Державна атомна компанія «Енергоатом» підписала меморандум з американською компанією Westinghouse Electric Company, за яким планує збудувати 9 нових великих атомних блоків в Україні. Активісти ГО Екодія запустили петицію до Кабміну із закликом зупинити ці плани, адже вони загрожують безпеці українського народу, економіки і довкілля.
5 травня представники громадських організацій розповідали про те, що не так із планами збудувати 9 нових великих атомних енергоблоків із Westinghouse на пресконференції в Укрінформі. Модерувала зустріч Ірина Кондратенко, координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Переглянути запис можна тут.
Одними з проблем таких планів вважають ненадійність компанії, яка має будувати нові блоки. Її попередні проєкти у США відзначилися численними затримками і здорожчанням. Будівництво двох енергоблоків на АЕС Ві-Сі Саммер через ці проблеми зупинилося взагалі. Ще два блоки на АЕС Вогтль будуються із затримкою у понад 6 років та здорожчали із очікуваних 14 до 30 млрд доларів. А безпечність реакторів також викликає сумніви, адже задля їх здешевшення до конструкції реаторів попереднього покоління внесли зміни – зокрема, замінили зовнішній захисний «щит» на менш надійний.
«Хоча Westinghouse поставила собі за ціль зменшити вартість реакторів, це суперечить повоєнним планам України. Реактори мали б проєктувати із врахуванням потенційних небезпек, тобто більш захищеними від можливих нових атак, що у свою чергу означатиме їх здорожчання. При тому, що попередні проєкти Westinghouse і без того вартували колосальних коштів. Чи готові ми заплатити за 9 нових енергоблоків із власних гаманців та ризикнути тим, щоб так ніколи і не отримати з них енергію?», – коментує Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики ГО Екодія.
Також плани будівництва нових атомних блоків не враховують потенційних ризиків, пов’язаних із нестачею води для охолодження реакторів. За попередніми даними, 2 з цих енергоблоків планують звести у південній частині України, яка й без того найбільш вразлива до нестачі водних ресурсів, хоча такі проблеми є й у інших регіонах країни. Наприклад, у 2015 на Рівненській АЕС доводилося вимикати одну з турбін, бо рівень води у річці Стир, яка забезпечує РАЕС водою, впав до мінімуму через посуху. Дослідження Екодії показує, що через зміну клімату до 2050 року дефіцит водних ресурсів буде зростати, особливо у спекотні місяці, коли АЕС найбільше потребує води.
«Недоцільно планувати будівництво нових атомних енергоблоків, оскільки вже збудовані мали проблеми з нестачею води для охолодження. На Хмельницькій атомній електростанції зараз планують будівництво двох нових енергоблоків – п’ятого та шостого. Навіть із двома діючими, станція була змушена підкачувати воду з річки Горинь, попри те, що для наповнення ставка-охолоджувача повністю забрали одну із її приток. Це сталося ще до 2020 року, коли у річках України зафіксували один із найнижчих рівнів води за всю історію спостережень. Додатковий забір води просто зруйнує екосистему усієї річки Горинь. Тож перед нами постане вибір: охолоджувати реактор чи забезпечувати питною водою людей, сільське господарство?», – говорить Ольга Лящук, координаторка проєктів ГО Екоклуб.
Вагоме питання також у тому, де брати кошти на такі проєкти. Постійне здорожачння атомних технологій та одночасне здешевшання технологій відновлюваної енергетики вже призвели до того, що будівництво нових атомних потужностей у світі різко скоротилося. Найбільше нових блоків нині будує росія завдяки тому, що «Росатом» має державну підтримку. Очевидно, що власних грошей ні Україна, ні «Енергоатом» на нові атомні блоки не мають, тож доведеться брати позики.
«Міжнародні банки розвитку не фінансують нові атомні проєкти. Отримати кошти від комерційних банків також складно, адже знадобляться величезні суми, а в інвесторів не буде певності у тому, коли реактори запрацюють та зможуть приносити кошти, з яких клієнт повертатиме кредит. Оскільки «Енергоатом» – це державна компанія, вона може розраховувати на державні гарантії від України. Тобто кошти дадуть, якщо громадяни України підпишуться під тим, що вони готові віддавати позичене незалежно від того, коли нові атомні блоки запрацюють і чи запрацюють вони узагалі», – пояснює Олексій Пасюк, програмний координатор CEE Bankwatch Network.
Крім того, плани будувати нові атомні блоки – це серйозна загроза для відбудови українського енергетичного сектору, адже демонструє пріоритети у відновленні України. Витрачати кошти на атомну енергетику – означає ще й відтягувати фінансування від розбудови відновлюваної енергетики, яка вже зараз дешевша безпечніша та здатна задовольнити потребу в заміщенні вугільної електрогенерації в короткостроковій перспективі, адже на відміну від атомної генерації не потребує десятків років на зведення. І тільки вона може гарантувати Україні незалежну безпечну енергетику, тож повний перехід на децентралізовану генерацію з відновлюваних джерел має стати основою відбудови української енергетики.
Контакти для додаткової інформації:
Дар’я Лазарєва, комунікаційна менеджерка Екодії
dl@ecoact.org.ua, +380638413794 (у робочий час)
Екодія – це українська громадська організація, що об’єднує експертів та активістів навколо ідеї збереження довкілля. З 2017 року Екодія відстоює, зокрема, поступовий перехід України на 100% відновлюваної енергетики.
Екоклуб – це громадська організація в Рівному, що працює 20 років задля збереження довкілля. Більше 10 із них – у сфері енергозбереження, адже саме енергетика найбільш згубно впливає на довкілля.
CEE Bankwatch – це одна з найбільших мереж екологічних неурядових організацій у Центральній та Східній Європі, яка працює над тим, аби інвестиції міжнародних фінансових інституцій не створювали негативних екологічних та соціальних наслідків.
Фонд ім. Гайнріха Бьолля – це неурядова ресурсна організація, яка популяризує демократичний порядок денний та змінює публічний дискурс з метою зеленого демократичного розвитку.