Наразі точаться численні дискусії щодо ядерної енергетики, про те, що вона відіграє незамінну роль у боротьбі зі зміною клімату, що дезінформована громадськість насправді перебільшує ризики безпеки, а альтернативні види електроенергії з відновлюваних джерел по суті ненадійні та непостійні.
На ділі ж, жодне з цих тверджень не витримує перевірки. Атомні електростанції мають п’ятдесятилітню історію порушень безпеки, їх будівництво, як правило, затримується на роки й значно перевищує заплановані бюджети попри суттєві державні субсидії та дотації. Як результат, атомні електростанції не можуть гарантувати існування системи вільного ринку, а місцеві громади дедалі більше виступають проти їх розміщення на своїх територіях.
Хай там як, для кожного з нас найпереконливіша причина відмови від ядерної енергії — найпростіша: її вартість. Якщо ми серйозно ставимося до скорочення викидів вуглецю, установка кіловат-години ядерної енергії з «нульовим викидом вуглецю» в 4 рази перевищує вартість встановлення тієї ж кіловат-години сонячної або вітрової енергії.
Один і той самий долар не можна витратити двічі. Колумністи можуть скільки завгодно розпинатися про майбутнє «наступне покоління» менших і безпечніших електростанцій, але вони також повинні погодитися не підтримувати ядерну енергію, яка не може покрити власні витрати й навіть сьогодні значно поступається дешевшим і безпечнішим інвестиціям у сонячну та вітрову електроенергію.
Джерело: washingtonpost.com
