РАЕС, можуть дати лише приблизну оцінку стану обладнання. Наприклад, ймовірність значної аварії на АЕС оцінюють як 10-5 (одна аварія на сто тисяч років), а насправді такі аварії стаються раз на кілька років. Тому навіть після детального огляду все одно лишається значна ймовірність аварії на РАЕС, а зі збільшенням віку АЕС ймовірність аварії зростає.
„Варто додати, що найстаріші в Україні реактори типу ВВЕР-440, термін експлуатації яких зараз планують подовжити в Україні, Асоціація західноєвропейських органів ядерного регулювання визнала такими, безпеку яких неможливо підняти до прийнятного рівня, – розповідає Андрій Мартинюк, голова ради громадської організації «Екоклуб» (Рівне). – Разом із тим, Верховна Рада роками витрачала кошти зняття з експлуатації на цілі, далекі від цього. Тобто, ситуація, м’яко кажучи, дивна: старі блоки небезпечні, але гроші на їх зняття з експлуатації уже давно витрачені на невідомо що».
Друга причина: подовження експлуатації цих двох реакторів робить Україну більш залежною від одного виробника ядерного палива – російської компанії ТВЕЛ, яка єдина в світі виробляє паливо для цих двох застарілих реакторів. Для решти ядерних блоків Україна ще може купувати ядерне паливо у інших постачальників, але саме для цих, найстаріших в Україні, – ні.
Наступна причина – економічна недоцільність.
„Сьогодні в нашій країні та її сусідів немає такого попиту на електроенергію, щоб задіяти всі українські атомні блоки – це означає, що кошти, які інвестували в блоки, ніколи не повернуться. Тариф на атомну електроенергію не покриває витрати на вирішення проблеми радіоактивних відходів АЕС та її закриття, тому робота старих енергоблоків не лише не принесе прибутків, а навпаки – принесе збитки”, – каже координатор енергетичної програми НЕЦУ Артур Денисенко.
„Перший та другий реактори РАЕС такі старі, що їх все одно доведеться колись закривати. І їхнє закриття пізніше коштуватиме набагато більше, ніж коштує зараз. Поки немає попиту на електроенергію саме від цих блоків, варто почати їх закривати – це і зекономить державні кошти, і не загрожуватиме населенню та природі України”, – каже експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.
На думку експертів Національного екологічного центру України, найкращим рішенням з точки зору енергетичної, екологічної безпеки та економічної доцільності є поступове виведення з експлуатації старих атомних енергоблоків по закінченню терміну їх експлуатації. Гроші, які планують витратити на їхнє подовження, варто було би направити на підвищення енергоефективності в промисловості і житловому господарстві.
Дослідження НЕЦУ «Експлуатація ядерних енергоблоків у понадпроектний термін. Світова практика і особливості процесу в Україні:
За додатковою інформацією звертайтесь:
Дмитро Хмара
експерт з питань енергетики
Національного екологічного центру України
тел.: 044 353 78 41, 050 693 24 04
dmytro.khmara [at] necu.org.ua
www.atom.org.ua
Андрій Мартинюк,
Голова ради громадської організації «Екоклуб», Рівне
тел.: (0362) 23 70 24, 097 235 92 32
office at ecoclubrivne.org
www.ecoclubrivne.org
Артур Денисенко,
Координатор енергетичної програми НЕЦУ
тел.: 044 353 78 41, 067 947 28 47
arthur.denisenko [at] necu.org.ua
www.atom.org.ua
За даними МАГАТЕ, перші комерційні ММР у США та Канаді можуть з’явитися не раніше початку…
Її планували запустити 2025 року, але перший реактор запрацює не раніше 2029-го.
Жоден такий реактор у світі не був завершений у строк і в межах бюджету: у…
Найбільше занепокоєння викликають радіоактивні відходи: 80% респондентів вважають це головною проблемою атомної енергетики.
Дослідження ставлення населення до атомної енергетики провела агенція Info Sapiens на замовлення Екодії.
Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, а там один із пріоритетів – Європейський зелений курс.