Минулоріч «Енергоатом» оголосив про плани збудувати 9 нових великих атомних блоків в Україні. Партнером проєкту обрали американську компанію Westinghouse, яка будуватиме нібито найсучасніші реактори власної конструкції АР1000. Однак ці плани викликають чимало питань не лише з точки зору безпеки довкіллю, а й щодо безпеки нашої економіки та енергетики.
Новий партнер «Енергоатома» – куди кращий варіант, аніж його колишній ядерний товариш «Росатом». Та ця компанія також не виглядає надійним партнером для будівництва аж 9-ти потенційно небезпечних об’єктів. Про затримки у будівництві, здорожчання проєктів, судові позови щодо шахрайства та приховування інформації, а також банкрутство компанії Westinghouse поговоримо далі. А більше даних про цю компанію та її проєкти ГО Екодія зібрала у публікації.
Проблеми проєкту на АЕС Вогтль
До планів будувати нові атомні блоки в Україні, Westinghouse опікувався 4-ма проєктами із будівництва реакторів АР1000. Два з них – кожен по два реактори – збудували на китайських атомних станціях. Ще два – вже на американських АЕС, яким пощастило значно менше.
Один із цих проєктів – 3 та 4 енергоблоки на АЕС Вогтль, що у штаті Джорджія. Будівництво розпочали ще у 2013-му та планували завершити вже у 2016-му та 2017-му. Однак реальність виявилася інакшою, запуски постійно переносилися. Останнє відтермінування пояснили роботою з усунення проблем із реактором та документацією, яку компанія має подавати в Комісію з атомного регулювання, але оформила неправильно. Перший із двох реакторів запрацював лише цьогоріч із затримкою у шість років, запуск другого планують також у 2023-му.
Прогнозовану вартість проєкту оцінили у 14 млрд доларів за два блоки. Та затримки потягнули за собою і суттєве здорожчання – нині загальну вартість проєкту оцінюють уже у понад 30 млрд доларів. Та виявляється, такий розвиток подій не був неочікуваним. Попередні 2 блоки на цій же АЕС запустили наприкінці 80-х і їх вартість тоді зросла із оціночних 660 млн до 8,8 млрд доларів. Тож така тенденція не нова.
Кому доведеться платити за цей проєкт? Пропозицію побудувати ці блоки схвалили ще у 2009-му році, за 4 роки до початку будівництва. Тоді ж Закон Джорджії про фінансування атомної енергетики дозволив відшкодовувати кошти на будівництво схвалених атомних станцій за рахунок споживачів. Тож за 2011-2020-ті роки клієнти Georgia Power – однієї зі співвласниць блоків – заплатили понад 3,5 млрд доларів зі своїх платежів за електрику на проєкт, який досі не завершився і не забезпечує їх електроенергією.
Комісія з питань державної служби Джорджії підрахувала, що електроенергія з нових реакторів обійдеться клієнтам Georgia Power в середньому в 150 доларів за МВт⋅год. Для порівняння, енергія із сонячних станцій із накопичувачами, вартує для них трохи більше 30 доларів.
Злет і падіння проєкту на АЕС Ві-Сі Саммер
Інший проєкт компанії виявився ще менш успішним. У 2008-му Westinghouse уклав контракт на будівництво двох реакторів на АЕС Ві-Сі Саммер у штаті Південна Кароліна. Роботи також почалися у 2013-му та мали завершитися у 2017-му та 2018-му. Власницями блоків мали стати дві комунальні компанії, які вже володіли першим блоком на тій же АЕС, запущеним ще у 1984-му. Вартість проєкту оцінили у 9,8 млрд доларів.
Затримки проєкту почалися ще до будівництва: у 2011-му очікуваний запуск перенесли на рік через, зокрема, потребу у переробці атомних модулів. Далі проєкт знову відкладали, але жодна із запланованих дат запуску не збулася. У 2017 році компанії-партнерки Westinghouse дійшли висновку, що проєкт завершиться не раніше 2024-го, коштуватиме щонайменше 25 млрд доларів, тож від будівництва узагалі відмовилися.
Як і з Вогтлем, платити за будівництво реакторів мали споживачі. У 2017-му одна з компаній заявила, що більшість витрачених на проєкт коштів (понад 9 млрд доларів) – це позики. Тож платіжки за комуналку мешканців Південної Кароліни виростуть задля того, аби оплатити атомну енергію, якої вони так ніколи і не отримають. Та обидва ці проєкти вдарили по гаманцю не лише простих американців, а й по самій компанії Westinghouse.
Результати проєктів для Westinghouse: банкрутство, позови та вироки
Після численних затримок та перевитрат у проєктах Вогтль та Ві-Сі Саммер у 2017-му році Westinghouse оголосив про банкрутство – збитки компанії оцінили у 9 млрд доларів. Тодішній генеральний директор компанії пояснив провал тим, що компанія втратила досвід та знання у будівництві нових об’єктів. У 2018-му її придбала канадська компанія Brookfield Business Partners L.P., яка нині планує перепродати її.
Обидва ці проєкти мали стати першими за десятиліття новими атомними блоками у США. З 1977-го до 2013-го у країні не розпочали жодного нового будівництва. У 1979-му році США пережили аварію на АЕС Трі-Майл-Айленд, у 1986-му вибухнула ЧАЕС, тож до нових проєктів ставилися підвищені вимоги з безпеки, які призводили і до численних затримок, і до узагалі відмов від будівництва. Westinghouse зі своїми проєктами мав стати феніксом у світі ядерної енергетики, але поки він досі десь на стадії попелу.
У лютому 2018 року коаліція груп, незадоволених різким зростанням цін і неналежним управлінням проєктом Вогтль, подала до Верховного суду округу Фултон скаргу проти рішення Public Service Commission (PSC), яка дозволила продовжувати будівництво блоків. Справа по суті не розглядалася – із технічних причин її кілька разів передавали до інших інстанцій.
Із проєктом Ві-Сі Саммер виявилося ще цікавіше. Державна прокуратура, ФБР і Комісія з цінних паперів і бірж майже п’ять років розслідувала три кримінальні справи, пов’язані із невиконанням проєкту. Причетні до цього топ-менеджери компаній, зокрема і колишній віцепрезидент Westinghouse Карл Черчман, визнали себе винними у шахрайстві та приховуванні інформації щодо проблем із проєктом. Подібні обвинувачення висунули у травні 2022-го і проти Джеффрі Бенджаміна, колишнього старшого віцепрезидента Westinghouse.
***
Після банкрутства від партнерства із компанією відмовився і Китай – єдина країна, де вдалося реалізувати реактори АР1000. Там перейшли на реактори власного виробництва. Індія і Велика Британія також відмовилися від планів розробляти спільні проєкти. А от Україна оголосила про будівництво нових атомних блоків із Westinghouse.
Підписання одного із перших меморандумів із Westinghouse
Чи готові ми повторити долю мешканців та мешканок Джорджії та Південної Кароліни та платити за енергію, якої не отримуватимемо і можемо узагалі ніколи не отримати? Чи готові ми йти на ризик витратити мільярди на проєкти, які можуть ніколи не стати реальністю? Чи довіримо ми свою безпеку компанії, в історії якої зафіксоване шахрайство та приховування проблем?
Ми не хочемо такого майбутнього, тож запустили петицію до Кабміну, аби зупинити ці плани. Підписуйте, щоб вберегти Україну від збитків, затримок і втрат із новими великими атомними блоками.
